Смекни!
smekni.com

Особливості організації фінансів АПК в умовах формування ринкових відносин (стр. 3 из 4)

Таким чином, ми визначили, що на протязі 3 років підприємство стабільно отримувало прибуток, і воно є прибутковим господарством.

3.ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСІВ АПК В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИНЬ

3.1. Фінанси АПК – складова частина фінансової системи

Серед сфер матеріального виробництва значне місце належить аграрному сектору АПК, в якому сконцентровано біля третини основних виробничих фондів. Від агропромислового комплексу в значній мірі залежить стабілізація економіки країни.

Законом Верховної Ради АПК признано пріоритетною галуззю народного господарства. Але такою АПК залишається тільки теоретично. Фактично галузь не має прямих форм фінансової підтримки. Таким чином зниження сільськогосподарського виробництва в Україні в більшій мірі відбувається із-за непродуманої фінансової політики, лібералізації цін: збільшення сплати за банківський кредит.

З часом на базі різних форм власності стали більш активно формуватись нові економічні відносини. В АПК було відмінено державний заказ і закупівельні ціни на с.г. продукцію. Замість цього стали використовувати, хоч не завжди добре, біржові та світові ціни. До таких раціональних змін сільське господарство не було готово, і тому перебудова економічних відносин на селі ще більше посилила фінансову кризу.

На стан фінансової системи впливає диспаритет цін. Розрахунки свідчать, що тільки за 1997 рік загальна сума втрат с.г. від диспаритету цін складає 7,0 млрд. грн.

Досвід країн з розвинутою економікою доказує, що аграрний сектор успішно розвивається при підтримці держави.

Фінанси підприємств, як составна частина фінансової системи, займають деяке місце в структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюються валовий продукт, матеріальні і нематеріальні блага, національний доход – головні джерела фінансових ресурсів. Фінансове положення країни в значній мірі залежить від стабільності і надійності фінансового стану підприємств.

В процесі виробництва фінанси підприємств, як економічної категорії, проявляють свої внутрішні властивості через слідуючи функції:

- формування фінансових ресурсів в процесі виробничо – фінансової діяльності;

- розподіл і використання фінансових ресурсів для забезпечення поточної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання своїх завдань перед фінансово – банківською системою і для соціально – економічного розвитку підприємства;

- контроль за формуванням і використанням фінансових ресурсів в процесі виробництва.

Обов’язковими умовами ефективного функціонування фінансів підприємства є:

- різні форми власності;

- свобода підприємств і самостійність в прийнятті рішень;

- більш ринкове ціноутворення і конкуренція;

- самофінансування підприємств;

- правове забезпечення правил економічної поведінки всіх суб’єктів підприємницької діяльності.

Досвід доказав ефективність ринкової економіки. Ринкова економіка дозволяє створювати гнучкі виробництва, які можуть легко адаптуватись до попиту споживачів і досягненню науково – технічного прогресу.

