Смекни!
smekni.com

Управління оборотним капіталом підприємства на прикладі ВАТ Південний ГЗК (стр. 7 из 13)

ЧОЦ = ЧОЗ + ЧДЗ, (2.6)

тобто, дорівнює тривалості перетворення придбаних матеріальних ресурсів на грошові кошти. Підприємства намагаються зменшувати загальну тривалість операційного циклу [33].

Період фінансового циклу (ЧФЦ) - період обороту коштів, який обчислюється як різниця між періодом операційного циклу і періодом погашення кредиторської заборгованості. Скорочення тривалості фінансового циклу для підприємства є позитивним, однак від'ємне значення показника свідчить про нестачу коштів, тобто підприємство живе "в борг".

Слід зазначити, що перелічені вище показники можна визначити для окремих видів виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції чи товарів, зокрема особливо ретельно вивчаються матеріальні ресурси (сировина, матеріали, напівфабрикати, куповані вироби тощо).

Для обчислення показників оборотності оборотних активів важливо, щоб вірно були розраховані величини, що їх визначають, - середній залишок оборотних активів і сума оберту.

Середньорічний залишок оборотних активів обчислюється як середньохронологічна величина, тобто шляхом додавання половини залишку оборотних активів на початок і кінець року та повної суми їх залишків за інші місяці (квартали) року та ділення отриманої суми на 12 (або на 4).

До суми оберту включають виручку від реалізації продукції, робіт і наданих послуг.

Оборотність оборотних активів є фінансовим якісним показником і має велике значення в роботі підприємств. Чим швидше обертаються оборотні активи, тим менше їх необхідно для виконання плану виробництва та реалізації продукції, тим за інших рівних умов більше прибутку отримає підприємство, вище буде його рентабельність. Якщо ж трапилось зниження оборотності оборотних активів, то це приводить до їх додаткової потреби, неефективного використання та заморожування [24, 33, 36].

Розмір вивільнення або заморожування оборотних активів у зв'язку з прискоренням або зниженням їх оборотності визначається множенням суми одноденного оберту (виручки) за звітний період на кількість днів прискорення або зниження оборотності у звітному році порівняно з базисним періодом:

, (2.7)

де S - сума вивільнення (заморожування) оборотних активів;

РО - сума оберту (виручки) за звітний рік;

Д - кількість днів у звітному періоді;

ОБ, О0 - оборотність у днях у базисному та звітному періоді, відповідно.

Прискорення оборотності оборотних активів має велике народногосподарське значення, тому що в цей час із запасів підприємств вивільняються величезні суми коштів, які можна додатково направляти на фінансування розширення виробництва.

Крім показників оборотності, оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів на практиці здійснюється за системою показників: узагальнюючі показники (матеріаломісткість продукції, матеріаловіддача, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів); індивідуальні показники (ефективність споживання окремих елементів матеріальних ресурсів, а також встановлення зниження матеріаломісткості окремих виробів).

Матеріаломісткість продукції є узагальнюючим вартісним показником, який визначається як співвідношення суми матеріальних витрат до вартості виготовленої продукції. Він показує, скільки матеріальних витрат припадає на кожну гривню виготовленої продукції.

Матеріаловіддача продукції - обернений до матеріаломісткості показник, що характеризує вихід продукції з кожної гривні затрачених матеріальних ресурсів і розраховується як співвідношення вартості продукції до суми матеріальних витрат.

Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції обчислюється як відношення матеріальних витрат до собівартості виготовленої продукції. Цей показник відображає не тільки рівень використання матеріальних ресурсів, але й структуру витрат виробництва, тобто чи є воно матеріаломістким [20].

Коефіцієнт використання матеріалів визначається як відношення суми фактичних матеріальних витрат до величини матеріальних витрат, розрахованої виходячи з планових калькуляцій і фактичного випуску та асортименту продукції. Він відображає рівень ефективності використання матеріалів, дотримання норм витрачання матеріалів. Якщо коефіцієнт використання більше 1, то це свідчення перевитрат, а якщо менше 1 - економії матеріальних ресурсів.

Окремі науковці, зокрема Суторміна В.М, Стоянова О.С., до коефіцієнтів, що характеризують ефективність використання оборотного капіталу відносять показники ліквідності. Розглянемо їх більш детально.

