Сучасне оподаткування є багатогранним явищем, що потребує широкого спектра досліджень, у якому особливе місце належить питанням адміністрування податків. Серед вітчизняних науковців їм приділяли увагу В. Л. Андрущенко, Ю. Б. Іванов, А. І. Крисоватий та ін. Однак поки що немає єдиних і усталених поглядів на цю проблему, а теоретичні засади управління процесом справлення розроблені недостатньо.
Метою дослідження є розкриття поняття та сутності категорії адміністрування податків, вивчення його основних принципів та функцій, виявлення проблем та шляхів їх подолання, а також розробка рекомендації щодо вдосконалення процедури адміністрування податків у сучасних умовах розвитку.
У зв’язку з цим виникає необхідність в систематизації підходів окремих науковців та викладенні деяких власних думок, які, сподіваємося, слугуватимуть формуванню теоретичного підґрунтя адміністрування податків. Подання зазначеного пропоную під кількома рубки рами, що відповідають напрямам сучасних наукових пошуків із окресленої проблематики.
Дефініція адміністрування податків. Початок активного вживання терміна вітчизняними практиками й політиками припадає на другу половину 1990-х років. Кожне його озвучування фактично засвідчувало сутнісну різницю, а інколи й невизначеність змісту. А оскільки йшлося про орієнтири для конкретних рішень, що потребували однозначного сприйняття, то питання дефініції адміністрування податків постало досить гостро. Це зумовило науковців вдатися до відповідних розробок, за результатами яких було представлено декілька поглядів та обґрунтовано ряд визначень. Одне з найширших належить В. Л. Андрущенку. Він запропонував термін «фіскальне адміністрування», під яким розуміє «управління людьми й подіями у сфері оподаткування через ієрархічно структуровані рішення представницьких політичних органів та дії виконавчо-владних установ». Розвиваючи думку далі й розглядаючи фіскальне адміністрування як політику, автор пояснює, що під цим терміном слід розуміти не лише управлінські дії з розподілу фінансових ресурсів через механізми оподаткування, а й реалізацію урядом своїх функцій за кошти податків.
Така точка зору видається над аргументованою, адже базове поняття «фіск» означає «казна», відповідно фіскальне адміністрування має поєднувати в собі не лише управління процесом справляння податків, а й управлінські дії у сфері витрат бюджету. Однак у такому разі треба все ж враховувати, що «фіскальне адміністрування» за змістом не можна повністю ототожнювати з «адмініструванням податків», оскільки ним означений набагато ширший спектр фінансових відносин. Скоріше адміністрування податків є сегментом фіскального адміністрування, однією з його складових, визначення якої потребує уточнення.
1.3. Визначення терміну «адміністрування податкових зобов’язань».
Ю. Б. Іванов, А. І. Крисоватий, А. Я. Кізима, В. В. Карпова запропонували визначення «адміністрування податкових зобов’язань», яке далі за змістом уподібнюють податковому адмініструванню та трактують як «процедуру реалізації прав і обов’язків суб’єктів податкового права щодо узгодження й погашення податкових зобов’язань». Із наведеним теж можна погодитись, якщо враховувати, що процес справляння податків ґрунтується саме на реалізації прав і обов’язків платників та держави в особі фіскальних органів. Але, з другого боку, не всі процедури реалізації прав і обов’язків охоплюються потінням адміністрування як одного із різновидів управлінської діяльності.
Враховуючи викладене, пропонуємо власний підхід до формування дефініції адміністрування податків. За основу слід брати загальний термін «адміністрування», що тлумачиться як «управлінська діяльність керівника і органів управління, яка здійснюється здебільшого через накази, розпорядження». А зважаючи на специфіку організації процесу справляння податків, можна запропонувати таке визначення: адміністрування податків – це управлінська діяльність органів державної виконавчої влади, що пов’язана з організацією процесу оподаткування, ґрунтується на державних законодавчих і нормативних актах та використовує соціально зумовлені і сприйняті правила.
