Смекни!
smekni.com

Прогнозування банкрутства підприємства ЗАТ Кримвтормет (стр. 5 из 12)

З використанням різних методик прогнозування банкрутства розраховано універсальну дискримінантну функцію (додаток А) [28, c. 36]. Розрахунки значень Z - показників за універсальною моделлю на ЗАТ «Кримвтормет» представлено в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9.

Оцінка ймовірності банкрутства за універсальною дискримінантною моделлю

Показники Методика розрахунку 2005 рік 2006 рік 2007 рік
1 2 3 4 5
Х1 cash-flow / зобов’язання 0,141 -0,137 -0,000051
Х2 валюта балансу / зобов’язання 2,757 2,122 1,479
Х3 чистий прибуток / валюта балансу 0,065 -0,193 -0,160
Х4 чистий прибуток / виручка від реалізації 0,021 -0,066 -0,093
Х5 запаси / виручка від реалізації 0,072 0,079 0,099
Х6 виручка від реалізації / валюта балансу 3,059 2,936 1,722
Z -показник Z = 1,03Х1 + 0,08Х2 + 10Х3 + +5Х4+ 0,3Х5 +0,1Х6 1,45 -1,91 -1,74
Ймовірність банкрутства Порушена фінансова стійкість Напів-банкрут Напів-банкрут

Здобуті у таблиці 2.9. значення Z - показника можна інтерпретувати так:

Z>2 — підприємство вважається фінансово стійким, і тому йому не загрожує банкрутство;

1<Z<2 - фінансова рівновага (фінансова стійкість) підприємства порушена, але за умови переходу на антикризове управління банкрутство йому не загрожує;

0<Z<1 — підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів;

Z<0 — підприємство є напівбанкрутом.

По отриманим результатам, які представлені в таблиці 2.9., можна зробити висновок, що у 2005 році фінансова стійкість ЗАТ «Кримвтормет» порушена, але банкрутство йому не загрожує. Проте, аналізуючи підприємство за період 2006-2007рр. приходимо до висновку, що підприємство являється напівбанкрутом. Опираючись на універсальну дискримінантну функцію, та розрахунки, проведені на її основі, можна сказати, що причинами значного погіршення фінансового стану ЗАТ «Кримвтормет» є зменшення значення cash-flow, виручки від реалізації продукції, отримання підприємством чистих збитків і збільшення зобов’язань перед іншими підприємствами, а це, в свою чергу, свідчить про нездатність підприємства покривати свої борги.

Таким чином, критична оцінка домінуючих у закордонній теорії і практиці методичних підходів до оцінки ймовірності банкрутства дозволяє зробити висновки про те, що деякі з них суперечать один одному, адже при одночасному їх застосуванні можна отримати протилежні висновки стосовно ймовірності банкрутства певного підприємства.

Поряд із розрахунком індексів кредитоспроможності для аналітичних оцінок використовують також системи критеріїв, що являють собою різноманітні порівняльні, якісні методики оцінки ймовірності банкрутства, зокрема: методика В. В. Ковальова; метод Аргенті (А-рахунок);метод Скоуна.

В. В. Ковальов ґрунтуючись на розробках західних аудиторів та адаптуючи їх до вітчизняної специфіки ведення бізнесу, запропонував дворівневу систему показників (додаток Б).

До першої групи належать критерії і показники, несприятливі поточні значення яких або динаміка їх зміни, свідчать про можливі в майбутньому значні фінансові труднощі, у тому числі і банкрутство. До другої групи належать критерії і показники, несприятливі значення яких не дають підстави розглядати поточний фінансовий стан як критичний; поряд з тим вони вказують, що при певних умовах, обставинах або неприйнятті дійових заходів ситуація може різко погіршитися.

Досить цікаву та корисну точку зору на суб'єктивні критерії загрози банкрутства висловив Джон Аргенті [16, c. 172]. Систематизувавши інформацію про збанкрутілі компанії, він припустив, що процес, який призводить до банкрутства, є тривалим у часі, впродовж якого в діяльності компаній виявляються загальні ознаки, що можуть бути поділені на три групи, відповідно до трьох стадій процесу банкрутства:

- недоліки в діяльності;

- здійснені помилки;

- перші симптоми неплатоспроможності.

Кожна наступна стадія банкрутства є результатом розвитку попереднього рівня стадії: помилки виникають в результаті недоліків у діяльності, а симптоми виявляють накопичені помилки.

Метод Скоуна базується на відповідях на такі запитання:

- компанії менше п'яти років?

- компанія працює в циклічній галузі?

- короткострокові зобов'язання більше оборотних активів?

- співвідношення позикових і власних коштів більше 100 %?

- за останні чотири роки виручка збільшилася більше ніж на

- резерви негативні і за абсолютною величиною перевищують вартість статутного капіталу?

