Смекни!
smekni.com

Податкові ризики (стр. 2 из 3)

Причин, що підштовхують підприємців до ухилення від сплати податків, досить багато:

моральні (морально-психологічні): політичні; екологічні; техніко-юридичні. Моральні (морально-психологічні) причини в основному криються у відсутності спільності й неупередженості податкового закону, що викликає у платників податків неповагу до нього й, як наслідок, тягне до його руйнування.

Політичні причини підштовхують платника податків до відхилення сплати податків тоді, коли податки починають використовуватися державою не тільки для покриття своїх видатків, тобто забезпечення свого функціонування, а ще і як інструмент соціальної й економічної політики. Це проявляється у тому, що держава підвищує податки на деякі галузі виробництва з метою зменшити питому вагу даних галузей економіки й знижує податки для інших галузей, більш перспективних або слаборозвинених і більш корисних для їхнього найшвидшого розвитку. У такій ситуації підприємства тих галузей, податки для яких підвищені, намагаються ухилитися від сплати податків з метою збереження підприємства й галузі в цілому на колишньому рівні.

Економічні причини, що викликають прагнення платника податків від сплати податків, можна розділити на два види:

податки, які залежать від фінансового стану платника (збиток, банкрутство підприємства);

причини, породжені загальною економічною кон'юнктурою (економічні кризи в державі). Техніко-юридичні причини викликані недосконалістю юридичної техніки податкового законодавства й криються в складності податкової системи, що перешкоджає ефективності податкового контролю й створює платникові податків можливості для уникнення сплати податків.

У разі ухилення від сплати податків платник податку може бути притягнутий до відповідальності в таких випадках:

1) ухилення від сплати податку, іншого обов'язкового платежу.

Ця група податкових правопорушень трапляється найчастіше і є найнебезпечнішою. Суть їх полягає у невиконанні чи неналежному виконанні платником податку обов'язків перед бюджетом. Проте суспільна небезпека цього правопорушення не зводиться лише до недоотримання бюджетом коштів і зростання дефіциту бюджету. Ухилення від оподаткування підриває основи ринкової конкуренції, ставить правопорушника у вигідніше становище порівняно з добросовісним платником податків. Крім того, недоплата податку однією особою покривається за рахунок інших платежів: державі доводиться збільшувати ставки чи встановлювати нові види податків;

2) заниження об'єкта оподаткування;

3) несвоєчасної сплати податку, іншого обов'язкового платежу;

4) неподання (несвоєчасного подання) податкових декларацій, розрахунків, інших документів, необхідних для обчислення податків, обов'язкових платежів до податкових органів;

5) неподання (несвоєчасного подання) до банку платіжних доручень на сплату податків, інших обов'язкових платежів;

6) недопущення перевіряючих для обстеження приміщень, що використовуються для отримання доходів тощо.

З 1 січня 2001 р. в Україні діє спеціальний Закон, який встановлює перелік санкцій за порушення податкового законодавства -

“Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 р.

До фінансових санкцій належать:

пеня;

штрафи;

примусове стягнення.

Пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України.

«Установити з 10 серпня 2005 року розмір облікової ставки на рівні 9,5 % річних»

(Постанова НБУ від 9 серпня 2005 року №275).

Штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді процентів від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Вид порушення податкового законодавства і розмір штрафу:

1) неподання податкової декларації - 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ -17 грн.);

2) для фізичних осіб, які обіймають посади, за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи таких фізичних осіб - 30 НМДГ;

3) коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання додатково до штрафу, передбаченого за неподання податкової декларації - 10 % суми податкового зобов'язання за кожний місяць затримки, але не більше 50 % та не менше 10 НМДГ;

4) коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків - 5 % від суми недоплати, але не більше 25 % такої суми та не менше 10 НМДГ;

5) коли платника податків засуджено за вчинення злочину (кваліфікується за ст. 212 КК України) - 50 % від суми недоплати, але не менше 100 НМДГ;

6) коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання :

- при затримці до 30 днів, після граничного строку - 10% такої суми;

- при затримці до 90 календарних днів - 20 % такої суми;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів - 50 % такої суми;

7) коли платник податків відчужив активи, що перебувають у податковій заставі - додатково штраф у розмірі 100% суми податкового боргу.

Примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Відповідно до ст. 3 вищезгаданого Закону Активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду (господарського суду).

В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Посадові особи підприємств, суб'єкти підприємницької діяльності, в разі порушення норм податкового права можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у відповідності до Кодексу України про адміністративні правопорушення(КУпАП).

Адміністративна відповідальність - це засоби адміністративного впливу за допомогою адміністративно-правових норм, які містять осудження винного та його діяння і передбачають негативні наслідки для правопорушника.

Адміністративні санкції застосовуються, якщо є:

1) відсутність тяжких правових наслідків;

2) застосування щодо менш тяжких податкових правопорушень (проступків);

3) адміністративні санкції не тягнуть за собою судимості.

Адміністративний штраф відповідно до ст. 27 КУпАП є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених зазначеним Кодексом та іншими законами України.

Під посадовими особами розуміються особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням (ст. 164 КУпАП).

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються:

1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах рад;

2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад;

3) районними, міськими судами (суддями);

4) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій.

У відповідності до ст. 234 КУпАП органи державної податкової служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з ухиленням від подання декларації про доходи (ст. 164_1 КУпАП), порушенням порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (ст. 166_6 КУпАП).

На підставі акта перевірки для ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення складається протокол про адміністративне правопорушення. Протокол підписують працівник податкового органу, який його складає, та порушник.

Протокол протягом 15 днів з моменту надходження розглядається керівником податкового органу.

За результатами розгляду виносять постанову про накладення адміністративного штрафу або про припинення справи (ст. 284 КУпАП).

Розмір адміністративного штрафу коливається:

за перше порушення накладається штраф у сумі до 170 грн. (від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів);

повторне протягом року - до 340 грн. (від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів).

За ухилення від сплати податків, інших обов'язкових платежів у значних розмірах платники відповідно до ст. 212 Кримінального Кодексу України (КК) “Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності.

Об'єктом злочину є встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків, зборів та інших обов'язкових платежів формування дохідної частини державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів.

В ч. 4 ст. 212 КК вказується:

Предметом злочину є податки, збори, інші обов'язкові платежі, що входять до системи оподаткування і запроваджені у встановленому законом порядку. Вичерпний перелік таких обов'язкових платежів передбачений Законом України “Про систему оподаткування” (ст. 14 і 15).

Під значним розміром прихованих від держави податків, зборів, інших обов'язкових платежів розуміють суму платежу, яка в тисячу і більше разів перевищує встановлений чинним законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян;