ДЗ > або = КК + КЗ + Б.
Вираження (3) оцінки фінансової стійкості зв'язано з загальною умовою стійкості:
З + ОК > або = ДВЗ + КД, яке означає, що вкладення в основний капітал і матеріальні запаси не повинні перевищувати величини перманентного капіталу.
Таблиця №3:
Класифікація типів фінансової стійкості для умови З < або = (ДВЗ+KД) –ОК.
| Стійкість | Поточна | У короткостроковій перспективі | У довгостроковій перспективі |
| 1. Абсолютна | ГК >або= Б + КЗ | ГК>або= Б+ КЗ + KК | ГК>або= Б+ КЗ + KК+ KД |
| 2. Нормальна | ДЗ> або = Б + КЗ | ДЗ > або = Б + КЗ+ KК | ДЗ > або = Б + КЗ+ KК+ KД |
| 3. Передкризова (мінімальна стійкість) | ДЗ + З> або = Б + КЗ | ДЗ + З> або = Б + КЗ+KК | ДЗ + З> або = Б + КЗ+KК+ KД |
| 4. Кризова | ДЗ + З < або = Б + КЗ | ДЗ + З < або = Б + КЗ+ KК | ДЗ + З < або = Б + КЗ+ KК+ KД |
Співвідношення вартості матеріальних оборотних коштів (запасів) і величин власних і позикових джерел їхнього формування і визначає стійкість фінансового стану організації. Причому забезпеченість запасів джерелами формування є сутністю фінансової стійкості, а платоспроможність відбиває її зовнішній прояв. Тому платоспроможність є наслідок забезпеченості, а рівень забезпеченості матеріальних оборотних коштів джерелами виступає в ролі причини, обумовлюючи той чи інший ступінь платоспроможності (неплатоспроможності).
Зазначений взаємозв'язок використовується при оцінці фінансової стійкості. Для цього існує класифікація типів фінансової стійкості (табл. №3).
Абсолютна стійкість зустрічається рідко. Її дотримання свідчить про можливість негайного погашення зобов'язань, але виникнення зобов'язань зв'язане з потребою у використанні засобів, а не в їхній наявності на рахунках організації. Тому абсолютна стійкість являє собою крайній тип фінансової стійкості (табл. 2).
Нормальна стійкість гарантує оптимальну платоспроможність, коли терміни надходжень і розміри коштів, фінансових вкладень і очікуваних термінових надходжень приблизно відповідають термінам погашення і розмірам термінових зобов'язань.
Передкризова(мінімальна стійкість) зв'язана з порушенням поточної платоспроможності, при якому можливе відновлення рівноваги у випадку поповнення джерел власних засобів, збільшення власних оборотних коштів, продажу частини активів для розрахунків по боргах.
Кризовий фінансовий станвиникає, коли оборотних активів підприємства виявляється недостатньо для покриття його кредиторської заборгованості і прострочених зобов'язань. У такій ситуації підприємство знаходиться на грані банкрутства. Для відновлення механізму фінансів необхідний пошук можливостей і вживання організаційних заходів по забезпеченню підвищення ділової активності і рентабельності роботи підприємства й ін. При цьому потрібно оптимізація структури пасивів, обґрунтоване зниження запасів і витрат, не використовуваних у обороті чи використовуваних недостатньо ефективно.
В аналізі стійкості також розглядають забезпеченість запасів джерелами. Для характеристики джерел формування запасів використовують ряд показників, що відбивають різний ступінь охоплення різних видів джерел.
1. Наявність власних оборотних коштів визначається вираженням:
ВОК= ДВЗ-ОК.
2. Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування оборотних коштів:
ДФЗВД= (ДВЗ + KД)-ОК = ВОК+ KД.
3. Загальна величина основних джерел формування оборотних коштів:
ДФОК = (ДВЗ + KД + KК)-ОК = ДФЗВД+ KК.
Трьом показникам наявності джерел формування оборотних коштів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами формування:
4. Надлишок (+) чи недолік (–) власних джерел формування запасів:
ВОК = ВОК-З.
5. Надлишок (+) чи недолік (–) власних і довгострокових джерел формування запасів:
ДФЗВД = ДФЗВД -З = (ВОК+ KД)-З.
6. Надлишок (+) чи недолік (–) загальної величини основних джерел формування запасів:
ДФОК = ДФОК -З = (ДФЗВД + KД + KК)-З.
