Зрозуміло, що одинокі особи не можуть діяти з таким розмахом.
Завдяки тому, що 1-го серпня 2000 року введено в дію Постанову Правління Національного банку України від 25 травня № 209, якою створено перепони для таких перерахувань та введено механізм контролю з боку органів державної податкової служби, обсяги подібних перерахувань зменшилися у десятки разів.
Наприклад, загальний обіг за 23 рахунками прибалтійських банків, відкритими в акціонерному комерційному банку України у липні минулого року, склав 161,7 млн грн, а у серпні – вже тільки 16,7 млн грн, по міжнародному банку він зменшився з 46,1 млн грн до 4,2 млн грн.
Таким чином можна констатувати, що внаслідок спільних заходів НБУ та ДПА використання вказаного каналу відтоку коштів за кордон значною мірою було обмежено.
Всього ж за минулий рік, завдяки проведенню цієї роботи, попереджено відтік до “тіньового” обіг у майже 6 млрд грн.
Проте, зловмисники тут же винаходять нові схеми. Так, окремими банківськими установами практикуються схеми придбання та подальшого перерахування на закордонні рахунки іноземної валюти за дорученнями фіктивно створених фірм, що дозволяє уникнути контролю з боку податкових органів.
Насамперед, це вчиняється шляхом довільного трактування вимог Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному рахунку України, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 18.03.99 № 127.
Наприклад, 19 фіктивними суб’єктами, які мали рахунки в одному з донецьких акціонерних комерційних банків, протягом восьми місяців минулого року незаконно придбано на міжбанківській валютній біржі та перераховано за кордон понад 500 млн дол. США. При цьому зазначеною банківською установою контракти даних суб’єктів до реєстрів, що надаються на узгодження до державної податкової інспекції, не включалися, оскільки перерахування відбувались за “нематеріальні активи” і трактувались банком як “неторговельні операції”.
Гострою проблемою залишається незаконне розміщення за межами України валютних коштів та їх повернення в Україну.
У минулому році за ст.801 КК України було порушено 332 кримінальні справи. Заходами органів податкової служби в Україну повернули 122,3 млн дол. США.
Станом на 1 березня поточного року майже 4 тисячі вітчизняних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності мають прострочену заборгованість по експортно-імпортним контрактам на суму 900 млн дол. США.
У поточному році відносно суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, в діях яких містяться ознаки злочину, порушено 121 кримінальну справу за ст. 801 КК України. За цими справами в Україну вже повернули 15 млн дол. США.
Однією з найбільш актуальних проблем є боротьба з “відмиванням” незаконно отриманих доходів.
Відповідно до Указу Президента України “Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з приховуванням неоподаткованих доходів, а також відмиванням доходів, одержаних незаконним шляхом” від 22 червня 2000 р. у складі податкової міліції створено спеціальні підрозділи, що ведуть боротьбу з цим негативним явищем.
З початку їх діяльності (з другого півріччя 2000 р.) вже викрито 582 випадки приховування прибутків, що знаходилися в нелегальному обігу на суму 1123,6 млн грн. Внаслідок встановленого контролю за перерахуваннями коштів у національній валюті на кореспондентські рахунки іноземних банків у 229 випадках припинено незаконне перерахування через фіктивні фірми коштів на суму 45,9 млн грн, у 54 випадках розрахунків через ЛОРО – рахунки на суму 19,5 млн грн та по 163 фактах відтоку у ВКВ за кордон на суму 388 млн грн. Порушено 295 кримінальних справ.
Боротьба з корупцією. У 2000 році за матеріалами працівників підрозділів по боротьбі з корупцією та безпеки, в органах Державної податкової служби судами притягнуто до відповідальності за корупційні дії 144 посадові особи податкової служби. За матеріалами інших правоохоронних органів, до адміністративної відповідальності судами притягнуто 20 посадових осіб податкової служби.
За матеріалами підрозділів по боротьбі з корупцією та безпеки, в органах Державної податкової служби у минулому році правоохоронними органами прийняті рішення про порушення 317 кримінальних справ, з них 95 – стосовно посадових осіб органів Державної податкової служби (із зазначених кримінальних справ 137 – було порушено працівниками прокуратури).
Стосовно працівників органів податкової служби кримінальні справи порушувались за ознаками злочинів, передбачених стст. 84 – стосовно 9 осіб, 861 щодо 2 осіб, 165 – 5, 167 – 15, 168 – 6, 172 відносно 16 осіб і 10 осіб за іншими статтями Кримінального кодексу України.
Наприклад, 14.01.2000 спільно зі співробітниками УБОЗ УМВС України в Миколаївській області затримано колишнього старшого державного податкового ревізора-інспектора “Ч”, який за заниження донарахованих сум по акту перевірки ТОВ “А” отримав від директора підприємства хабар у вигляді труб на суму 2,5 тис грн. “Ч” засуджено по ч. з ст. 168 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна.
