Смекни!
smekni.com

Міжнародний ринок туристичних послуг України (стр. 3 из 6)

Важливою особливістю сучасного етапу розвитку міжнародного туризму і зміни його організаційних форм є проникнення в туристичний бізнес транспортних, торгових, банківських, промислових, страхових компаній. Транспортні компанії надають як окремі види послуг, так і самостійні розроблені тури на основі готельної бази. Такі фірми організують обслуговування на основі ділових відносин з готельними і іншими підприємствами на звичайних умовах туроператора. Торгові фірми стали активно займатися реалізацією туристичних послуг приблизно з початку 70-х років. Це відноситься, в основному, до великих роздрібних концернів і до торгово-посилочних фірм.

Спочатку універсальні магазини, прагнучи поліпшити обслуговування клієнтури, здавали в оренду свої приміщення для діяльності турагенств. Надалі, по мірі попиту, вони перейшли до практики організації в своєму складі формально не залежних туристичних фірм з обмеженою відповідальністю, які потім стали їх дочірніми фірмами.

З метою швидкого і міцного завоювання ринку ці компанії почали калькулювати ціни турів з розрахунком лише на мінімальний прибуток, що було можливо завдяки величезному капіталу торгових фірм. Промислові фірми, що представляють насамперед галузі, обслуговуючі туристичний бізнес, на основі системи участі почали придбати і включати в свою структуру туристичні фірми. Помітно посилилося проникнення банків і страхових компаній в сферу міжнародного туризму шляхом придбання всього або частини контрольного пакету акцій. Володіючи розгалуженою мережею філіали і обширним штатом страхових агентів, банки і страхові компанії стали успішно здійснювати ці операції, отримуючи додатковий прибуток за рахунок економії на комісії, що виплачується турагенту. Тури, що пропонуються банками, як правило, дешевше, чим у турагентов. Крім того, банки і страхові компанії мають власні автоматизовані системи обліку і управління, в пам'яті яких закладені всі основні дані про вкладників і застрахованих осіб. Це дозволяє їм здійснювати цілеспрямовану розсилку реклами і інформації, пропонуючи клієнту таки тури, які можуть відповідати його інтересам і коштам.

Дисконтні картки, що випускаються банками, на відміну від кредитних і дебетових пластикових, що є платіжним засобом, не призначені для оплати, але дають своїм власникам права на самі різноманітні знижки. У світі існує декілька глобальних систем дисконтних карток. Лідируюче положення займають “ETN", “IAPA", “COUNTDOWN".

У умовах, коли конкуренція в туристському бізнесі і індустрії відпочинку і розваг дуже висока, власники готелів беруть участь в дисконтних програмах, оскільки безкоштовна інформація про знижки, яка дається в каталогах для власників карток, залучає потенційних клієнтів. Банківські структури також зацікавлені в поширенні карток. Вони видають їх як доповнення до кредитних карток, що емітуються безкоштовно або набагато дешевше роздрібної ціни, тим самум розширюючи спектр послуг для своїх клієнтів.

Географія дисконтних карток дуже різноманітна, найбільш популярно “ETN-CARD". Для мандрівників ця система є клубом, членство в якому дозволяє зменшувати дорожні витрати. До перевагою використання карток “ETN" відносять:

- знижки для власників від 20 до 50% вартості в десяти тисячах готелів в 175 країнах світу, в тому числі в Укаїні і в країнах СНД. У США в 400 готелях власник картки заплатить 50% від вартості номера;

- широку систему знижок в ресторанах (від 20 до 50%);

- зниження (до 1/3) тарифів при оплаті оренди автомобіля;

- знижка при купівлі авіа-, залізничних, автомобільних квитків в розмірі 3-10%;

- можливість безкоштовно отримати картки “ETN- Telecard" і “Sprint Fonecard", що дозволяють вести телефонні переговори по пільгових тарифах.

При отриманні картки власнику видається ілюстрований каталог з адресами сервісних служб, що входять в систему. Вибравши готель, власник замовляє знижку на резервування номера. Часто цю процедуру бере на себе сама дисконтна система.

Крім поширення дисконтних карток, банки реалізовують дорожні чеки. Система дорожніх чеків схожа з системою акредитивів, але, на відміну від останніх, можна не тільки обмінювати в банку на гроші, але ними можна розплачуватися в магазинах, які їх приймають.

Дорожні чеки дозволяють забезпечити гроші від крадіжки, оскільки платіжний документ стає дійсним тільки після звірення підпису власника з підписом на корінці книжки. На відміну від пластикових карток, для придбання чека не обов'язково мати рахунок в банку.

Дорожній чек ще називають туристським чеком, під яким розуміється платіжний документ, грошове зобов'язання виплатити позначену в йому суму валюти його власнику.

