Протерозой (від грецьк. "первинне, або найдавніше, життя" ) — найбільший підрозділ загальної стратиграфічної та геохронологічної шкали докембрію, що розділяє архей і фанерозой, і найбільш тривалий інтервал часу докембрійської історії, вікові межі якого зазвичай приймаються в інтервалі часу 2,6-0,57 млрд років. П. складений переважно метаморфічними й магматичними породами; на відміну від архею в П. зростає кількість червоноколірних і карбонатних відкладень, досить широко розвинені льодовикові утворення; угору по розрізупоступовозникають залізисто-силікатні утворення. Органічні рештки представлені слідами життєдіяльності синьо-зелених водоростей і бактерій (строматоліти, мікрофі-толіти, мікрофітофосилії); достовірні й досить численні поки що безкісткові форми відомі лише у верхах П. (венд). Єдиної схеми стратиграфічного поділу П. немає; він поділяється на дві, три або чотири частини, що зазвичай мають самостійні назви. У нас останнім часом прийнято двочленний його поділ; у складі верхнього П. виокремлюються рифей і венд. Загалом П. розглядається як еонотема; нижній і верхній П. трактуються як ератеми.