місцеві податки і збори.
2. Неподаткові надходження:
від приватизації майна державних підприємств;
від реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;
від реалізації державних матеріальних резервів;
інші.
3. Внески до цільових фондів.
4. Державні позики.
Останнім часом податкові надходження становлять 55-60%, неподаткові - до 10%, внески у цільові фонди - 10-25%, державні позики на покриття бюджетного дефіциту - 15%. У складі податкової системи прямі податки дорівнюють 50-55%, непрямі - 40-45%, платежі за ресурси - близько 1%, плата за державні послуги і компенсаційні доходи - 2-5%, місцеві податки і збори - до 2%.
Класифікація видатків бюджету здійснюється за такими ознаками:
1. За роллю у відтворенні виробництва
Поточні характеризують витрати на утримання підприємств, об’єктів, установ і закладів виробничої і соціальної інфраструктури.
Капітальні - це видатки на створення нових та розширення діяльності діючих підприємств, установ і закладів.
2. За суспільним призначенням видатки відображають функції:
економічну - видатки на економічну діяльність і науку;
соціальну - видатки на соцзахист і соціально-культурну сферу;
оборонну - видатки на оборону;
управлінську - видатки на органи державної влади і управління, правоохоронні органи, судову владу і прокуратуру, митну і податкову службу, зовнішню політичну діяльність.
У видатках бюджету також виокремлено видатки на обслуговування внутрішнього і зовнішнього державного боргу.
3. За галузями економіки і соціальної сфери видатки бюджету розрізняють відповідно до різних галузей: промисловість, будівництво, транспорт, сільське господарство, освіта, охорона здоров’я та ін.
4. За цільовим призначенням виокремлюють видатки: на капітальне будівництво, капітальний ремонт, оплату праці, комунальних послуг та ін.
5. За рівнем бюджетної системи розрізняються видатки: Державного бюджету, Республіканського бюджету Криму і відповідних місцевих бюджетів.
6. За формами бюджетного фінансування існують такі види видатків:
проектне фінансування - фінансування інвестиційних проектів;
бюджетні кредити - надання фінансової допомоги з бюджету суб’єктам підприємницької діяльності на поворотній основі;
кошторисне фінансування - виділення бюджетних асигнувань на підставі кошторису;
бюджетні трансферти - державні субсидії, субвенції, дотації.
До складу видатків бюджету України відповідно до прийнятої структури бюджетної класифікації відносяться:
1. Державне управління.
2. Міжнародна діяльність.
3. Фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу.
4. Національна оборона.
5. Правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави.
6. Освіта.
7. Охорона здоров’я.
8. Соціальний захист та соціальне забезпечення.
9. Житлово-комунальне господарство.
10. Культура і мистецтво.
11. Засоби масової інформації.
12. ФК і спорт.
13. Промисловість та енергетика.
14. Будівництво.
15. Сільське господарство, лісове господарство, рибальство, мисливство.
16. Транспорт, шляхове господарство, зв’язок, телекомунікації та інформатика.
17. Інші послуги, пов’язані з економічною діяльністю.
18. Заходи, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення.
19. Охорона навколишнього природного середовища і ядерна безпека.
20. Попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.
21. Поповнення державних запасів і резервів.
22. Обслуговування державного боргу.
23. Державні цільові фонди (за винятком Фонду для здійснення заходів по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення).
24. Видатки, не віднесені до основних груп.
За функціональною ознакою структура видатків бюджету України в останні роки характеризується такими показниками: видатки на економічну діяльність - 15-20%, науку - до 2%, соціальний захист населення - близько 15%, соціально-культурна сфера - близько 25%, національна оборона - до 5%, державне управління та правоохоронна діяльність і забезпечення безпеки держави - до 10%, видатки цільових фондів - 10-25%, обслуговування державного боргу - до 10%, інші видатки - до 5%.
Кошторисне фінансування медичних закладів ґрунтується на таких показниках: по стаціонару - кількість ліжок і ліжко-днів; по поліклініках - кількість лікарських відвідувань.
Кількість ліжок характеризує лікарняні місця. Кількість ліжко-днів - добуток від множення кількості ліжок на кількість днів функціонування одного ліжка на рік.
Кількість лікарських відвідувань визначається шляхом множення чисельності жителів у районі обслуговування на середню кількість відвідувань лікарні на рік (приблизно 30 разів).
Система заробітної плати медичних працівників встановлюється в розрізі категорій: лікарі, середній та молодший медичний персонал, адміністративно-управлінський та обслуговуючий персонал.
Система зарплати лікарів ґрунтується на встановленні ставки зарплати та системи підвищень і надбавок. Ставка зарплати залежить від посади (лікар-хірург, лікар-інтерн чи лікарі інших спеціальностей) та кваліфікаційної категорії. Крім того, ставка в частині надбавки може залежати від місцезнаходження лікарні - місто чи сільська місцевість. Надбавки до зарплати також встановлюються за шкідливі і небезпечні умови праці (інфекційні лікарні, рентген-кабінети), за роботу у вихідні і святкові дні та нічний час.