У Європі з 1968 року широку популярність здобув єврочек - чек в євровалюті, який виписується банком без попереднього внеску клієнтом готівки в рахунок банківського кредиту терміном до місяця. Чек оплачується в будь-якій країні-учасниці угоди “Єврочек", до яких відносяться країни ЄС.

На світовому ринку порівняно недавно з'явився новий вигляд розміщення - тайм-шер. Це не продаж стандартної нерухомості і не розміщення в готелі, а середнє між ними - власність, обмежена по користуванню у часі. За одиницю часу приймається один тиждень.

Сьогодні тайм-шер-індустрія складається з двох частин:

продаж клубів або апартаментів, розділених на тижні;

обмін цих тижнів через єдиний центр по обміну, званий клубом для відпочинку, де власники можуть обмінятися своїми тижнями.

У світі нараховується п'ять обмінних організацій, серед яких лідирують “RCI'и “II" (Interval International).

Індустрія тайм-шера неухильно розвивається з початку сімдесятих років. З 1989 року світове число курортів, працюючих за системою тайм-шер, зросло на 600%, річний об'єм продажу тижнів збільшився на 300%. До 1994 року в світі було продано тайм-шерів на чотири мільярди доларів.

З зростанням популярності тайм-шеров мінялася і сама індустрія. Якщо в роки формування вона залучала в основному дрібних підприємців, то зараз нею займаються такі корпорації як “Хилтон", “Марріот", “Дісней", “Шератон", “Баррат", “Вамлі".

Сьогодні тайм-шер є однією з галузей індустрії відпочинку, що найбільш швидко розвиваються. Він вважається самої сучасною технологією в області між туризмом і нерухомістю.

Курорти тайм-шер є в 75 країнах. Європа займає друге місце по розвитку тайм-шера після США. Багато які приймаючі країни розглядають тайм-шер як істотний елемент всієї системи організації відпочинку. У більшості регіонів він розширює сезон канікул, сприяє тривалому економічному зростанню, поліпшує перспективи для інвестицій, підвищує зайнятість.

4. Становлення і регулювання міжнародного туризма.

Структура організації і управління туристичної фірми визначається задачами і стратегією компанії, але, як правило, має керівника, що здійснює загальне керівництво і розробляючого загальну стратегію фірми, а також відділи посередницьких операцій, маркетингу і реклами, бухгалтерію.

Відділ по організації посередницьких операцій міжнародного туризму веде роботу по плануванню і здійсненню туристичних поїздок на основі ділерський договорів з туроператорами. На початку кожного сезону на основі даних про попит і стан ринку, що надається відділом маркетингу, складається план набору груп у різних напрямах, запит пересилається туроператору на надання окремих турів на певний період. Вся робота по забезпеченню договору: формування груп, підбір керівників і гідів-перекладачів, надання необхідної інформації, списків груп при візовом оформленні і страхуванні здійснюється також цим відділом.

Контроль за роботою фірми здійснюється за допомогою бухгалтерського відділу, куди поступає інформація про наявність і рух грошових коштів і здійснення різних господарських операцій.

Маркетингова і рекламна стратегія, а також розробка туристичного продукту здійснюється відділом маркетингу.

У туристичному бізнесі, як і у будь-якому іншому вигляді діяльності, необхідне вивчення проблем попиту і пропозиції на ринках, тобто проведення маркетингових досліджень.

При наданні послуг фірма повинна орієнтуватися на потреби туристів, що визначаються за допомогою опиту потенційних клієнтів. Важливим джерелом інформації є і аналіз рекламних проспектів і листівок, що доставляються українськими і зарубіжними фірмами-партнерами і конкурентами.

Потрібно враховувати, що по цілях поїздки туризм класифікується на:

- курортний туризм з метою відпочинку і лікування;

- екскурсійний туризм - знайомство з природними, історичними і культурними визначними пам'ятками;

- діловий туризм - для проведення ділових переговорів;

- науковий туризм - знайомство з досягненнями науки і техніки, участь в конгресах, конференціях і т.п.

По чисельності учасників розрізнюють груповий і індивідуальний туризм.

При виборі свого сегмента на ринку туристичних послуг аналізуються наступні чинники:

1) Цілі поїздки: відпочинок бізнес, навчання, шопінг.

2) Географічні чинники: відпочинок на морі, розваги, інтерес до культурних і архітектурних цінностей.

3) Вікові групи: школярі, студенти, дорослі, сім'ї.

4) Економічні потреби і престиж: економія часу і зусиль при досягненні

комфорту, прагнення належати до певної соціальної групи.

Організація турів на відпочинок повинна враховувати такі чинники, як місце відпочинку, престиж або, навпаки, економію коштів, а також вік туристів; при організації ділових поїздок і шоп-турів особливе значення має місцеположення країни туризму, а для турпоїздок з метою навчання до останнього додається і аналіз вікової структури туристів.