2. під земним покривом проходить розгалужена мережа всіх видів комунікацій
3. використання підземного простору надр в якості сховищ промислових, культурних та воєнних об’єктів
Законом України «Про надра визначені три основні види користування надрами:
1. Геологічне вивчення надр із науковою або промисловою метою:
А) роботи, які проводяться без суттєвого пошкодження надр (мінімальна кількість свердловин) із метою загально-географічного вивчення надр для прогнозування землетрусів та вулканічної діяльності, для контролю за режимом підземних вод, для ведення моніторингу навколишнього середовища;
Б) розвідка родовищ корисних копалин, збір колекційних геологічних матеріалів, створення об’єктів, під охороною.
2. Видобування корисних копалин:
А) розкриття родовищ корисних копалин;
Б) експлуатація родовищ корисних копалин відкритим, підземним та геотехнічним способами;
В) розміщення відходів корисних копалин, видобування та переробка корисних копалин у відпрацьованому просторі;
Г) використання відходів видобування, первинна і вторинна переробка корисних копалин.
3. Будівництво та експлуатація підземних споруд, що не пов’язані із видобуванням корисних копалин:
А) транспортні та гідротехнічні споруди;
Б) об’єкти метрополітену;
В) основні базисні сховища держави стратегічного напрямку;
Г) електростанції4
Д) об’єкти міського господарства (пішохідні переходи, зливні колектори тощо);
І) воєнні об’єкти;
Ї) лікувальні та спортивні споруди;
Й) споруди культурного призначення.
Надання надр у користування оформлюється спеціальним державним дозволом у вигляді ліцензії.
Ліцензія – це документ, на бланку встановленої форми із державним гербом України, що обов’язково містить текстові і графічні додатки. Вона засвідчує право її власника використовувати ділянку надр з метою:
* Геологічного вивчення надр
* Розробка родовища
* Використання відходів гірничодобувних та переробних підприємств
* Використання надр з метою, що не пов’язана із видобуванням корисних копалин
* Створення особливо охонямих геологічних об’єктів.
Права користувача надрами
1. використовувати надану йому ділянку для будь-якої форми підприємницької діяльності, яка зазначена в ліцензії і не протидіє законодавству України;
2. використовувати результати своєї діяльності в тому числі видобуту мінеральну сировину і відходи у відповідності до ліцензії;
3. проводити бух додаткового дозволу, але за рахунок власних коштів, геологічне вивчення надр в межах даного земельного відводу;
4. звертатися до органів по наданню ліцензії з приводу умов перегляду умов ліцензії при виникненні обставин, які суттєво відрізняються в першому виді ліцензії.
Обов’язки користувачів надрами:
1. дотримання вимог законодавства, правил, інструкцій, нормативів і стандартів при ведені робіт, які пов’язані із видобуванням корисних копалин та їх первинною обробкою;
2. дотримання вимог технічних проектів, планів та схем розвитку гірничих робіт. Не допускаються понаднормові (якісні і кількісні) втрати корисної копалини;
3. дотримання технологічної схеми переробки мінеральної сировини, ведення обліку і контролю розподілу корисних компонентів на різних стадіях їх переробки та ступеня вилучення корисних компонентів із мінеральної сировини, забезпечення найбільш повного використання відходів виробництва, їх складування, облік і збереження;
4. надавати достовірні дані про розвіддані, вилучені та частково залишені в надрах корисні копалини, а також дані про використання надр з метою не пов’язаною із видобуванням корисних копалин;
5. забезпечення безпечності робіт, які пов’язані із користуванням надрами;
6. дотримання в затвердженому встановленому порядку правил, інструкцій, нормативів і стандартів по охороні природного середовища, будов і споруд (для підземної розробки) від шкідливого впливу робіт пов’язаних із користуванням надрами;
7. зберігати геологорозвідувальні гірничі виробки, які можуть бути надалі використані із господарською метою та ліквідувати у встановленому порядку ті виробки, що не підлягають подальшому використанню;
8. виконувати умови встановлені ліцензією, своєчасно та правильно вносити платежі за користування надрами;
9. мати необхідну кваліфікацію і дозвіл, що підтверджені у встановленому порядку на проведення робіт пов’язаних з користуванням надрами.
2.5.1 Вплив відкритих гірничих робіт на надра
Вплив ВГР на надра проявляється під час:
a. проведення гірничих виробок
b. вилучення корисних копалин розкривних та вміщуючи порід
c. осушення або обводнення родовищ
d. скидання стічних вод, захоронення твердих та газоподібних відходів
В результаті впливу гірничого виробництва на надра констатуємо наступні екологічні наслідки:
І. Зміна напружено-деформаційного стану масиву гірських порід
ІІ. Зниження якості корисної копалини
ІІІ. Втрати мінеральної сировини
VІ. Самозаймання корисної копалини та вміщуючи порід
V.Забруднення надр
VІ. Розвиток карстових процесів
Зміна напружено-деформаційного стану масиву гірських порід
Відомо, що масив гірських порід характеризується певним напруженим деформаційним станом (до початку ведення гірничих робіт). Виділяють 3 тектонічні формації, які відрізняються між собою певними особливостями формування поля напруженості (поле тиску)
І. райони древніх кристалічних щитів – характеризуються високим горизонтальним напруженням (тиском), який обумовлений природним танденціальним стисненням твердої оболонки земної кори
ІІ. Райони відкладення осадових порід на кристалічних платформах – характеризуються відсутністю тектонічного напруження. В таких районах і платах напруженість гірського масиву визначається за допомогою сил гравітації і сил бокового разпора
ІІІ. Райони сучасної тектонічної активності – характеризуються особливо складною картиною напруженості масиву гірських порід. В таких районах поряд з великим горизонтальним напруженням на окремих локальних ділянках вертикальні напруження можуть бути більшими або меншими ніж величина Н V-питома вага породи (Н – глибина ведення гірничих робіт). При ведені гірничих робіт в області їх дії відбувається зміна поля напруження, при цьому характер змін має певні особливості для складових, які обумовлені різними силами.
Самозаймання корисних копалин та вміщуючи порід
Ускладнення гірничо-геологічних робіт розробки пов’язана, в першу чергу, із залученням в експлуатацію родовищ, що мають здатність до самозаймання. Негативні наслідки такого впливу проявляються в ускладнені технології ведення гірничих робіт, у виникненні оповзнів та провалів, в ускладнені транспортування і зберігання самозаймаючих матеріалів, в забруднені середовища.
Розвиток карстових процесів
В карстових пустотах, які формуються при вилужуванні легкорозчинних порід (карбонатів, сульфатів, солей) накопичується велика кількість підземних вод, які мають здатність прориватись в гірничі виробки, що несе небезпеку для розробки самого родовища. При наявності карстових пустот виникає небезпека попадання в них гірничого обладнання, транспортних засобів і людей. На родовищах, де розробляються вапняки, калійна та кам'яна сіль, карстові процеси ускладнюють технологічні процеси і змінюють форму тіла корисної копалини і, як наслідок, зменшення балансових запасів родовища.
2.5.2 Забруднення надр їх раціональне та комплексне використання
Забруднення надр відбувається в наслідок захоронення відходів гірничого виробництва. Існує декілька способів захоронення відходів у надрах:
1. використання гірничих виробок, відпрацьованих шахт і кар’єрів;
2. нагнітання рідких відходів у гідрогеологічні структури (поглинаючі водоносні горизонти).
Для попередження забруднення надр необхідно забезпечити при проектуванні та експлуатації об’єктів у підземному просторі наступні умови:
- вибір оптимальних варіантів розміщення об’єктів у розрахунку охорони надр, раціонального режиму експлуатації самого підземного об’єкту.
- застосування прогресивних і технологічних схеми розкриття товщі вміщуючих порід;
- розробка об’ємно-планувальних і конструкторських рішень об’єкта, які дозволять нам раціонально використовувати підземний простір;
- розробка та рішення питань, які забезпечать охорону праці, техніку безпеки, інженерний захист об’єкту, промислову санітарію, утилізацію відходів виробництва.
Раціональне використання і охорона надр розглядаються як науково обґрунтоване використання земної кори, мінеральних ресурсів літосфери і гідросфери.
Під раціональним використанням надр розуміють систему вимог наукового, виробничо-технічного та організаційного характеру виконання яких забезпечить повне та комплексне використання ресурсів надр для забезпечення духовних та матеріальних потреб суспільства. Тобто, під раціональним використанням і охороною надр при розробці родовищ потрібно розуміти забезпечення раціонального використання земної кори шляхом: найповнішого вилучення корисних копалин, які містяться в ній; комплексного використання мінеральних ресурсів, яке охоплює: комплексну розробку родовищ і комплексне використання мінеральної сировини на усіх стадіях її переробки в народному господарстві (вилучення супутніх цінних компонентів і використання відходів виробництва).
Раціональне використання і охорона надр включають:
~ охорону ділянок надр при спорудженні підземних інженерних споруд для збереження будь-яких запасів та поховання шкідливих відходів виробництва;
~ охорону ділянок надр, які мають особливу наукову і культурну цінність (геологічні пам'ятки);
~ охорону родовищ корисних копалин від усілякого пошкодження, забудови, затоплення водосховищами.