Зазначений вид діяльності існує у практиці державного управління досить давно. Йому завжди приділялася пильна увага з боку влади з метою вдосконалення методів стягнення, але не проводилися відповідні науково-теоретичні розробки й обґрунтування. У науковій літературі кінця XIX – початку XX століття згадуються терміни «податкова техніка» й «фінансова техніка», які за змістом багато в чому перегукуються із сучасним адмініструванням податків. Що стосується англомовних словників, то дефініція «administration» є синонімічною «management», «execution», «performance», «supervision», тобто управління, організація, виконання, здійснення, нагляд (контроль). Комплексного ж визначення «адміністрування податків» (tax administration), «система адміністрування податків» (tax administration system) не надається.
Основним документом, який сьогодні регулює процес адміністрування податкових зобов'язань в Україні, є Закон № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Об'єктом адміністрування є процес узгодження й погашення податкових зобов'язань платників податків.
Метою адміністрування є забезпечення погашення податкових зобов'язань платників шляхом оптимального втручання в їхню господарську діяльність через застосування законодавчо встановлених механізмів і процедур.
II. Практична частина.
КРОСВОРД
«Моніторинг податкових ризиків»
| 1 | ||
| 2 | 3 | 4 |
| 5 | 6 | |
| 7 | ||
| 8 | 9 | 10 |
| 11 | 12 | |
| 13 | 14 | |
| 15 | 16 | |
| 17 | ||
| 18 | ||
| 19 | 20 | |
| 21 |
По горизонталі:
3. Речова, знакова або уявна система, що відображає принципи внутрішньої організації або функціонування, ознаки чи характеристики об’єкту. 4. Вид прибуткового податку, який стягується з платника податку з джерела не в загальній сумі, а частинами. 5. Сума податку, збору та обов’язкового платежу, яка не була сплачена в державний бюджет у встановлені законодавством терміни. 6. Юридична або фізична особа, що зареєстрована в країні і виступає як суб’єкт оподаткування. 7. Що означає базове поняття «фіск»? 9. Незалежний вид фінансового контролю – експертиза і аналіз фінансових документів господарюючого суб’єкта. 12. Джерело сплати податку. 13. Офіційний документ, що засвідчує право застосування суб’єктами малого підприємства спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності для суб’єктів малого підприємства. 14. Логічний метод наукового дослідження, суть якого полягає в уявному або практичному розчленуванні єдиного цілого на складові й вивчення їх у всій багатоманітності суттєвих взаємозв’язків. 15. Безперервне стеження за яким-небудь процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату або тенденції розвитку. 17. Санкція за невчасне виконання грошових зобов’язань. 20. Непрямий податок на товари і послуги, включений до ціни і сплачуваний за рахунок покупців. 21. Офіційна заява.
По вертикалі:
1. Визначення суми податків. 2. Неспроможність будь-якого підприємства, фірми виконувати свої зобов’язання щодо сплати коштів в бюджет, у тому числі сплати податків. 3. Метод дослідження явищ і процесів, що ґрунтується на заміні конкретного об’єкта досліджень іншим, подібним до нього моделлю. 6. Усвідомлення небезпеки виникнення в будь-якій системі небажаної події з певними в часі та просторі наслідками. 8. Обов’язковий платіж, який сплачують юридичні і фізичні особи у бюджет у розмірах і в терміни, які встановлені законом. 10. Дії платника податку, спрямовані на зниження його розміру або відмова від сплати податків з порушенням чинного законодавства. 11. Увезення товарів або послуг на територію держави з-за кордону. 16. Процес постійного перевищення темпів росту грошової маси над товарною, внаслідок чого відбувається переповнення каналів збуту грошима та зростання цін. 18. Заходи і рішення, що мають, як правило, остаточний, що не підлягають перегляду характер. 19. Фінансовий план, який розробляється в межах одного фінансового року і відображає надходження коштів з різних джерел та їхні витрати за різними напрямками.
Відповіді до кросворду:
По горизонталі:
3. Модель.
4. Шедул.
5. Недоїмка.
6. Резидент.
7. Казна.
9. Аудит.
12. Відсоток.
13. Патент.
14. Аналіз.
15. Моніторинг.
17. Пеня.
20. Акциз.
21. Декларація.
По вертикалі:
1. Ценз.
2. Банкрутство.
3. Моделювання.
6. Ризик.
8. Податок.
10. Ухилення.
11. Імпорт.
16. Інфляція.
18. Санкція.
19. Бюджет.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Андрущенко В. Л. Фіскальне адміністрування як наука і мистецтво // Фінанси України. – 2003. – № 6. – с. 27 – 35.