Смекни!
smekni.com

Удосконалення інвестиційної діяльності торгівельного підприємства (стр. 7 из 10)

ГПт=

, (1.4)

де ГПм — майбутня вартість грошового потоку; і — відсоткова ставка, виражена десятковим дробом; п — кількість періодів (місяців, кварталів, років) з початку інвестиційного циклу.

Грошовий потік охоплює чистий прибуток та амортизацію за весь період експлуатації. Якщо цей період визначити важко, то для розрахунків беруть період 5 років.

Дисконтна ставка — це відсоткова ставка, застосування якої у процесі дисконтування дасть змогу привести майбутню вартість грошового пото­ку до теперішньої [13]. Це дуже важливий і складний показник. Визначають його з урахуванням таких факторів:

• середньої реальної депозитної або кредитної ставки за грошовими вкладами у банки;

• темпу інфляції, що передбачається на період.

Реальну ставку відсотка з урахуванням цього фактора визначають так:

ір = і-Т, (1.5)

де і — номінальна ставка відсотка; Т — темп інфляції.

Що вищий темп інфляції, то вищою має бути ставка відсотка, яка могла б компенсувати інвестору втрачений дохід у вигляді:

• "премії від інфляції";

• премії за ризик. Загальна відсоткова ставка має враховувати ступінь ризику інвестицій і компенсувати можливі втрати від нього у вигляді "премії за ризик". За більш ризикових об'єктів інвестування слід відповідно збільшувати ставку відсотка;

• премії за низьку ліквідність (встановлюючи ставку відсотка, не­обхідно враховувати й компенсувати у вигляді додаткового доходу можливі втрати інвестора від зниження ліквідності інвестицій).

Чистий приведений дохід не може бути від'ємним, бо в цьому разі зроблені інвестиції не принесуть доходу і будуть збитковими.

Індекс дохідності — це відносний показник, що характеризує ефективність інвестицій. Він визначається відношенням суми грошового потоку, приведеної до теперішньої вартості, до суми інвестиційних коштів:

, (1.6)

Індекс дохідності не може бути менший за одиницю (такий проект є неефективним, і його слід відхилити).

Чистий приведений дохід та індекс дохідності перебувають у прямій залежності. Зі збільшенням абсолютної суми чистого приведеного доходу підвищується й індекс дохідності, тому на практиці можна розрахува­ти лише один із зазначених показників. Проте порівнюючи кілька інвес­тиційних проектів, доцільно розраховувати обидва показники з метою глибшого вивчення наявних проектів і вибору найкращого.

Період окупності — найпоширеніший з показників оцінювання ефек­тивності інвестицій. Він допомагає відповісти на питання, за який пері­од вкладені кошти повернуться до інвестора. Період окупності розрахо­вують за формулою

, (1.7)

де ГПС — середня сума грошового потоку в теперішній вартості в конк­ретному періоді (у разі короткострокових інвестицій цей період може тривати один місяць, а в разі довгострокових — один рік).

На практиці використовують також дещо модифіковані способи виз­начення періоду окупності:

, (1.8)

або

, (1.9)

де ГПj — обсяг грошового потоку в j-му періоді;

ГПn — обсяг грошово­го потоку в n-му періоді, коли його наростаюча сума досягне розмірів вкладених інвестицій;

i— дисконтна ставка для приведення грошового потоку до теперішньої вартості;

п — порядковий номер періоду (року, кварталу, місяця), в якому сума дисконтованого грошового потоку, включаючи грошові потоки за всі попередні роки, уперше перевищить розмір інвестицій.

За допомогою зазначених методів можна розраховувати період окуп­ності згідно із сумами грошового потоку кожного періоду (у першому ви­падку без дисконтування майбутньої вартості, у другому — з урахуван­ням дисконтних ставок і приведенням грошового потоку до теперішньої вартості) [13].

Внутрішня норма дохідності у розрахунках — новий і найскладніший показник. Цей показник характеризує рівень дохідності конкретного ін­вестиційного проекту (у відсотках) у формі дисконтної ставки в розмі­рах, за яких майбутній обсяг грошового потоку приводиться до теперіш­ньої вартості вкладених інвестицій. Іншими словами, внутрішню норму дохідності можна охарактеризувати як дисконтну ставку, за якої чистий приведений дохід у процесі дисконтування дорівнюватиме нулю.

Внутрішню норму дохідності як показник використовують здебільшо­го для порівняльного оцінювання ефективності інвестицій. Порівнюючи два і більше проектів, можна вибрати варіант, який забезпечує найвищий рівень дохідності.


Розділ 2

2 Методика виконання економічних розрахунків на торгівельному підприємстві

2.1 Зміст господарської ситуації

Відомі наступні дані про діяльність торгівельного підприємства в 2005 році. Здійснюється торгівля трьома видами товарів: К, Л і М. Купівельна вартість товарів складала: по товарах виду К – 333 гривні за штуку, по товарах виду Л – 53 гривні за квадратний метр, по товарах виду М – 1033 гривень за штуку. Протягом року вказані товари реалізувались торгівельним підприємством за стабільними цінами при такому рівні торгівельної націнки: товари виду К – 33%, товари виду Л − 43%, товари виду М – 13%. В 2005 році торгівельне підприємство реалізувало покупцям 533 штук товарів виду К, 633 квадратних метрів товару виду Л і 433 штук товарів виду М.

Облікова чисельність персоналу торгівельного підприємства складала: з 1 січня 2005 року по 25 вересня 2004 року – 5 осіб а з наступної дати до кінця 2004 року – 6 осіб. Рівень витрат обігу складає 5,33%. Торгівельні площі складають 153 м2. Вартість основних фондів торгівельного призначення станом на початок року 33300 грн., станом на кінець року 323300 грн. Залишки оборотних засобів торгівельного підприємства в 2005 році складали станом: на початок року 13300 грн., на початок другого кварталу 13330 грн., на початок третього кварталу 14233 грн., на кінець року 12333 грн. Питома вага товарних запасів у вартості оборотних засобів складає 40%.

Підприємство займалося лише торгівельною діяльністю і ставка податку на прибуток 25%.

2.2 Завдання

Основними завданнями комплексу економічних розрахунків на торгівельному підприємстві є визначення:

1. Товарообороту в купівельних цінах;

2. Реалізаційної вартості товарів кожного виду;

3. Товарообороту в реалізаційних цінах;

4. Валового доходу;

5. Рівня валового доходу;

6. Витрат обігу;

7. Показників продуктивності праці виходячи з товарообороту і виходячи з валового доходу;

8. Показників ефективності використання основних фондів торгівельного призначення, які можливо визначити по наведених вихідних даних;

9. Показників ефективності використання оборотних активів, які можливо визначити по наведених вихідних даних;

10. Показників товарооборотності;

11. Прибутку від реалізації товарів, чистого прибутку;

12. Середнього по торгівельному підприємству рівня торгівельної націнки;

13. Показників рентабельності діяльності торгівельного підприємства.

2.3 Економічні розрахунки на умовному торгівельному підприємстві

Визначення товарообороту в купівельних цінах

Товарооборот в купівельних цінах ТОк – це сума вартості усіх товарів в купівельних цінах:

, (2.1)

де Цкj – купівельна вартість певного товару;

np – кількість проданого товару.

Визначення реалізаційної вартості товарів кожного виду

Реалізаційна вартість товару Црі визначається за формулою:

, (2.2)

де РТН – рівень торгівельної націнки певного товару .

Визначення товарообороту в реалізаційних цінах

Товарооборот в реалізаційних цінах ТОр – це сума вартості усіх товарів в реалізаційних цінах:

(2.3)

Визначення валового доходу

Валовий дохід торгівельного підприємства ВДТП – це різниця між товарооборотом в реалізаційних цінах і товарооборотом в купівельних цінах:

. (2.4)

Результати розрахунків товарообороту і валового доходу наведені в таблиці 2.1.


Таблиця 2.1

Товарооборот і валовий дохід торгівельного підприємства у звітному році.

№ пп

Види товарів

Од. вим.

Обсяг про-дажу

Купі-вельна вартість, грн./од.

Торгова націнка

Реалізацій-на вартість грн./од.

Товарообіг, грн

Валовий дохід, грн

%

грн./од

в купів. цінах

в реаліз. цінах

1

К

шт.

533

333

33

109,89

442,89

177489,00

236060,37

58571,37

2

Л

м2

633

53

43

22,79

75,79

33549,00

47975,07

14426,07

3

М

шт.

433

1033

13

134,29

1167,29

447289,00

505436,57

58147,57

Всього

658327,00

789472,01

131145,01

Структура валового доходу за видами товарів, які реалізує дане торгівельне підприємство, зображена на рисунку 2.1.