- компанія переїжджає або має намір переїхати?

- чи використовує компанія «творчий» бухгалтерський облік?

- чи не занадто сильно збільшилося співвідношення позикових і власних коштів за минулий рік?

- чи не змінила компанія останнім часом банк, аудиторів, директорів?

- чи не є голова ради директорів одночасно виконавчим директором?

- чи не перевищує сума короткострокового капіталу величину довгостро-кового?

- чи не є облік і звітність надмірно докладними або представленими в нестандартному форматі?

Якщо більше ніж на п'ять з цих запитань відповідь «так», то компанія переживає ускладнення. Якщо відповідь на більше ніж вісім запитань позитивна — фінансовий стан надто важкий [16, c. 173-175].

2.2 Методологічні підходи до прогнозування банкрутства підприємств, розповсюджені у вітчизняній практиці

Державний підхід до діагностики банкрутства представлений Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, розроблених Вищим арбітражним судом України. У відповідності з Методичними рекомендаціями встановлюється ступінь неплатоспроможності підприємства і момент відновлення платоспроможності. Останній момент особливо важливий, так як відповідно зі ст. 21 Закону санація вважається виконаною, якщо підприємство відновило свою платоспроможність. Методичними рекомендаціями визначено три види неплатоспроможності (або рівня платоспроможності):

- поточна;

- критична;

- надкритична.

Економічним показником ознак поточної платоспроможності (Пп) при наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов'язань, що визначається за формулою:

ПП = А040 + А045 + А220 + А230 + А240 - П620 (2.2.)

Де: А040, А045, А220, А230, А240 — відповідні рядки активу балансу,

П620 — підсумок 4 розділу пасиву балансу.

Якщо підприємство має позитивне значення ПП, то воно вважається повністю платоспроможним. Від'ємне ж значення свідчить про наявність поточної неплатоспроможності. Якщо підприємство на початок або кінець кварталу, що аналізується, має позитивне значення ПП воно не є боржником в розумінні Закону і, звичайно, не підпадає під його дію [19, c. 384].

ЗАТ «Кримвтормет» у 2005-2007 роках має такі значення показників платоспроможності:

ПП2005 = 93,1 + 5,5 + 1384,2 – 8620,4 = -7137,6

ПП2006 = 93,1 + 3 – 6865,9 = - 6769,8

ПП2007 = 93,1 + 2,2 – 12154,6 = - 12059,3

Таким чином, отримані результати свідчать про наявність поточної неплатоспроможності на аналізованому підприємстві протягом 2005-2007 років, так як показник ПП має від’ємне значення.

Для визначення критичної та/або надкритичної неплатоспро-можності розраховують коефіцієнт покриття (Кп) і коефіцієнт забезпеченості власним капіталом (К3):

Кп= Оборотні активи / Поточні зобов'язання (2.3.)

К3= (Власний капітал - Необоротні активи) / Оборотні активи (2.4.)

ЗАТ «Кримвтормет» у 2005-2007 роках має такі значення коефіцієнту покриття і коефіцієнту забезпеченості власним капіталом:

Кп2005= 14469,2 / 8620,4 = 1,67

Кп2006= 13184,2 / 6865,9 = 1,92

Кп2007= 16300,6 / 12154,6 = 1,34

Кз2005= (15139,5 – 9294,4) / 14469,2 = 0,4

Кз2006= (11331,2 – 8244,9) / 13184,2 = 0,23

Кз2007= (7582,8 - 7098) / 16300,6 = 0,029

Нормативне значення коефіцієнта Кп встановлено в розмірі не менше 1,5; К3 — не менше 0,1.

Якщо на кінець кварталу коефіцієнт Кп і К3 менше нормативного значення, то при наявності на початок і кінець аналізованого періоду, ознак поточної неплатоспроможності фінансовий стан підприємства визначається як критична неплатоспроможність (п.5 Методичних рекомендацій). Тому в цій ситуації є передумови до застосування санації. Але для того, щоб в якості відновлення платоспроможності застосувати санацію, необхідно, щоб один з коефіцієнтів (Кп або К3) на кінець кварталу перевищував нормативне значення або протягом періоду, який досліджується, відбувалося їх зростання (п.6 Методичних рекомендацій).

Таким чином, отримані значення коефіцієнтів покриття і забезпечення власним капіталом свідчать про те, що ЗАТ «Кримвтормет» у 2005-2006 роках не має критичної неплатоспроможності, так як Кп >1,5 і К3 >0,1. А от у 2007 році аналізоване підприємство має значення даних показників нижче нормативного, що говорить про те, що фінансовий стан підприємства визначається як критична неплатоспроможність (Кп2007=1,34, Кз2007=0,029), а значить існує можливість відновлення платоспроможності.