Смекни!
smekni.com

Водний транспорт, лісосплав, рибне господарство як учасники водогосподарського комплексу (стр. 2 из 2)

- заборонити мольовий сплав лісу;

- підвищити рибогосподарську ефективність існуючих і запроектованих водосховищ;

- розвивати спеціалізовані рибні господарства, у тому числі, з використанням підігрітих вод від ТЕС і АЕС;

- розширити роботу з акліматизації та переміщенню деяких видів риб в інші водойми з метою підвищення їх загальної рибопродуктивності (білий амур, товстолобик, американський буффало і інш.).

Типи ставкових господарств.

Ставкові господарства бувають тепловодні (коропові) і холодноводні (форелеві). Ці господарства мають однакові гідротехнічні споруди, але різняться ступенем проточності, глибинами і розмірами.

В залежності від призначення вони бувають: риборозплідниками, нагульними, селекційно-племінними, репродуктивними, відтворювальними комплексами рослиноїдних риб.

У риборозплідниках вирощується тільки рибо-посадковий матеріал (мальки, молодняки, річняки). Вони повинні мати нерестові, малькові, вирощувальні, зимувальні, маточні та карантинні ставки.

Повносистемні господарства займаються селекційною роботою, зокрема, виведенням нових порід риб і збільшенням їх продуктивності.

Репродуктори служать для вирощування плідників, або мальків, для забезпечення рибного господарства.

Відтворювальні комплекси рослиноїдних риб вирощують мальків, або молодняк, рослиноїдних риб.

За терміном вирощування товарної риби ставкові господарства поділяються на господарства з одно-, двох- і трьохрічним оборотом.

Основним об’єктом розведення і вирощування в тепловодних ставкових господарствах є короп. Разом з коропом вирощують інші види риби: білий амур, білий і пістрявий товстолобик, пелядь, щуку, які забезпечують більш повне використання природної кормової бази, а це дає додаткову продукцію.

В холодноводних господарствах вирощують райдужну форель.

Характеристика ставків.

Ставкове господарство складається із системи ставків, де утворюється біологічне середовище, яке відповідає життєвим потребам вирощування риби на різних етапах її розвитку.

Розрізняють ставки таких категорій: нерестові, малькові, вирощувальні, зимувальні, літні, маточні, карантинні, ізолятори, садки.

Нерестові ставки розташовують в місцях, які добре прогріваються сонцем, захищені від холодних вітрів, віддалені від проїзних доріг і випасів худоби. Їх не можна розташовувати на заболочених і торфових ділянках. Площа такого ставка – 0,1...0,3 га, а його глибина – 0,15...1,3 м. Ділянки з глибиною 0,2...0,3 м повинні складати 40...50 % загальної площі. Дно повинне покриватись м’якою лучною рослинністю. Деякі види м’якої рослинності (лобода, конюшина, райграс, бромус) при затопленні швидко загнивають і гинуть, забруднюючи воду і згубно діють на відкладену ікру. Інші види (бекманія, тонконіг, лисохвіст, пирій) не тільки витримують тривале затоплення, але й поліпшують газовий режим ставка, виділяючи в процесі фотосинтезу кисень, необхідний для дихання ікри і лічинок.

Короп уникає відкладати ікру на жорстких кислих травах (осока, хвощ, ситник). При розрідженому травостої втрати ікри досить значні (до 25...30 %). Тому, важливо правильно підібрати склад трав і підготувати ложе водосховища до затоплення.

Вирощувальні ставки розташовують поряд з зимувальними. Їх площа – від 3...5 до 10...15 га, а глибина – 0,25...1,5 м. Бажано щоб площа з глибиною 0,5...1 м займала до 80 % загальної площі. Вирощувальні ставки звичайно розташовують у заплавах річок шляхом обвалування дамбами пониженої їх частини зі сторони річки. Трав’яний покров ставків зберігається, а форма ставків визначається рельєфом місцевості.

