Ефективність банківського регулювання та нагляду залежить значною мірою від того, наскільки чітко визначені завдання, що стоять перед відповідними регулятивно-наглядовими органами, наскільки добре ці завдання розуміють і підтримують органи, що розробляють економічну політику держави і несуть відповідальність за реалізацію цієї політики.
Основні завдання банківського регулювання та нагляду:
—забезпечення стабільності та надійності банківської системи з
метою сприяння економічному піднесенню;
—захист інтересів вкладників, що розміщують свої кошти в бан
ках, від неефективного управління банками і від шахрайства. Інте
реси вкладників потребують захисту, тому що в усіх країнах рівень
інформованості вкладників про фінансовий стан банків вельми не
достатній і вони не мають можливості самостійно оцінити, який ризик беруть на себе, розміщуючи свої кошти в тому чи іншому банку;
—створення конкурентного середовища у банківському секторі,
адже саме це середовище є найсприятливішим для клієнтів банків.
Завдяки банківській конкуренції знижуються процентні ставки за
позичками, підвищуються процентні ставки за депозитами, розширюється спектр банківських послуг, запроваджуються новітні банківські технології тощо;
—забезпечення відкритості (прозорості) політики і діяльності
банківського сектора в цілому і кожного банку окремо. Підвищення
відкритості базується на удосконаленні системи обліку і звітності в
банках і наближенні їх до вимог, що випливають із досвіду міжнародної банківської практики;
—підтримування необхідного рівня стандартизації і професіоналізму в банківському секторі, забезпечення ефективної діяльності
банків і запровадження технологічних нововведень в інтересах споживачів банківських послуг.
Необхідність і значущість банківського регулювання та нагляду в умовах ринкової економіки не виключають саморегуляцію банківського сектора через ринкові механізми. Ці дві форми регулювання мають доповнювати одна одну. Банки повинні діяти, керуючись принципами комерційного розрахунку та надійності.
У свою чергу, органи банківського регулювання та нагляду мусять діяти, керуючись принципами розумного, обачливого ставлення до банків, тобто вони не повинні вимагати від банків здійснення операцій, які могли б послабити їхній фінансовий стан, посягати на свободу підприємницької діяльності банків.
В Україні в умовах планово-централізованої економіки та існування системи державних банків не було потреби у створенні системи банківського регулювання та нагляду. Напрями й умови діяльності банків визначалися урядом, він же і контролював їхню діяльність. Так, зокрема, уряд затверджував кредитний план Держбанку, в якому визначалися обсяг кредитних вкладень та їхня цільова спрямованість. Він же встановлював і розмір процентних ставок як за позичками, так і за депозитами.
В умовах трансформації економіки в Україні реформується банківський сектор, і одним із найважливіших компонентів цього процесу є створення ефективної системи пруденційного банківського
регулювання та нагляду. Проблема створення цієї системи має для України особливе значення, зважаючи на такі фактори:
— нестабільний характер економіки перехідного періоду;
—незавершеність процесу ринкової трансформації банківського
сектора;
—недостатній досвід комерційної діяльності банків в умовах
ринкової економіки;
—ризикована практика банківської діяльності, зокрема кредитування, що виявляється в екстремально високому рівні простроченої,
пролонгованої та безнадійної до повернення кредитної заборговано
сті, а також у надмірному кредитуванні інсайдерів, у концентрації
кредитного ризику;
—недостатній рівень банківського капіталу та резервів на покриття ризиків з огляду на потреби економіки та якість активів банків;
—неадекватність системи внутрішнього контролю та аудиту в
банках стану банківської системи.
У світовій практиці спочатку десятиріччями, століттями формувалася банківська система, а потім уже система регулювання та нагляду. В Україні ці процеси відбуваються паралельно, що є, безумовно, ускладнюваним фактором. Водночас Україна має й деякі переваги — вона може і повинна скористатися накопиченим світовим досвідом у галузі банківського регулювання та нагляду.