Смекни!
smekni.com

Аналіз економічної ефективності виробництва молока (стр. 5 из 6)

Таблиця 3.1.4

Методика визначення резервів збільшення виробництва продукції за рахунок покращання класного складу тварин

Показники Корови (молоко)
Поголів’я, класність якого нижча за стандартну, голів 31
Середньорічна продуктивність однієї голови, кг 3310
Міжкласові втрати продуктивності % 8,0
Резерв збільшення виробництва, ц 82,1
Сума резерву, тис. грн 2,5

В результаті недостатньої селекційної роботи між класові втрати валової продукції молока склали 82,1.

Збільшення продуктивності корів та виробництва молока залежить від тривалості сервіс – періоду та сухостійного періоду. Біологічно зумовлений сервіс – період складає 21 день, а сухостійний – 60-65 днів. Однак він може відхилятися під впливом різних причин:

рівня продуктивності;

порідного складу;

годування;

утримання та догляду;

кваліфікації кадрів та ін.

Для визначення втрат продукції за рахунок подовження сервіс – періоду необхідно денну продуктивність певної групи тварин брати на рівні продуктивності ялового маточного поголів’я. Тоді резерв збільшення виробництва продукції за рахунок скорочення тривалості сервіс – періоду корів визначають як добуток кількості днів, на які перевищений середній сервіс – період по групі корів та їх денного надою, який приймають на рівні середнього надою молока від ялових корів (таблиця 3.1.5.).

Таблиця 3.1.5

Методика визначення резервів збільшення виробництва молока за рахунок скорочення тривалості сервіс – періоду

Групи корів по сервісному періоду, днів Поголів’я, голів Перевищення середнього сервісного періоду, дні Денний надій молока на корову, кг Резерв збільшення виробництва продукції
загальний середній ц грн
До 30 27,0 31
31-40 35,5 56
41-50 45,5 76 39 4,8 1,9 57,8
51-60 55,5 23 50 4,4 2,2 67,0
61 і більше 70,0 14 62 5,5 103,5
Разом у середньому 39,0 200 151 4,9 7,5 228,3

Перевищення середнього сервіс – періоду по господарству допущено щодо 16,2 % поголів’я корів. У результаті втрати молочної продукції склали 7,5 ц на суму 228,3 грн.

Методика визначення резервів збільшення виробництва молока за рахунок скорочення тривалості сухостійного періоду корів до біологічно обґрунтованого терміну відповідає вище приведеній, але при цьому слід враховувати денну продуктивність на рівні середньої лактації корів (таблиця 3.1.6.).


Таблиця 3.1.6

Методика визначення резервів збільшення виробництва молока за рахунок скорочення тривалості сухостійного періоду

Групи корів по сухостійному періоду, днів Поголів’я голів Перевищення середнього сервісного періоду, дні Денний надій молока на корову, кг Резерв збільшення виробництва продукції
загальний середній ц грн
До 30 28,0 31
31-40 40,5 56
41-50 60,5 76 6 8 0,5 15,2
51-60 80,5 23 62 10 6,2 188,7
61 і більше 95,0 14 70 12 8,4 255,7
Разом у середньому 60,0 200 138 10 15,1 459,6

Перевищення середнього по господарству сухостійного періоду допущено щодо 23,5 % поголів’я корів. Втрата молочної продукції складає 15,1 ц на суму 459,6 грн.

До числа внутрішньогосподарських резервів збільшення виробництва продукції відносять також і кількість продукції, яку господарство могло б додатково одержати за рахунок перевитрачених кормів. Для підрахунку цього резерву необхідно кількість перевитрачених кормів у кормових одиницях на виробництво того чи іншого виду продукції розділити на норму витрат кормів, яка потрібна для одержання одиниці продукції (таблиця 3.1.7.).