На цій же основі розраховують три коефіцієнти фінансової стійкості.
Коефіцієнт забезпеченості запасів власними джерелами формування засобів:
КВ = (ДВЗ - ОК) / З = ВОК / З
Граничне нижнє обмеження по даному коефіцієнті: 0,6; 0,8.
Коефіцієнт забезпеченості запасів власними і довгостроковими позиковими джерелами засобів:
КВД =((ДВЗ +KД ) – ОК) / З = ДФЗВД / З
Виходячи з умови фінансової стійкості, відповідно до якого розмір власних джерел і довгострокових зобов'язань повинний бути достатній для покриття запасів, нормальним для даного коефіцієнта вважається обмеження:
КВД= 1.
Коефіцієнт забезпеченості запасів власними, довгостроковими і короткостроковими позиковими джерелами.
КВДП =((ДВЗ + KД + КК ) – ОК) / З = ДФОК / З
Цей коефіцієнт найбільш затребуваний за умови недостатності власного капіталу і довгострокових зобов'язань для покриття запасів, тобто при значенні 1. Він відбиває ступінь покриття запасів всіма основними джерелами їхнього формування.
Важливою характеристикою стійкості фінансового положення підприємства, його незалежності від позикових джерел є також коефіцієнт автономії, дорівнює частці джерел власних засобів у загальному підсумку балансу.
Його нормальне обмеження: КА = 0,5означає, що всі зобов'язання підприємства можуть бути покриті його власними засобами. Ріст коефіцієнта автономії свідчить про збільшення фінансової незалежності підприємства, зниженні імовірності фінансових утруднень (фінансового ризику) у майбутніх періодах. Така тенденція, з погляду кредиторів, підвищує гарант виконання підприємством своїх зобов'язань.
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів (КП/В) дорівнює відношенню величини зобов'язань підприємства до величини його власних засобів.
Значення коефіцієнта КП/Вможна також визначити наступним вираженням:
КП/В =(1 / КА) -1
З приведених вище залежностей випливає, що нормальне обмеження для коефіцієнта залежності : КП/В< або = 1.
Перевищення одиниці в значенні коефіцієнта гиринга означає, що для бізнесу позиковий капітал в організації є головним джерелом фінансування. Високий гиринг свідчить про високий ризик.
Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів (КО/Н) обчислюється розподілом оборотних активів (розділ II активу балансу) на необоротні активи (розділ I активу).
При наявності в розділі II активу балансу іммобілізації оборотних коштів його підсумок (у чисельнику) зменшується на її величину, а знаменник показника (іммобілізовані засоби) збільшується тому, що відволікання мобільних засобів з обороту знижує реальна наявність власних оборотних коштів підприємства.
Стійкість фінансового стану характеризує також і коефіцієнт маневрування, дорівнює відношенню власних оборотних коштів підприємства до загальної величини джерел власних засобів.
КМ =( ДВЗ – ОК) / ДВЗ = ВОК / ДВЗ
Він показує, яка частина власних засобів підприємства знаходиться в мобільній формі, що дозволяє відносно вільно маневрувати цими засобами. Високі значення коефіцієнта маневреності позитивно характеризують фінансовий стан. При відсутності жорстко встановлених обмежень по цьому коефіцієнті іноді рекомендується використовувати його значення в розмірі 0,5, як оптимальне.
Для характеристики структури джерел засобів підприємства можна використовувати також приватні показники структури окремих груп джерел. До них відносяться:
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів, дорівнює відношенню величини довгострокових кредитів і позикових засобів до суми джерел власних засобів підприємства і довгострокових кредитів і позик:
КДЗП = КД / (ДВЗ + КД).
Даний коефіцієнт відбиває частку заборгованості підприємства в складі перманентного (постійного) капіталу. Збільшення частки заборгованості свідчить про більшу залежність організації від зовнішніх джерел фінансування і меншої платоспроможності.
Коефіцієнт короткострокової заборгованості виражає частку короткострокових зобов'язань у загальній сумі зобов'язань:
ККЗ = (КК + КЗ + Б) / (КД + КК + КЗ + Б)
Він показує, яка частка в загальній сумі заборгованості вимагає короткострокового погашення. Збільшення коефіцієнта підвищує залежність організації від короткострокових зобов'язань, вимагає збільшення ліквідності активів для забезпечення платоспроможності і фінансової стійкості.