Коефіцієнт загального ліквідності (Кзл) розраховується як відношення поточних активів до поточних пасивів підприємства:

(2.8)

Показує ступінь покриття поточних пасивів поточними активами. Характеризує платіжні можливості підприємства, що оцінюються за умови не тільки своєчасних розрахунків з дебіторами та сприятливої реалізації готової продукції (товарів), але й продажу у випадку необхідності інших елементів матеріальних оборотних активів. Критичне значення цього коефіцієнту становить 2. Значення у межах 1-1,5 свідчить про спроможність підприємства повністю розраховуватися по своїх боргах за рахунок оборотних активів. Зростання показника вище 2 свідчить про неефективне управління грошовими коштами, що може негативно позначитись на доходності підприємства [29, 31].

Коефіцієнт швидкої ліквідності (розрахункової платоспроможності) (Кшл) розраховується як відношення грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень та дебіторської заборгованості до поточних пасивів:

(2.9)

Показує здатність виконувати поточні зобов'язання за рахунок коштів, короткострокових фінансових вкладень та дебіторської заборгованості. Критичне значення не встановлюється. Позитивним вважається стабільність значення цього показника в межах 0,6–0,8 або дотримання його середньогалузевого значення.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (грошової ліквідності) (Кал) розраховується як відношення грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень до поточних пасивів:

(2.10)

Показує, яка частина короткострокових зобов'язань підприємства може бути негайно сплачена за рахунок високої ліквідності. Критичне значення 0,2 + 0,35. Значення коефіцієнта нижче 0,2 - зовнішня ознака неліквідності. Але зростання показника вище критичної межі також не вважається позитивною тенденцією, оскільки може призводити до падіння дохідності підприємства

Коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості розраховується як відношення дебіторської заборгованості до кредиторської. Показує ступінь покриття кредиторської заборгованості вимогами на користь підприємства. Позитивним є стабільність показника, що свідчить про дотримання певної політики кредитування покупців та залучення товарних кредитів. Доцільно вивчити структуру дебіторської та кредиторської заборгованості за строками погашення, а також порівняти даний показник з середньогалузевим рівнем. Рекомендоване значення 1.

Коефіцієнт забезпеченості поточних пасивів власними коштами (Кзвк) розраховується як відношення власних оборотних коштів до оборотних активів:

(2.11)

Показує ступінь покриття поточних зобов'язань власними оборотними активами. Даний показник використовується як узгоджувальний у законодавстві деяких країн, зокрема в Росії, де його критичне значення встановлено в розмірі 0,1. В будь-якому випадку підвищення показника свідчить про фінансове оздоровлення підприємства, покращення його ліквідності; зниження показника є негативним явищем, сигналом потенційної втрати ліквідності, зростання залежності від кредиторів [38].

Таким чином, оборотні кошти підприємства перебувають у постійному русі, переходячи з однієї стадії в іншу Оборотність оборотних активів оцінюють за такими показниками: швидкість обороту, коефіцієнт закріплення, період обороту оборотних засобів та їх складових. Для ефективності використання матеріальних ресурсів використовують також такі показники: матеріаломісткість і матеріаловіддача продукції, питома вага матеріальних витрату собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів та їх окремих видів. Чим швидше відбувається кругообіг, тим більше продукції підприємство може виготовити та реалізувати при сталому їх розмірі. Крім того, збільшення швидкості обороту відображає підвищення економічного потенціалу підприємства, оскільки дозволяє вивільнити частину оборотних засобів для розвитку виробництва. Водночас, здійснюючи господарську діяльність, підприємство повинно намагатися не лише пришвидшувати рух засобів, але й отримувати максимальну віддачу від їх використання.

2.2 Аналіз оборотних коштів ВАТ «Південний ГЗК»

Перш, ніж оцінювати ефективність використання оборотних коштів та раціональність розміщення оборотного капіталу підприємства, необхідно детально проаналізувати стан, динаміку та структуру оборотних коштів (табл. 2.1).

Найбільшу частку в оборотних активах підприємства займає дебіторська заборгованість за виданими авансами (54, 51 та 46% відповідно). Зменшення частки протягом 2003-2005 роках пояснюється зменшенням суми заборгованості, яке у 2004 році становило 69593 тис.грн. або 12%, а на кінець 2005 року сума заборгованості зменшилася на 86946 тис.грн. або 17%, що вказує на поліпшення розрахунково-платіжної дисципліни на ВАТ ”Південний ГЗК”, тобто, його боржники вчасно погашають свої зобов’язання і кошти підприємства не відволікаються з обігу.