3.2. Зміст та задачі управління фінансами, фінансовий механізм підприємства

Під час переходу до ринкової системи господарювання зароджується конкуренція як важливий механізм регулювання економічних процесів. Але в перехідний період вона ще незначна. Це дає можливість постачальникам установлювати і підтримувати більш високі ціни, ні вони могли б дозволити собі при розвинутій конкуренції, що приводить до застою в виробництві, а в кінцевому розрахунку – до соціально – економічної і політичної нестабільності. Конкурентоспроможність підприємства можливо забезпечити вірною організацією управлінням фінансами: рухом фінансових ресурсів і фінансовими відносинами. Зміст фінансового менеджменту заключається в ефективному використанні фінансових механізмів для досягнення стратегічних та тактичних цілей підприємства. (табл.). Фінансовий механізм підприємства – це система управління фінансами, призначена для організації взаємодії фінансових відносин і грошових фондів з ціллю оптимізації їх впливу на кінцеві результати виробництва. Оптимізація взаємодії фінансових відносин досягається використанням всіх фінансових категорій (виручка, прибуток, амортизація, оборотні засоби, кредит, бюджет, податки), нормативів, різного роду стимулів, пільг, санкцій та інших фінансових ричагів. До головних задач фінансового менеджменту відносяться: виявлення фінансових джерел розвитку підприємства, визначення ефективного напрямку інвестування фінансових ресурсів, накладання оптимальних відносин з фінансово-кредитною системою суб’єктами господарювання. Значення управління фінансами підприємства полягає на фінансову службу, котра дає можливість залучати додаткові фінансові ресурси на більш вигідних умовах, інвестувати їх з найбільшим ефектом, виробляти прибуткові операції на фінансовому ринку. На основі маркетингових досліджень підприємство вирішує три основних проблеми: які товари, роботи, послуги слід виробляти і в якій кількості; яким чином повинні вироблятися товари; хто одержить, купить або може використовувати ці товари і послуги? Фінансисти повинні визначити об’єм і джерела фінансових ресурсів, необхідних для інвестування в виробництво і реалізацію продукції, виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом, банками, страховими організаціями, цільовими фондами, суб’єктами господарювання.

ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ

Фінансові методи Фінансові ричаги Правове забезпечення Нормативне забезпечення Інформаційне забезпечення
Прогнозування ПлануванняІнвестуванняКредитуванняОподаткуванняСамофінансуванняСистема розрахунківСтрахуванняФондостворенняОрендаЛізингВзаємовідносини з основними суб’єктами господарювання ПрибутокДоходАмортизаціяВідрахуванняЦінаОрендна платаПодаткиФінансові санкціїЦільові грошові фондиПайові взносиФорма розрахунків Види кредитуДисконтВалютні курси ЗакониПостанови верховної радиУкази ПрезидентаПостанови правительстваУкази і листи міністерств та відомствСтатус юридичної особи ІнструкціїНормативиНормиМетодичні вказівкиІнша нормативна документація Звітні данні підприємствДанні статистичних збірниківДанні одноразових досліджень

Малюнок 1 – Фінансовий механізм підприємства його забезпечення

Процес виробництва здійснюється в технологічній послідовності, коли безперервно повторюється стадія придбання сировини, матеріалів та підготовка їх до виробництва, стадія перевтілення сировини в напівфабрикат, незавершене виробництво, готову продукцію. Потреба в засобах у підприємства виникає на кожних з цих стадій ще до відшкодування виробничих затрат з виручки від реалізації продукції.Тому кожне підприємство, оформлюючи свій капітал, повинні передбачати необхідну суму оборотних засобів.

Вкладені оборотні засоби на кожній стадії виробничого процес, переходячи з однієї функціональної форми в іншу, заміщуються після реалізації продукції.

Дуже важливим в процесі управління фінансами підприємства є виявлення такої потреби в оборотних засобах, котра забезпечила мінімально необхідні розміри виробничих засобів, незавершеного виробництва, залишків готової продукції для виконання виробничої програми.

Діючим законодавством нормативними активами встановлені конкретні строки платежів по кожному виду податку і інших обов’язкових внесків.

Управління фінансами підприємства включає також сферу формування, розподілу і використання прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після виплат обов’язкових платежів. Розподіл прибутку є однією з форм реалізації економічних інтересів учасників процесу відтворення.

Від регулювання розподілу чистого доходу залежить мотивація розвитку підприємства, можливості подальшого збільшення прибутку.

3.3. Організація фінансової роботи в господарстві

В організаційній і управлінській роботі підприємств фінансова діяльність займає особливе місце. Ввід неї залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності і розвитку підприємства, виконання фінансових зобов’язань перед державою і іншими суб’єктами господарювання.

Фінансова діяльність – це система форм і методів, які використовуються для фінансового забезпечення функціонування підприємств і досягнення ними поставлених цілей.