Зимувальні ставки служать для збереження рибо-посадкового матеріалу в зимовий період. Їх розташовують безпосередньо біля джерела води і вирощувальних ставків. Такі ставки роблять проточними. При недостачі кисню вони штучно аеруються. Їх площа – 0,1...1 га, а глибина – 1,5...2,5 м. Максимальна глибина зимувальних ставків

hМАКС = hЛ + hШ.Н.,

де hЛ – максимально можлива товщина льоду;

hШ.Н - шар води, що не замерзає (не менше 1 м).

Карантинно-ізоляторні ставки розташовують в кінці господарства і вони повинні мати самостійне водопостачання і скид води.

В залежності від рельєфу заплави схеми розташування ставків бувають: на одному схилі заплави, східчаста (в руслі) і комбінована. Ці ж схеми відрізняються характером водопостачання, а саме: незалежна, залежна і комбінована.

Для ставків краще незалежне водопостачання, при якому наповнення водою і скид води із кожного ставка можна здійснювати незалежно від інших. Це забезпечує проведення всіх робіт у кожному ставку, а також знижує можливість переносу різних захворювань із одного ставка в інший.

При залежному водопостачанні, у випадку проходження повені і руйнування вище розташованого ставка, може зруйнуватись весь каскад ставків

Площі ставків визначають, виходячи із необхідного об’єму товарної риби (ПР), що визначається чисельністю населення (NНАС) та нормою споживання риби (qР). За нормами на одну людину в рік повинно приходитись біля 20 кг рибних продуктів. Тоді об’єм товарної риби

ПР = (0,05...0,07) NНАС qР, ц.

Коефіцієнт 0,05...0,07 вказує на долю свіжої риби із загальної її кількості.

Площа вирощувальних ставків – FВ = ПР / ПН, де ПН – нормативна рибопродуктивність, ц/га.

Всі інші ставки обслуговують вирощувальний ставок і їх площа залежить від площі саме вирощувального:

нерестові – FН = FВ / (20...21); зимувальні – FЗ = FВ / (10...12);

літні маточні – FЛ = FB / 20; карантинні – FK = FB / 50.

Водогосподарські розрахунки здійснюють для визначення витрат водозабірних і інших споруд, а також каналів подачі води і скидної мережі.

Для водопостачання рибного господарства за розрахункову приймають 75 % - забезпеченість для нагульних ставків і 90 % - для ставків-риборозплідників.

За водогосподарськими розрахунками визначають об’єм води для наповнення і насичення ложа ставків, витрату води для водообміну в зимувальних ставках, витрату води на випаровування, транспірацію і фільтрацію.

Витрата води для наповнення ставка

QНАП = WСТ / (86400 ТНАП) = FСТ h / (86400 ТНАП),

де ТНАП – нормативний час наповнення, діб;

WСТ - об’єм води у ставку, м3;

FСТ - площа водного дзеркала ставка, м2;

h - середня глибина води у ставку, м.

Витрата для насичення ложа ставка

QНАС = m FСТ hГ.В. / (86400 ТНАС),

де m - дефіцит насичення грунтів водою в об’ємному вираженні;

hГ.В. - середня глибина залягання рівня ґрунтових вод.

ТНАС - час насичення.

Норма втрат на фільтрацію і випаровування в наближених розрахунках приймається 0,5...1,5 л/с на 1 га.

Всі дані по необхідним витратам і термінам зводять у таблицю, за якою будують календарний графік водоспоживання, суміщений з гідрографом водного джерела, що дає змогу зробити висновок щодо водозабезпечення рибного господарства водою в різні роки різної забезпеченості.


ЛІТЕРАТУРА

1. Комплексное использование и охрана водных ресурсов / Под.ред. О.Л.Юшманова/ -М.: Агропромиздат, 1985.

2.Зарубаев Н.В. Комплексное использование водных ресурсов. – Л.Стройиздат, 1976.

3.Грищенко Ю.М. Комплексне використання та охорона водних ресурсів. Рівне, 1997.

4.Гидроэнергетика и комплексное использование водных ресурсов/ Под. ред. Непорожнего П.С./ -М.: Энергоиздат, 1982.