Ставки зарплати середнього медичного персоналу залежать від посади (медична сестра, акушерка, фельдшер, зубний лікар), категорії і стажу роботи. Для молодшого медичного персоналу ставки встановлені в залежності від посади (сестра - операційна, сестра - хазяйка, сестра - ванниця). На середній і молодший медперсонал поширюються надбавки за шкідливі умови праці та роботу у вихідні і святкові дні та нічний час.
Для медичних працівників зарплата розраховується, виходячи з обсягів роботи - 0,25; 0,5; 0,75; 1,0; 1,25; 1,5 ставки. Дозволяється поєднувати обов’язки медичної сестри та санітарки.
Для адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу встановлені тверді ставки заробітної плати.
Фонд зарплати розраховується шляхом множення кількості посад на середню ставку зарплати. Середня ставка зарплати медперсоналу встановлюється на підставі тарифікаційного списку.
Крім бюджетних асигнувань, джерелом фінансування медичних закладів можуть бути доходи, які надходять від підприємств, організацій та установ за укладеними угодами на проведення медичного обслуговування їх працівників, доходи від надання платних послуг (видача довідок та ін), надходження від спонсорських і благодійних внесків.
У страховій медицині об’єктом медичного страхування виступає здоров’я громадян. На відміну від особистого страхування, де також об’єктом може бути здоров’я громадян, страхове відшкодування виплачується не безпосередньо застрахованому, а у вигляді плати за лікування в медичному закладі.
Існують дві форми медичного страхування: обов’язкове і добровільне. Як правило, мінімум медичних послуг забезпечується обов’язковим страхуванням, додаткові - добровільним.
Страховиком може бути як держава (обов’язкове страхування), так і недержавні страхові компанії, страхувальниками:
1) держава (за рахунок бюджету - бюджетно-страхова медицина);
2) роботодавці;
3) громадяни.
Завдання 1. Доходи і витрати місцевих бюджетів.
На основі бюджету місцевого самоврядування району виконати:
підрахувати суму доходів і видатків за рік;
визначити закріплені і регулюючі доходи бюджету;
визначити видатки бюджету;
розрахувати питому вагу кожної групи доходів і видатків бюджету;
зробити відповідні висновки про структуру місцевого бюджету.
Розрахунки зведемо в табл.1.1
Таблиця 1.1 - Бюджет місцевого самоврядування району
| № з/п | Назва показників | Сума тис. грн. | Питома вага,% |
| Доходи | |||
| 1 | Податок на прибуток підприємств і організацій усіх форм власності (за винятком комунальної) | 11467 | 26,58521 |
| 2 | Податок на прибуток підприємств і організацій комунальної власності | 1290 | 2,99075 |
| 3 | Податок на додану вартість | 6455 | 14,96534 |
| 4 | Акцизний збір | 644 | 1,493056 |
| 5 | Податок з доходів фізичних осіб | 13367 | 30,99019 |
| 6 | Збори і різні неподаткові доходи | 1755 | 4,06881 |
| 7 | плата за воду | 6 | 0,01391 |
| 8 | Плата за землю | 4799 | 11,12605 |
| 9 | Податок на промисел | 3 | 0,006955 |
| 10 | Державне мито | 348 | 0,806807 |
| 11 | Податок з власників транспортних засобів | 969 | 2,24654 |
| 12 | Місцеві податки і збори | 78 | 0,180836 |
| 13 | Надходження коштів від приватизації майна комунальної власності | 1933 | 4,481487 |
| 14 | Плата за сертифікати на право торгівлі алкогольними та тютюновими виробами | 19 | 0,04405 |
| Всього | 43133 | 100,00 | |
| Видатки | |||
| 1 | Соціальний захист населення, всього | 1433 | 1,863289 |
| з них виплати населенню | 825 | 1,072724 | |
| у тому числі: - державна допомога на дітей | 306 | 0,397883 | |
| субсидії малозабезпеченим громадянам на оплату житлово - комунальних послуг | 519 | 0,674841 | |
| 2 | Дотації підприємствам і організаціям, що надають послуги населенню | 13528 | 17,59008 |
| у тому числі: - житлово-комунальному господарству | 12562 | 16,33401 | |
| пільги ветеранам та інвалідам війни | 644 | 0,837375 | |
| шкільним їдальням | 322 | 0,418688 | |
| 3 | фінансування житлово-комунального господарства | 1997 | 2,596643 |
| 4 | Фінансування соціально-культурних закладів і установ: | 25768 | 33,5054 |
| з них - освіти | 15139 | 19,68481 | |
| культури | 805 | 1,046719 | |
| охорони здоров’я | 966 | 1,256063 | |
| фізкультури і спорту | 161 | 0, 209344 | |
| 5 | Правоохоронні органи | 48 | 0,062413 |
| 6 | Утримання органів місцевого самоврядування | 113 | 0,146931 |
| 7 | фонд непередбачених видатків | 483 | 0,628031 |
| 8 | Інші видатки | 1288 | 1,67475 |
| Всього | 76907 | 100,00 | |
Отже, до закріплених доходів відноситься: