Смекни!
smekni.com

Місце України в світовому сільському господарстві. Шляхи переходу до ринкової економіки (стр. 4 из 9)

Ціни на кукурудзу на Чиказькій біржі за січень знизилися майже на 11,1% до позначки $84,4/т.

Зниженню цін сприяли зниження попиту з боку імпортерів, взагалі більш ніж достатня пропозиція кукурудзи і прогнози USDA про ріст кінцевих за­пасів цього товару. Девальвація бразильського ре­ала зробила бразильську кукурудзу більш деше­вою відносно американської, на що американські трейдери були змушені відреагувати зниженням цін.

Чинниками, що стримують зниження цін, були:

· зростання фуражного (зимового) споживання кукурудзи;

· нестача вологи на посівах цієї культури в Південній Америці.

Європейські експортні ціни на кукурудзу також знижувалися, однак внутрішні ціни в ряді країн Південної Європи, що імпортують кукурудзу, за­лишалися на відносно високому рівні. Споживачі ЄС з обережністю ставляться до закупівель генетично модифікованої кукурудзи, тому найдешев­ша у світі (при високій якості) американська ку­курудза, поки не потрапляє на європейський ри­нок, а пропозицій місцевого товару недостатньо, щоб суттєво знизити ціни.

Взагалі на світовому ринку кукурудзи відзна­чається найбільша конкуренція серед усіх ринків зернових: з одного боку, тут є мінімальний, проте стабільний попит, з іншого боку — більший, ніж для всіх інших зернових, розрив між попитом і пропозицією та спільна залежність ситуації на ринку США від експорту кукурудзи.

Експортні ціни на фуражну кукурудзу в січні зни­зилися в середньому на $2-3/т і складали на­прикінці місяця $77-79/т FOB. Як і раніше, висо­ким попитом користувалася кукурудза з мінімаль­ним вмістом битих і ушкоджених зерен, хоча партії з вмістом 5 % ушкоджених і до 10 % битих (а за ДоСТом — межа 15 %) зустрічалися вкрай рідко. Внутрішні ж комбікормові підприємства, як ми вже писали, не нехтували кукурудзою будь-якої якості, так що майже вся запропонована ку­курудза знаходила покупців. Відсутність дос­татніх коштів у переробних підприємств стриму­вала ріст закупівельних цін.

Україна: експорт кукурудзи, 1998 р., тис.т.


ОЛІЙНІ

Існуючі цінові тенденції на ринку насіння, олій і шротів олійних можна охарактеризувати як стабільне падіння цін. У січні ціни на основні то­вари досягли рівня, нижчого за той, на якому во­ни знаходилися рік тому.

Чинники, що впливають на зростання цін на насіння олійних культур та продуктів їхньої пере­робки в 1998/99 МР:

· скорочення посівних площ і виробництва зер­нових у сезоні 1998/99 МР;

· скорочення відношення світових запасів зерно­вих, олійних, олій до їхнього споживання;

· недостатня пропозиція пальмових олій у 1998/99 МР;

· зниження виробництва сої в країнах Південної Америки навесні 1999р.

Чинники, що впливають на зниження цін на насіння олійних культур та продуктів їхньої пере­робки в 1998/99 МР:

• падіння експорту та зростання запасів сої в США на початку 1999 р.;

• збільшення пропозиції насіння олійних у сезоні 1998/1999 МР на

12 млн т;

• збільшена пропозиція південноамериканської сої і продуктів її переробки до лютого-березня 1999 р., також і соняшнику та продуктів його переробки з квітня по грудень 1999 р.;

• економічна криза в країнах Азії та в Росії, зни­ження попиту на продукцію тваринництва, шроти олійних і олії в порівнянні з 1997/98 МР;

• економічна криза в Бразилії, що поширюється і на інші країни Південної Америки та викли­кає зниження цін на сою і соняшник.

Соняшник

Ціни на насіння соняшнику в ЄС після періоду зниження стабілізувалися і навіть виросли на декілька доларів. Але причин для подальшого росту нема. Прогнози рекордного врожаю соняшнику в країнах Південної Америки унеможливлюють подальший стабільний ріст цін. Швидше за все, ціни будуть ко­ливатися залежно від конкретних ринкових ситу­ацій, однак, чим ближче березень, тим більше імовірність того, що вони стануть падати. За стабільно високими цінами будуть продаватися наявні партії товару, а чим віддаленіший термін доставки товару споживачеві, тим нижче буде ціна. Прогнозується, що наприкінці сезону або на початку наступного 1999/2000 МР ціни впадуть до рекордно низького рівня.

В даний час соняшник на Будапештській товарній біржі (березневий ф'ючерс) котирується по $260/т ЕХW, французький на FOB Атлантика — по $285-287/т (січень-лютий). В той же самий час аргентинський соняшник нового врожаю 1999 р. з поставкою у квітні пропонується не дорожче $210/т FOB і $185 ЕХW Аргентина. Гадаємо, зго­дом ціни знизяться ще більше.

