Смекни!
smekni.com

Етапи і порядок розробки проектно-кошторисної документації (стр. 2 из 2)

У залежності від того, яку частку ризику приймає на себе кредитор, виділяють три форми проектного фінансування:

1) с повним регресом на позичальника;

2) без якого-небудь регресу на позичальника;

3) с обмеженим регресом на позичальника.

РЕГРЕС - це вимога про відшкодування наданої в борг суми.

Фінансування з повним регресом на позичальника - найбільш розповсюджена форма проектного фінансування. Цій формі віддають перевагу через швидкість і простоту одержання необхідних засобів для фінансування проекту, і, крім того, вартість цієї форми фінансування нижче, ніж у двох інших.

При проектному фінансуванні без якого-небудь регресу на позичальника - кредитор не має ніяких гарантій від позичальника і приймає на себе майже всі ризики, зв'язані з реалізацією проекту. Ця форма фінансування має високу вартість для позичальника, тому що кредитор сподівається одержати відповідну компенсацію за високий ступінь ризику.

Без регресу на позичальника - фінансуються звичайно проекти, що мають високу прибутковість і дають у результаті реалізації конкурентноздатну продукцію.

В даний час широке поширення одержує проектне фінансування з обмеженим регресом на позичальника. У цьому випадку в ході фінансування проекту оцінюються всі ризики, зв'язані з його реалізацією і розподіляються між всіма учасниками проекту таким чином, щоб кожний міг брати на себе залежні від нього ризики. Перевагою цієї форми проектного фінансування є помірна ціна фінансування і максимальний розподіл ризиків по проекті для позичальника. Сторони, зацікавлені в реалізації проекту, приймають на себе конкретні комерційні зобов'язання.

Контроль за фінансуванням, як правило, здійснюється на основі регулярних ревізій, по наступним аспектах:

- фактичні витрати;

- фінансовий стан (проекту і компанії, що здійснює проект);

- звітність;

- управління фінансами;

- помилкові витрати.

5. Порядок розробки кошторисів

Кошторис являє собою комплекс розрахунків для визначення розміру витрат на проект. У той же час кошторис - це інструмент управління, що використовується менеджером у процесі реалізації проекту.

На підставі кошторису визначається обсяг капітальних вкладень, що включають витрати на: будівельні роботи; придбання технологічного, енергетичного, підйомно-транспортного й іншого устаткування, пристосувань, інструмента і виробничого інвентарю, необхідного для функціонування підприємства; роботи з монтажу цього устаткування; освоєння будівельного майданчика; здійснення технічного й авторського нагляду; розробка проектної документації й ін. Кошториси складаються в процесі проектування підприємств, будинків і споруджень на підставі графічних матеріалів, специфікацій до них і пояснювальних записок і по ній визначається розмір витрат, зв'язаних з будівництвом, чи реконструкцією розширенням будинків, споруджень підприємств і їхніх комплексів. Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт використовується для визначення договірної ціни і висновку договірної ціни і висновку контрактів між замовниками і підрядчиками, між генеральним підрядчиком і субпідрядниками, а також для розрахунків між ними. На основі кошторису і календарного плану складається бюджет проекту і здійснюється облік, звітність і оцінка діяльності замовника і підрядчика. Тому кошторисна вартість повинна не тільки покривати видатки, але і забезпечувати одержання визначеного прибутку. зіставлення кошторисної вартості робіт і фактичних витрат є основою для виявлення джерел прибутку і причин збиткової роботи. Але в будь-якому випадку кошторис дає тільки прогноз кінцевої вартості проекту, тому що його остаточна вартість стогне відома після завершення, коли фінансування проекту буде закінчено. Зведений кошторисний розрахунок є основним документом, що визначає вартість будівництва підприємств, будинків і споруджень. Складається він на основі об'єктних і локальних кошторисів, а також кошторисних розрахунків на додаткові витрати, не враховані в об'єктних і локальних кошторисах.

Зведений кошторисний розрахунок включає 12 глав:

Підготовка теорії будівництва;

Основні об'єкти будівництва;

Об'єкти підсобного виробництва й обслуговуючого призначення;

Об'єкти енергетичного господарства;

Об'єкти транспортного господарства і зв'язку;

Зовнішні мережі і спорудження водопостачання, каналізації, тепло- і газопостачання;

Благоустрій і озеленення території;

Тимчасові будинки і спорудження;

Інші робітники і витрати;

Зміст дирекції (технічний нагляд) споруджуваного підприємства й авторський нагляд;

Підготовка експлуатаційних кадрів;

Проектні і дослідницькі роботи.

Об'єктні кошториси (об'єктні кошторисні розрахунки) розробляються на будівництво кожного окремого будинку і спорудження на основі локальних кошторисів на окремі конструктивні елементи і види робіт. В об'єктивні кошториси включаються витрати на виробництво будівельних, санітарно-технічних, монтажних і інших видів робіт. У них відбиваються витрати на тимчасові будинки і спорудження і частину інших витрат, що відносяться до даного, а також частина резерву засобів на непередбачені роботи і витрати.

Локальні кошториси (локальні кошторисні розрахунки) складаються по робочих кресленнях на кожен вид робіт. У них визначається кошторисна вартість конструктивних елементів і видів робіт. Обсяги будівельних і монтажних робіт беруться з відомостей обсягів робіт лив визначаються по робочих кресленнях. Обчислення обсягів робіт виробляється по схемах, що дозволяє легко простежити хід розрахунків, послідовність їхнього виконання і формули підрахунків.


Література

1. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М.: Финансы и статистика, 2008. - 416 с.

2. Беленцов В.Н., Брадул С.В., Куденко Г.Е., Канарская Н.В. и др. Оценка и обоснование повышения эффективности хозяйственной деятельности промышленных предприятий: Учеб.-метод. пособие. - Ч.1. – Донецк: ДонГАУ, 2009. – 180 с.

3. Беленцов В.Н., Брадул С.В., Куденко Г.Е., Канарская Н.В. и др. Оценка и обоснование повышения эффективности хозяйственной деятельности промышленных предприятий: Учеб.-метод. пособие. - Ч.2. – Донецк: ДонГАУ, 2009. – 230 с.

4. Бланк И.А. Управление прибылью. – К.: Ника – Центр, 2007. – 544 с.

5. Кабанов А.И. и др. Инновационный процесс и эффективность новой техники в угольной промышленности. – Киев: Техныка, 2007. – 225 с.

6. Математика в экономике: Учебник. В 2-х ч. – Ч. 2 / А.С. Солодовников, В.А. Бабайцев, А.В. Браилов. - М.: Финансы и статистика, 2008. – 376 с.

7. Науменко К.Д. Анализ производственно-хозяйственной деятельности горных предприятий. Учебное пособие для вузов. - М.: Недра, 2008. - 255 с.

8. Национальные стандарты бухгалтерского учета // Все о бухгалтерском учете. – 2009. - №37.

9. Петухов Р.М. Оценка эффективности промышленного производства: (Методы и показатели). – М.: Экономика, 2007. – 95 с.