Смекни!
smekni.com

Податкова система (стр. 2 из 5)

В системі оподаткування повинні бути чітко визначені на законодавчому рівні об’єкти оподаткування, перелік і нормативи загальнодержавних податків, перелік і граничні розміри місцевих податків, а також нормативи розподілу між центральними і місцевими бюджетами, механізм нарахування і сплати податку, права та обв’язки податкових служб і платників податків.

Це необхідно для того, щоб здійснювані державними чиновниками підзаконні акти не могли змінити чи довільно трактувати поняття, визначені податковим законодавством.

Кожен податок вміщує такі основні структурні елементи: суб’єкт, об’єкт, джерело, одиницю оподаткування, податкову ставку, пільги та податкову базу.

Суб’єкт податку – юридичні і фізичні особи, на яких покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Об'єкт оподаткування - доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

Джерело податку – доход платника податку, з якого сплачується податок.

Одиниця оподаткування – одниця виміру об’єкта податку.

Податкова ставка – законодавчо встановлена величина податку на одиницю оподаткування.

Податкові пільги – часткове чи повне звільнення фізичних і юридичних осіб від сплати податків.

Податкова база – базова вартісна величина конкретного об’єкта оподаткування, за якою нараховується певний податок.

Ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами і не змінюються протягом бюджетного року.

Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:

1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання;

2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни;

4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки.

Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) мають право:

1) подавати державним податковим органам документи, що підтверджують право на пільги щодо оподаткування у порядку, встановленому законами України;

2) одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок, проведених державними податковими органами;

3) оскаржувати у встановленому законом порядку рішення державних податкових органів та дії їх посадових осіб.

Класифікацію податків залежно від різних ознак на ведемо нижче (рис. 1.1)

Рис.1.1 Класифікація податків і зборів

В Україні справляються:

- загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі);

- місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):

- податок на додану вартість;

- акцизний збір;

- податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;

- податок на доходи фізичних осіб;

- мито;

- державне мито;

- податок на нерухоме майно (нерухомість);

- плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності);

- рентні платежі;

- податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

- податок на промисел;

- збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

- збір за спеціальне використання природних ресурсів;

- збір за забруднення навколишнього природного середовища;

- збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

- збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- збір до Державного інноваційного фонду;

- плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

- фіксований сільськогосподарський податок;

- збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

- єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

- збір за використання радіочастотного ресурсу України;

- збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний);

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційнимиустановками;

- збір за проведення гастрольних заходів;

- судовий збір;

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності;

- збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження.

Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

До місцевих податків належать:

1) податок з реклами;

2) комунальний податок.

До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать:

- збір за припаркування автотранспорту;

- ринковий збір;

- збір за видачу ордера на квартиру;

- курортний збір;

- збір за участь у бігах на іподромі;

- збір за виграш на бігах на іподромі;

- збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

- збір за право використання місцевої символіки;

- збір за право проведення кіно- і телезйомок;

- збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

- збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

- збір з власників собак;

Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Поточні зобов’язання підприємства по податках і платежах відображаються на рахунку 64 “Розрахунки за податками й платежами, який має такі субрахунки:

641 “Розрахунки за податками”;

642 “Розрахунки за обов’язковими платежами”;

643 “Податкові зобов’язання”;

644 “Податковий кредит”.

По кредиту рахунка 64 “Розрахунки за податками й платежами” відображаються нараховані платежі до бюджету, по дебету – належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплати, списання.

Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Отже, необхідно зазначити, що в суспільстві постійно відбуваються зміни і тому проявляються певні недоліки існуючої податкової системи. Все це викликає необхідність постійного коригування податкового законодавства. Ось чому податкова система повинна бути мобільною та еластичною.

2 Акцизний збір

Розрахунок та сплата акцизного збору в Україні регулюється:

- Положенням про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженим наказом ДПА України 19.03.2001 р. №111, зі змінами та доповненнями;

- Декретом Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” №10 від 1993 року, зі змінами та доповненнями;

- Законом України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)” від 11.07.96 р. № 313/96-ВР, зі змінами і доповненнями.

Акцизний збір (АЗ) - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Платниками акцизного збору є:

а) суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику;