Смекни!
smekni.com

Вплив антропогенного забруднення р Десна на втрату ролі судноплавної артерії (стр. 3 из 14)

У південно-східній частині басейну Десни знаходиться ще одне вагоме джерело забруднення річкових вод – житлово-комунальний комплекс м. Бахмача. Концентрація в місті підприємств м’ясо-молочної промисловості, міського населення, розташування у межах Північної області Дніпровської терасової рівнини, де домінують лісостепові ландшафти розчленованих лесових рівнин з чорноземами типовими, які мають низьку здатність до самоочищення, спричинюють значне забруднення біогенними речовинами води р. Борзенка, а далі – р.Дочь (притока 1-го порядку).

Крім того, значне занепокоєння викликає екологічний стан малих річок басейну Десни. Малі річки за своїми гідрологічними параметрами (малий об’єм стоку, низькі рівні води, повільна течія) часто не справляються із забруднюючими речовинами, які потрапляють у води. Це такі річки як: Бабка, Мена, Парасючка, Іченька, Бистриця, Борзна, Борзенка, Безіменний струмок (м. Щорс), Стрижень. За досліджуваний період майже в усіх створах по цих водоймах, а особливо у створах нижче скиду очисних споруд, фіксується перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення по амонію сольовому, нітритах [17].

Таким чином, на території Чернігівської області в басейні Десни можна виділити чотири екологічні зони зі значним антропогенним тиском: міста Новгород-Сіверський, Чернігів, р. Остер (м. Ніжин), р. Дочь (м. Бахмач). Переважання у ландшафтній структурі цих регіонів ландшафтів із низьким потенціалом самоочищення сприяє надходженню у водойми нітратів і фосфатів із сільськогосподарських угідь. Крім того, на якість води р. Десни значний вплив мають водокористувачі суміжних територій, особливо Сумської області (р. Шостка). Незначна відмінність концентрацій сполук азоту та фосфору між верхнім (на кордоні з Росією) і нижнім (на кордоні з Київською областю) створами свідчить про значний потенціал самоочищення р. Десни. Але зафіксоване перевищення вмісту біогенних сполук вказує на необхідність оздоровлення екологічної ситуації в басейні Десни.

На території Чернігівської області головними джерелами забруднення поверхневих водних об'єктів басейну Десни є підприємства комунального господарства, що становить 97,7 % від загального обсягу забруднення стічних вод. Також скид забруднених стічних вод здійснюють підприємства м'ясо-молочної промисловості, переробної промисловості тощо.

У 2008 році в поверхневі водні об'єкти басейну Десни скинуто 125,5 млн. м3 (2007 р. - 112,4 млн. м3) зворотних вод, з яких 30,5 млн. м3 (2007 р, - 32,3 млн. м3) нeдocтатньо очищених, що становить 24,3 % від їх загального об'єму. Порівняно з 2007 роком, кількість забруднених зворотних вод зменшилась на 1,8 млн. м3, або на 5,6 %.

Основними водокористувачами та забруднювачами басейну річки Десна є КП «Чернігівводоканал», м.Чернігів, КП «Бахмач-водсервіс», м.Бахмач, ТОВ «Бахмач-м’ясо», м. Бахмач, ЗАТ «Новгород-Сіверський сирзавод», м.Новгород-Сіверський.

За оцінкою антропогенних навантажень за ступенем скидання забруднених недостатньо очищених зворотних та зливових вод, найбільшого навантаження зазнають малі річки басейну Десни – р.Білоус і р.Стрижень в м. Чернігів.

Втім, за інформацією Деснянського басейнового управління водних ресурсів, на екологічному стані річки Десна це суттєво не позначається.

На території Сумської області до басейну р. Десна належать 70 річок, довжиною більше 10 км. За даними форми статистичної звітності 2- ТП (водгосп) за 2008 рік в басейн р. Десна було скинуто 9,657 млн. м3 стічних вод: з них нормативно очищених на очисних спорудах 6,223 млн. м3, недостатньо-очищених 3,385 млн. м3 та без очистки скидається 0.049 млн. м3. Основними забруднювачами вод басейну р. Десна є підприємства житлово-комунального господарства, які скидають до 86.0% недостатньо-очищених та неочищених стічних вод, в першу чергу це КП ВУВКГ м. Конотоп який скидає в р. Езуч до 3,0 млн. м3 (НДО), ДП МОУ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» 0,144 млн. м3 (НДО), КП «Водоканал» м. Білопілля скидає в р. Вір 0,2 млн. м3 (НДО), КП «Аква-сервіс» м. Ямпіль в р. Івотка скидає 0,071 млн. м3 (НДО), КП «Буринь-аква» в р. Чаша скидає 0,081 млн. м3 (НДО), ПП «Водо-сервіс» м. Середино Буда скидають в р. Бобрик 0,049 млн. м3 неочищених стічних вод.

Також потужний вплив на її стан можуть спричиняти такі підприємства КП ШКЗ «Зірка» м. Шостка, КП ВУВКГ м. Шостка, КП «Аква-Сервіс» м. Ямпіль, КП ВУВКГ м. Глухів, КП «Водоканал-Білопілля», ТОВ НВО «Червоний металіст» м. Конотоп, тов «Мотордеталь-Конотоп», ВАТ «Сумирибгосп» м. Конотоп та м. Глухів, Буринський завод СОМ м. Буринь, Кролевецький КХП м.Кролевець, ВАТ «Шосткинський завод хімічних реактивів» м. Шостка, ТОВ ЮВС «Віринський цукровий завод» смт. Жовтневе (Білопільський район) [10].