За 2 місяці цього року, за матеріалами наших підрозділів, правоохоронними органами порушено 36 кримінальних справ, з них 19 – органами прокуратури, в тому числі – 18 відносно працівників податкової служби.
У той же час слід зазначити, що існуючий стан організації взаємодії у боротьбі з організованою злочинністю ще не повною мірою відповідає вимогам сьогодення.
1. Немає спільного нормативного документу, який встановлював би чіткий порядок і механізм взаємодії між підрозділами, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю та іншими правоохоронними і контролюючими органами, особливо у сфері економіки. Через це решта матеріалів про виявлені правопорушення, що надсилаються до спеціальних підрозділів МВС і СБУ, в подальшому не знаходять підтвердження про вчинення їх організованими групами.
Таким же чином решта запитів і доручень, що надходять до податкових органів, не завжди містять чіткі підстави та відповідну інформацію для проведення документальних перевірок дотримання податкового законодавства чи здійснення інших заходів, віднесених до компетенції податкової служби. Тому не завжди можливе проведення таких перевірок, а отримані відповіді не задовольняють правоохоронні органи, через що виникають моменти непорозуміння.
2. Необхідне внесення відповідних змін і доповнень до законодавства з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.
Ряд положень Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” за час, що пройшов після його прийняття, вже не відповідають змінам у чинному законодавстві.
Наприклад, навряд чи ще існує потреба у негайних повідомленнях у повному обсязі спеціальних підрозділів про виявлення порушень законодавства про податки і платежі в бюджет, як цього вимагає підпункт “а” пункту 2 ст. 18, враховуючи, що виявлення і розслідування злочинів у сфері оподаткування законодавством покладено безпосередньо на податкову міліцію і згідно з Законом є виключно його компетенцією.
Підпункт “в” цього ж пункту Закону зобов’язує податкові органи негайно повідомляти спеціальні підрозділи про всі випадки перереєстрації підприємства у зв’язку зі зміною його власника. Однак, реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності всіх форм власності згідно з Законом України “Про підприємництво” покладено на місцеві органи виконавчої влади.
3. Виникла необхідність включення до переліку органів, спеціально утворених для боротьби з організованою злочинністю (ст. 5 Закону), підрозділів податкової міліції по боротьбі з “відмиванням” доходів, отриманих незаконним шляхом та підрозділів по боротьбі з корупцією в органах Державної податкової служби.
Сьогодні підрозділам по боротьбі з корупцією та безпеки в органах Державної податкової служби Законом України “Про боротьбу з корупцією” не надано право на складання протоколів про вчинення корупційного діяння, хоча цим же Законом право на ведення боротьби з корупцією вони мають, через що підрозділи вимушені надсилати відповідні матеріали до інших правоохоронних органів для складання протоколів, а вже останні в подальшому подають їх до суду. Зрозуміло, наскільки це ускладнює процедуру і в окремих випадках призводить до порушення строків притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.
Ми неодноразово надавали пропозиції до Верховної Ради України щодо внесення відповідних змін до Закону України “Про боротьбу з корупцією”, але це питання залишилось не вирішеним.
4. Необхідно законодавче врегулювати проблему запобігання створенню фіктивних підприємств, функціонування яких є вагомим економічним підґрунтям організованої злочинності. з 1999 року ДПА України неодноразово вносила до органів влади пропозиції та законопроекти з цього питання, але постійно наштовхується на сильний опір з боку деяких міністерств та відомств. Зараз за ініціативою ДПА України створено міжвідомчу робочу групу, яка працює над вирішенням цієї проблеми. Сподіваємося, що Указ Президента України “Про додаткові заходи боротьби з тіньовою економікою”, який зокрема передбачає і заходи щодо боротьби з фіктивними підприємствами, допоможе врегулювати це питання.
5. Потрібно створити Єдину базу даних про сумнівні фінансово-майнові операції, що буде сприяти виявленню фактів економічних правопорушень ще на стадії їх підготовки. Подібна база даних вже існує в ДПА України, яка володіє необхідними технічними і програмними ресурсами та спеціалістами, а також великим обсягом інформації про юридичних та фізичних осіб.
Тому назріла нагальна потреба у створенні бази даних шляхом укладання відповідних угод між ДПА України та іншими правоохоронними і контролюючими органами, які після її створення матимуть можливість користування інформацією у процесі виконання завдань, що стоять перед кожним відомством з питань боротьби з економічною злочинністю.
6. Необхідно розробити та впровадити механізм контролю за укладенням експортно-імпортних договорів, особливо нематеріального характеру, проведення їх експертної оцінки. Це дозволить своєчасно виявляти фіктивні угоди, попереджувати незаконний відтік коштів за кордон та незаконне відшкодування ПДВ.
7. Значна частина діяльності організованих злочинних угруповань зосереджена у посередницькій діяльності, особливо у Паливно-енергетичному комплексі України, металургійній промисловості. Тому всім правоохоронним та контролюючим органам необхідно розробити та здійснити спільні заходи щодо викриття таких груп та наведення порядку серед посередницьких структур, що паразитують на підприємствах-виробниках.