Найліквіднішим і найпривабливішим товаром се­ред трейдерів, переробних підприємств та експор­терів залишався соняшник. У січні ціни попиту на соняшник з боку українських масложирових комбінатів перевищили рівень цін попиту закор­донних покупців. Деякі з постачальників перероб­них підприємств готові найближчим часом плати­ти до $250/т СРТ, аби соняшник стабільно поста­влявся на підприємство.

Експорт соняшнику з листопада знижувався. Іно­земні покупці слідом за зниженням світових цін на соняшникову олію і насіння соняшнику знизи­ли закупівельні ціни, незважаючи на стабільний попит з їхнього боку і дефіцит насіння на внутрішньому ринку. Наприкінці січня ці ціни складали в середньому $210-220/т СРТ і 225-235/т FOB. Ціни пропозиції на $5-10 перевищували ціни попиту.

Незважаючи на те, що частіше всього внутрішні покупці пропонували для закупівель аналогічні ціни (на СРТ), досить часто вони йшли на підви­щення ціни, якщо партія виявлялася реальною. попитом користувалися будь-які партії, навіть найменші.

Переробка соняшнику врожаю 1998/99 МР в Ук­раїні вже значно перевищила показники поперед­нього сезону: це ж можна сказати і про експорт.

Однак обсяги переробки залишаються досить ви­сокими, у той час як експорт падає. Обсяги пропо­зиції соняшнику на внутрішньому ринку падають катастрофічно, а показники продажу соняшнику виробниками за жовтень-грудень 1998 р. нижчі, ніж торік. Це вказує на дві тенденції.

Зараз виробники і трейдери пропонують соняш­ник по $210-220/т EXW. Однак реальні продажі відбуваються за ціною, нижчою на 10-12 доларів. Дуже часто вирішальну роль у продажі врожаю за низькими цінами грає адміністративне регулю­вання ринку місцевою владою, хоча, наприклад, соняшник із Пенсійного фонду продається дуже недешево.

Україна: експорт насіння соняшнику, 1996/97, 1997/98 та 1998/99 р.р., тис.т.


Рослинні олії

На світовому ринку рослинних олій також фіксується тенденція до зниження цін. У Європі найбільшим ринком олій є порт Роттердам, де олії продають із терміналів і суден. Тут ціни знижува­лися, насамперед, під впливом зниження вартості соєвої олії на Чиказькій біржі СВОТ, загальмова­ного попиту і зниження цін на вихідну сировину -насіння олійних. Завдяки тому, що привабливість соєвої олії (особливо із США) була в ціновому плані вищою, ніж інших олій, споживачі більш охоче її купували. Відповідно запаси інших олій у Роттердамі стали зростати, а от соєвої, незважаю­чи на привабливу пропозицію, продовжували за­лишатися на низькому рівні.

Ціни на соняшникову олію знаходилися на рівні $605-610/т FOB Роттердам (лютий-березень) і $590-595/т FOB Атлантичне узбережжя Європи (січень-березень). Ціни на соняшникову олію інертніші порівняно з цінами на насіння, однак і вони, швидше за все найближчим часом будуть знижуватися.

Соняшникова олія

І об'єми переробки насіння, і виробництво соняшникової олії в нинішньому сезоні в Україні вирос­ли. Це пов'язано як із більш раннім надходжен­ням на ринок насіння, так і з кращою підготов­леністю споживачів і трейдерів до початку сезо­ну. Відповідно, виросло і виробництво соняшни­кової олії. Незважаючи на зростання виробництва олії, внутрішні ціни на неї в січні також зростали. Це було пов'язано з ростом закупівельних цін підприємств. Ціни пропозиції сирої олії на­прикінці січня складали 2300-2400 грн./т (до 2600 грн./т) EXW, підвищившись за місяць на 4-5 %. Якщо у попередні місяці спостерігався високий попит на олію з боку закордонних покупців, то у січні, в зв'язку з падінням світових цін на рос­линні олії, він значно зменшився. Тому багато підприємств активніше стали працювати з внутрішніми покупцями. Тут виникли дві незруч­ності:

· проблеми з одержанням грошей за поставлений товар;

· дрібні обсяги відвантажень, як правило, у межах 50-200 т, тому що на великі обсяги у внутрішніх покупців просто не було грошей.

З іншого боку, попит із боку харчової промисловості України на соняшникову олію залишався стабільним, так що найближчим часом поставки олії на маргаринові і майонезні заводи можуть навіть вирости.

Ціни внутрішніх покупців соняшникової олії на­прикінці січня складали 2150-2300 грн./т ЕХW, причому дрібні партії нерідко купувалися дорож­че великих. Експортні ціни попиту за січень впа­ли з $620/т FOB до $575/т. Ціни експортних про­позицій нерідко на 10 % перевищували ціни попи­ту, знаходячись між 2-х тенденцій: росту внутрішніх цін і зниження експортних. Стабільними залишалися лише ціни пропозиції сирої соняшникової олії при постачаннях у Росію й інші країни колишнього СРСР: $620-630/т DAF.