Для промисловості були характерні порівняно високі темпи щорічного приросту: 1872 — 1890 рр. — близько 3 %, 1890 — 1913 рр. — від 4 до 5 %. Нерівномірно розвивалися окремі галузі, з них випереджаючими темпами важка промисловість. Так, видобуток вугілля з 1870 до 1900 р. зріс в 2,5 раза, за 1890 — 1913 рр. — в 1,8 раза, видобуток нафти — відповідно в 28 і 2,7 раза, виплавлення сталі — в 60 і 3 рази, споживання бавовни збільшилося майже у 2 рази. Зросла частка важкої промисловості країн.
Змінилася частка країн у світовому промисловому виробництві. Закінчився період "євроцентризму". З кінця XIX ст. США вийшли на перше місце в світі за обсягом промислової продукції. Її вартість перевищувала вартість продукції англійської промисловості. Великобританія втратила роль "фабрики світу", відстала від США і Німеччини — спочатку за темпами економічного розвитку, а потім і за абсо-лютними показниками. Німеччина випередила Великобритайію, Францію та посіла друге місце після США.
У зв'язку з інтенсивним зростанням промисловості змінилася її частка в структурі господарства провідних індустріальних держав. Так, у США вартість продукції промислового виробництва переважала вартість сільськогосподарського в 1880 р. у 2 рази, в 1900 р. — в 3 рази.
Після громадянської війни 1861 — 1865 рр. були сприятливі політичні умови для економічного зростання. Конгрес США проводив політику підтримки індустріального розвитку. Оточення слабкорозвиненими країнами, мирні умови існування давали змогу вільно розвивати господарство, не витрачаючи значні кошти на воєнні потреби.
Економічні успіхи мали географічну основу. Протяжність морського узбережжя, що досягала 18 тис. миль, надавала переваги для розвитку мореплавства, рибальства, зовнішньої торгівлі. Озера і річки з каналами з'єднували різні штати в одне економічне ціле.
До господарського обігу залучалися великі природні ресурси: вугілля, залізна руда, нафта, кольорові метали, ліс, камінь, сірка, глина. Їх запаси забезпечували розвиток важкої промисловості. Проте бракувало олова, калійних солей.
Швидкими темпами освоювались землі американського Заходу. Переміг фермерський напрям сільського господарства. Значних розмірів досягло сільськогосподарське виробництво.
Активно запроваджувались власні та європейські винаходи. Лише за 1890 — 1900 рр. було видано 234 956 патентів. Використовувалися переваги нового будівництва. Морально застаріле обладнання практично було відсутнє і не гальмувало розвиток промисловості. Активна роль належала спеціалізації робітників і підприємств, географічному поділу праці. Промисловість було орієнтовано на масове виробництво, стандартизацію деталей. Значно зросли продуктивність, інтенсивність праці, зменшувалися витрати виробництва.
Існував широкий місткий внутрішній ринок. Високою була конкурентоспроможність американських товарів на зовнішньому ринку. США будували своє господарство під захистом митних бар'єрів. Середній рівень мита на імпортні товари протягом 1890 — 1897 рр. збільшився з 38 до 75 %.
Пришвидшували розвиток економіки концентрація виробництва і капіталу, акціонування і утворення корпорацій. Економічне піднесення спиралося на інвестиції, що постійно зростали. Якщо в 1859 р. капітал, вкладеній у промисловість, становив 1010 млн дол., то в 1899 р. — 8975, в 1914 р. — 22 791 млн дол. Велике значення мали європейські капітали. В 1873 р. їх сума досягала 1500 млн дол., в 1899 р. — 3300 млн дол., в 1914 р. — близько 5 млрд дол., з них англійських — 755 млн дол.
США розвивали своє господарство, використовуючи робочу силу всього світу. За останні ЗО років XIX ст. імігрувало майже 14 млн, а за перші 14 років XX ст. — 146 млн осіб. За 1860 — 1900 рр. населення країни зросло з 31,4 до 76 млн осіб. У 1910 р. воно становило 92 млн осіб.
США пізно включилися до територіального поділу світу. В 1867 р. у Росії за 6,7 млн дол. була куплена Аляска, кожен гектар землі якої обійшовся лише в 5 центів. У 1898 р. Конгрес США узаконив анексію Гаванських островів. Колоніальними володіннями стали Куба, Гуам, Пуерто-Рико, Філіппіни, частина островів Самоа. Загальна площа колоній США в 1914 р. дорівнювала 0,3 млн км2 з населенням 9,7 млн осіб. Одночасно США стали на шлях економічної експансії, основною зоною якої була Латинська Америка, і збільшували інвестиції за кордоном та експорт товарів, будували філіали своїх підприємств, використовуючи дешеві робочу силу та сировину.
Промислове піднесення США у кінці XIX — на початку XX ст. найяскравіше виявилося у будівництві залізниць. Їх протяжність за 1870 — 1913 рр. збільшилася у 8 разів. Вони зв'язали всі штати, а чотири трансконтинентальні лінії поєднали Атлантичне та Тихоокеанське узбережжя. Розмах будівництва залізниць стимулював розвиток важкої промисловості, зміцнив економічну єдність країни, розширив географію промисловості на Південь і Захід.
Про динаміку промислової продукції США свідчать такі дані:
| Показник | 1870 | 1900 | 1913 |
| Національний доход, мли дол. | 9,4 | - | 44,8 |
| Національне багатство, млрд дол. | 30 | - | 200 |
| Кількість промислових підприємств, тис. | 252 | 512 | - |
| Індекс промислового виробництва | 100 | 460 | 860 |
| Протяжність залізниць, тис. км | 850 | 300 | 413 |
| Видобуток вугілля, млн т | 29,5 | 240,8 | 508,9 |
| Видобуток нафти, мли т | 221 | 2672 | 10435 |
| Видобуток міді, тіс. т | 12 | 271 | - |
| Виробництво чавуну, млн т | 1,7 | 13,8 | 30,8 |
| Виробництво сталі, мли т | 0,68 | 10,2 | 13,3 |
| Виробництво електроенергії, | |||
| млрд кВт/год | - | 5 (на 1902 р.) | 17,5 (на 1912 р.) |
| Потужність двигунів в обробній | |||
| промисловості, млн к. с. | 2,3 | 10 | 29,2 |
| Виробництво автомобілів, тис. шт. | - | 4 | 485 |
| Споживання бавовни, млн квінталів | 8,7 | 22 | 30,7 |
| Вартість продукції обробної | |||
| промисловості, млрд дол. | 4,2 | 11,4 | 24,2 |
| Галузева структура промисловості | |||
| за вартістю, % | |||
| Добувна | 8 | ||
| Обробна | 92 | ||
| Харчова | 19,9 | ||
| Текстильна | 14,1 | ||
| Сталеварна | 13.3 | ||
| Хімічна | 8 | ||
| Деревообробна | 6,2 | ||
| Паперова | 5,8 |
Отже, в галузевій структурі промисловості США значно збільшилася частка важкої промисловості. В науковій літературі вона оцінюється приблизно в 63 %. Однак з розвитком сільського господарства зберегли своє значення галузі переробки сільськогосподарської продукції, особливо борошномельна, консервна.