Загальний обсяг асигнувань, наданих з резервного фонду
бюджету за напрямом, визначеним у пункті "б", не може перевищувати 20 відсотків річного обсягу резервного фонду бюджету.
Звернення про виділення коштів з резервного фонду бюджету подаються:
- щодо видатків державного бюджету - міністерствами, іншим центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (далі - заявники) до Кабінету Міністрів України;
- щодо видатків місцевих бюджетів - підприємствами, установами організаціями (далі - заявники) до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради.
У зверненні зазначається:
- напрям використання коштів резервного фонду бюджету;
- головний розпорядник бюджетних коштів, якому пропонується виділити кошти з резервного фонду бюджету;
- обсяг асигнувань, який пропонується надати з резервного фонду бюджету;
- перелік юридичних і фізичних осіб, яким головний розпорядник бюджетних коштів передбачає надати кошти з резервного фонду бюджету, та пропозиції стосовно майбутнього врегулювання правовідносин щодо майнових прав, пов'язаних з цим процесом;
- інформація щодо можливості фінансування зазначених заходів за рахунок інших джерел.
Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева держадміністрація, виконавчий орган відповідної ради не пізніше ніж у триденний термін з дня отримання звернення дає доручення відповідно Мінекономіки України, Мінекономіки Автономної Республіки Крим, головному управлінню, управлінню чи відділу економіки місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради (далі - уповноважений місцевий орган) та Мінфіну (місцевому фінансовому органу) для розгляду звернення та підготовки пропозицій для прийняття рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету.
Мінфін (місцевий фінансовий орган) розглядає звернення та додані до нього матеріали, готує пропозиції щодо підстав виділення коштів з резервного фонду бюджету, можливості здійснення відповідних заходів за рахунок інших джерел, можливого обсягу виділення асигнувань з резервного фонду бюджету і наслідків у разі невиділення коштів на такі заходи та надсилає їх у тижневий термін Мінекономіки (уповноваженому місцевому органу).
Мінекономіки (уповноважений місцевий орган) згідно з дорученням Кабінету Міністрів України (Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради) за результатами розгляду звернення з урахуванням пропозицій Мінфіну (місцевого фінансового органу) робить узагальнений висновок щодо підстав виділення коштів з резервного фонду бюджету, правильності поданих розрахунків та можливого обсягу виділення асигнувань з резервного фонду бюджету, а також щодо оцінки наслідків у разі невиділення коштів на такі заходи з резервного фонду бюджету.
Кабінет Міністрів України (Рада міністрів Автономно Республіки Крим, місцеві держадміністрації, виконавчий орган відповідної ради) приймає рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету виключно за наявності висновків Мінекономіки та Мінфіну (уповноваженого місцевого органу та місцевого фінансового органу).
Державне казначейство (його територіальний орган) готу інформацію (звіт) про використання коштів з резервного фонду бюджету і подає Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті, Мінфіну та Мінекономіки (Мінфіну Автономної Республіки Крим, фінансовому органу місцевої держадміністрації та виконавчого органу відповідної ради) н пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним.
Єдиний казначейський рахунок
Єдиний казначейський рахунок - це рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у Системі електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП НБУ).
Єдиний казначейський рахунок об'єднує кошти субрахунків, що відкриті в Державному казначействі України (центральний рівень), управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
У балансі Державного казначейства України відкритий відповідний єдиний казначейський рахунок.
Управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі – територіальні управління Державного казначейства) рахунки у Національному банку не відкриті.
Безпосереднім учасником СЕП НБУ є Державне казначейство України.
Для відображення операцій, проведених через СЕП НБУ протягом банківського дня, у СЕП НБУ Державному казначейству та територіальним управлінням Державного казначейства відкриті технічні рахунки.
У балансі Державного казначейства України відкриті відповідні субрахунки територіальних управлінь.
Операції, проведені органами Державного казначейства через СЕП НБУ, відображаються на технічному рахунку Державного казначейства та на відповідних технічних рахунках територіальних управлінь, у балансі Державного казначейства - на відповідному єдиному казначейському рахунку та субрахунках територіальних управлінь.
Державне казначейство України формує щоденний оборотно-сальдовий баланс рахунків, що є підставою для отримання інформації щодо фактичної наявності коштів для прийняття управлінських рішень та проведення фінансових операцій.
В органах Державного казначейства, у свою чергу, відкрито:
- рахунки для зарахування надходжень, передбачених законодавством України;
- рахунки розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів;
- рахунки підприємствам, установам, організаціям тощо за операціями, що не відносяться до операцій з виконання бюджетів, але відповідно до вимог законодавства обслуговуються органами Державного казначейства.
Завдання єдиного казначейського рахунку:
1. можливість швидкої мобілізації коштів, які протягом дня надходять на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства;
2. використання отриманих коштів для проведення бюджетних видатків і здійснення інших операцій, що не суперечать законодавству України;
3. надання інформації органам законодавчої та виконавчої влади за здійсненими на єдиному казначейському рахунку операціями;
4. оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо забезпечення ефективного використання коштів бюджетів.
Доходи
Доходи – це усі податкові та неподаткові надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України.
Ознаки:
- це сукупність надходжень до державних фондів коштів;
- грошова форма;
- подальше їх використання з метою виконання завдань та функцій держави;
- безповоротність;
- справляння кожного виду доходу повинно бути передбачено законодавством України.
Доходи є вторинними, а видатки – первинними.
Класифікація доходів:
І. За соціально-економічною ознакою:
· від здійснення господарської діяльності;
· від здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
· від використання природних ресурсів;
· митні платежі;
· ін.
ІІ. За обсягом:
· великого розміру;
· середнього розміру;
· малого розміру.
ІІІ. За юридичною формою:
· податкові;
· неподаткові.
ІV. За порядком зарахування до бюджету:
· власні;
· закріплені;
· регулюючі.
V. За часом (періодом) стягнення:
· ті, що стягуються на довготривалій основі (податки);
· одноразові (надходження від приватизації певного об’єкта).
VІ. За визначеністю розміру надходжень:
· у твердій сумі (фіксований розмір);
· у процентному відношенні.
VІІ. Залежно від виду бюджету, до якого надходять доходи:
· доходи державного бюджету;
· доходи місцевого бюджету.
Доходи Державного бюджету України включають:
1) доходи (за винятком тих, що закріплені за місцевими бюджетами), що отримуються відповідно до законодавства про податки, збори і обов'язкові платежі;
2) доходи, що отримуються відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів";
3) доходи від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України;
3) кошти від продажу активів, що належать державі або підприємствам, установам та організаціям;
4) проценти і дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі в майні господарських товариств;
5) гранти і дарунки у вартісному обрахунку;
6) міжбюджетні трансферти з місцевих бюджетів.
Доходи місцевого бюджету:
До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):
1) податок з доходів фізичних осіб у частині, визначеній Бюджетним Кодексом;
2) державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;