Смекни!
smekni.com

Кредит як соціально економічне явище (стр. 2 из 2)

Усе це сприяє підвищенню відповідальності заставодавця і довіри до нього кредитора. При цьому досягається найбільша ефективність відносин учасників кредитного процесу в раціональному використанні благ, що підтверджується стабільністю доходів при іпотечному кредитуванні, де неповернення за позиками менше одного відсотка (так, наприклад, на житловому іпотечному ринку України за десять років роботи банку "Аркада" він становив менше 0,1%).

Особливе місце в теорії кредиту належить опису його функцій. Визначення кількості функцій і їх трактування залежить від багатьох чинників, серед яких важливе місце посідає мета і методологія наукового дослідження.

Однією з основних функцій кредиту є функція розвитку багатства . Кредит, розвиває здібності і прагнення людини ефективно використовувати блага, що є джерелом багатства суспільства. Перерозподільна і капіталотвірна функції кредиту, про які немало написано, є похідними від функції багатства. На мій погляд, ці функції найбільшою мірою відображають природу кредитних відносин та їхній взаємозв'язок із законом вартості.

Найважливішою соціально-економічною функцією кредиту є його інтеграційно-формуюча функція. Розвиток фінансово-кредитних відносин у суспільстві інтегрує людей на засадах довірчо-відповідальних зв'язків. Що більше розвинене фінансове кредитування, то розгалуженіші взаємозв'язки довіри—відповідальності існують між членами суспільства і тим більше воно єдине й монолітне. Тому не випадково в умовах політичної свободи, плюралізму думок і демократичного вибору головною інтегрувальною силою у державі є нормовані грошові відносини між громадянами. Фінанси формують мислення людей і роблять їхню поведінку довірчо-відповідальною та раціональною.

Функціями кредиту також можемо вважати і його здатність створювати так званий ефект синергії.

В умовах довіри людей до організацій, підприємств і суспільства в останніх виникає можливість за відносно малих власних коштів отримувати відносно великі активи. Це явище подібне до ефекту синергії. Так, наприклад, високий рівень довірчо-відповідальних відносин японців дає змогу їхнім корпораціям на кожну одиницю вкладень власних коштів отримати п'ять одиниць додаткових активів. Для України цей показник (коефіцієнт синергії — Кс) більш ніж удвічі менший. Найбільший коефіцієнт синергії у сучасних банківських системах, де норматив довіри (платоспроможності) дає можливість на кожну частину власного капіталу отримати двадцять чотири частини позичкових коштів. Практика засвідчує, що фінансово-кредитні підприємства найбільшою мірою володіють ефектом синергії, а це ще раз підтверджує пріоритет фінансового підходу до проблеми формування загальної теорії кредиту. Ефект синергії спостерігається не лише у фінансово-господарській, а і в інших сферах діяльності людини.

Ефект синергії тим вищий, чим більше членів суспільства вступають у довірчо-відповідальні відносини. При цьому найбільший результат у зростанні вартості утворюється там, де вищі кількісні та якісні показники кредиту, похідним якого є коефіцієнт синергії.

Наступною функцією кредиту є функція взаємодопомоги. Учасники кредитних відносин допомагають один одному у збільшенні вартості, яку вони мають у своєму розпорядженні. Природа такої функції ґрунтується на принципі використання вартості. Цей принцип полягає у бажанні і прагненні людини давати блага іншим людям. Можна наголосити, що надання благ у суспільстві має здійснюватися на ринкових умовах і дії закону еквівалентності грошей, які й забезпечують зростання багатства усіх учасників кредитного процесу.

Однією з найважливіших функцій кредиту є духовна функція. Така функція кредиту, за умов фінансової синхронізації довірчо-відповідальних відносин у суспільстві, може не діяти, якщо буде порушено пріоритет норм кредитування над його нормативами.

Розглядаючи проблеми суспільств з перехідними економіками, стає очевидною важливість і необхідність формування норм довірчо-відповідальних відносин у цих країнах. Формування таких норм у суспільствах країн постсоціалізму є найважливішим завданням не лише для практиків, політиків, економістів, юристів та педагогів, а й для вчених.

У сучасній економіці довірчо-відповідальні відносини починаються з довіри до національної або міжнаціональної грошової одиниці. Паперові гроші, не кажучи про електронні, є кредитом, тому довіра до національної валюти багато в чому визначається діями урядів і результатами грошово-кредитної політики центральних банків щодо забезпечення її стабільності. Можна зазначити, що стабільність національної валюти сприяє зростанню довіри між членами суспільства не лише у господарській, а й в інших сферах діяльності людини, а це свідчить про те, що монетарна культура в сучасному суспільстві впливає на людей на підсвідомому рівні.

Теорія кредиту включає не лише суть понять, функцій, а також і норми та нормативи, котрі забезпечують синхронізацію людських відносин.

У країнах постсоціалізму ця проблема перебуває на нижчому етапі свого розв'язання. Для України важливо якомога швидше вийти на рівень фінансово-кредитних відносин, що існують у США та Японії, й уникнути тих недоліків, які спостерігаються у низці розвинених країн, зокрема вираженого абстрагування людських відносин. Запорукою цього є забезпечення пріоритету норм над нормативами у свідомості людини, що є основою усвідомлених духовно-етичних і правових взаємовідносин.

Можна зазначити, що грошове нормування довірчо-відповідальних відносин у суспільстві здійснюється уже не одну сотню років, але в інформаційну епоху цей процес розвиватиметься вищими темпами. Тому уже сьогодні потрібні глибокі теоретичні розробки й практичні кроки у розв'язанні проблем удосконалення фінансової стандартизації і синхронізації кредитних відносин людини у суспільстві та природі.