Потужний вплив на навколишнє природне середовище становлять місця зберігання з непридатними та забороненими до використання пестицидами (НЗП).

Розгерметизація контейнерів та зберігання пестицидів насипом є причиною самовиникнення хімічних реакцій з виділенням токсичних газів, що веде до забруднення атмосферного повітря і становить загрозу здоров'ю людей, які проживають в даному регіоні, а також потенційну загрозу забруднення всіх компонентів довкілля високотоксичними сполуками.

Одними з найбільших місць накопичення НЗП є станція «Побєда» Середино-Будського району в кількості 940 тон та склад колишнього ВАТ «Ямпільський «Агрохім» (смт Свеса Ямпільського району), у якому згідно матеріалів останньої інвентаризації зберігається 84,401 т непридатних пестицидів. Зазначений склад розташований у безпосередній близькості до житлової забудови і знаходиться у напівзруйнованому стані. Пестициди зберігаються насипом у порушеній тарі, і становлять значну загрозу навколишньому середовищу.

За останній рік забір води по басейну р. Десна зменшився на 18,7 млн.м3 проти попереднього року (134,7 млн. м3) і становив 116,0 млн. м3. Використання води зменшено, проти 2007 року, на 18,1 млн. м3, що становить 109,7 млн. м3. Зменшення використання води відбулося, за рахунок КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова", на якому зменшено виробництво електричної енергії, та комунально-побутового господарства, що пов’язано із встановленням приладів обліку та економнішим використанням води.

Загальний скид стічних вод у 2008 році зменшився проти минулого року на 13,2 млн. м3, або 10,4 %, і становить 114,24 млн. м3.

Головні джерела забруднення поверхневих водних об’єктів - це підприємства комунального господарства - 98,5 % скидів від загального обсягу забруднених стічних вод. З 26 споруд, які експлуатуються у комунальному господарстві, 3 - повністю замортизовані, 12 - потребують значних коштів на ремонт або реконструкцію. Каналізаційні мережі мають 15 міст, 14 селищ міського типу та 11 сіл області.

Скид недостатньо очищених стічних вод зменшився, в порівнянні з 2007 роком, на 1,29 млн. м3, або 4,3 %, і становить 28,69 млн. м3.

Найбільше навантаження зворотних вод має басейн р. Десна. Проте, у 2008 році скиди в басейні зменшились з 112,7 млн. м3 у 2007 році до 93,05 млн. м3, або на 19,65 млн. м3 (17,44 %) (рис. 1.).

Рис. 1. Динаміка скиду зворотних вод у басейн р. Десна


Перелік підприємств-забруднювачів, типи очищення у розрізі річкових басейнів та скидання зворотних вод і забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти наведено в табл. 1.2.

Таблиця 1.1

Забір і використання води р. Десна за 2008 – 2008 роки, млн. куб. м. на рік

Роки Забрано води Використано води
З поверхневих джерел З підземних джерел Всього Промисловість Сільське господарство в т.ч. риборозведення Комунгосп Зрошення Інші галузі Всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
2006 88,16 53,49 141,6 95,74 6,322 0,072 29,96 - 3,478 135,5
2007 83,42 51,24 134,7 91,07 4,960 0,004 28,36 - 3,405 127,8
2008 66,75 49,29 116,0 73,43 4,741 - 27,97 - 3,559 109,7

Таблиця 1.2

Перелік основних водокористувачів-забруднювачів водних об’єктів р. Десна

Підприємство-забруднювач Відомча належність Водний об’єкт Об’єм скидання, млн. куб. м Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, тонн/рік
Всього НО НДО
1 2 3 4 5 6 7
1. ЗАТ "Новгород-Сіверський сирзавод" 2007 рік 2008 рік Національна асоціація "Укрмолоко" р. Десна 0,1816 0,1568 - - 0,1816 0,1568 404,90 502,23
2. ВАТ "Новгород-Сіверський м’ясокомбінат" 2007 рік 2008 рік Концерн "Укрм’ясо" р. Десна 0,0083 - - - 0,0083 - 10,54 -
3. Сізо № 32 м. Новгород-Сіверський" 2007 рік 2008 рік Державний департамент України з виконання покарань р. Десна 0,0089 0,008 - - 0,0089 0,008 8,22 4,72

Відділ аналітконтролю та моніторингу проводить лабораторний контроль якості води в р. Десна по 18 створах, враховуючи транскордонні. Традиційним залишається для річок Полісся підвищений вміст заліза загального, фосфатів та марганцю.

Гідрохімічний стан води річок-притоків Десни Сейму та Судості залишається на рівні минулорічних показників і тримається в межах ГДК для водойм рибогосподарського призначення [14].

Спостереження за станом забруднення р. Десна в районі м. Чернігів проводились в 2-х створах:

а)1 км вище міста;

б)в межах міста.

Водність річки Десна була дещо вища водності попереднього року і середньої багаторічної (К=1,23 ).