Таблиця 3.1.7

Резерви збільшення виробництва продукції тваринництва за рахунок ліквідації перевитрат кормів

Показники Молоко
Валова продукція, ц 2251
Витрати кормів, цкормових одиниць:
норма на фактичну продукцію 2476
норма на 1 ц продукції 1,10
фактично на всю продукцію 2748
Фактично на 1 ц продукції 1,22
Відхилення (економія, перевитра-ти), ц кормових одиниць + 272
Додаткова потреба в кормах, ц кормових одиниць 146
Перевитрати кормів (враховуючи додаткові потреби), ц кормових одиниць 126
Резерв продукції, ц 115
Сума резерву, тис. грн 3,5

Додаткові корма потрібні господарству для вирощування поголів’я великої рогатої худоби, яке було визначено при підрахунку резервів збільшення виробництва продукції. За рахунок збільшення економного витрачання кормів господарство може одержати додатково 115 ц молока на суму 3,5 тис. грн..

Падіж, розкрадання, загибель та інші втрати тварин наносять матеріальні збитки господарству і призводять до зниження обсягів виробництва.

Резерви за рахунок цього фактора визначають шляхом множення чисельності худоби, яка втрачена з вищезазначених причин на середню масу однієї голови худоби станом на кінець року за відповідною статевіковою групою.

Результати розрахунків узагальнені в таблиці 3.1.8.

Таблиця 3.1.8

Узагальнення резервів збільшення виробництва молока

Види резервів Додаткова продукція, ц - МОЛОКО
Збільшення виробництва молока за рахунок:
ліквідації яловості корів 104,4
підвищення продуктивності худоби до рівня передової дільниці 47,6
Покращання складу тварин:
порідного 5,6
класного 82,1
Скорочення тривалості:
сервіс-періоду 7,5
сухостійного періоду 15,1
Скорочення втрат кормів 115,0
Разом 377,3
Вартість додаткової продукції, тис.грн 11,5

Таким чином, додатковий вихід молочної продукції за рахунок встановлення резервів складає 377,3 ц або 16,8 % валового виробництва звітного року.

3.2 Резерви зниження собівартості продукції

Основними резервами зниження собівартості продукції в сільському господарстві є: економне використання коштів, трудових ресурсів, впровадження у виробництво передових технологічних заходів, які будуть сприяти зростанню виходу продукції швидшими темпами порівняно з витратами виробництва.

Усі резерви скорочення витрат на виробництво продукції рослинництва можуть бути виявлені в основному за рахунок таких джерел: ліквідації перевитрат за окремими статтями витрат та видами продукції, приведення у дію резервів збільшення виробництва продукції, ліквідації витрат на управління та обслуговування.

До резервів зниження собівартості за рахунок ліквідації перевитрат у розрізі статей та видів продукції слід віднести перевитрати, які виникли з причин, що залежать лише від підприємства. Значний вплив на зниження собівартості можуть мати резерви збільшення валової продукції. Для цього необхідно кількість додатково одержаної за рахунок резервів виробництва продукції оцінити за фактичною собівартістю (якщо вона нижча за заплановану). Різниця між цією величиною та сумою змінних витрат на її виробництво відповідно до прийнятої технології і складає суму економії витрат за рахунок приведення у дію резервів збільшення виробництва продукції.

За даними аналізу підприємство за рядом статей знизило витрати, що і зумовило зниження собівартості молока. Реалізація виявлених резервів зменшення витрат виробництва у розрізі статей калькуляції буде сприяти загальному зниженню собівартості молока на 25,01 тис.грн. або 12,16 % (табл. 3.2..1).

До зниження собівартості призведе також збільшення виробництва валової продукції за рахунок раніше виявлених резервів її зростання.

Таблиця 3.2.1

Резерви зниження собівартості молока за рахунок ліквідації перевитрат у розрізі статей

Статті Перевитрати за статтями витрат на 1 ц, грн
Корма 1,68
Засоби захисту тварин 0,35
Роботи та послуги 0,21
Витрати на утримання основного стада 0,20
Інші витрати 0,33
Витрати на управління та обслуговування 0,86
Разом 3,63
Валовий вихід, ц 6890
Резерви зниження витрат, тис грн 25,01
Собівартість продукції, тис. грн 205,7
Питома вага резервів у загальній сумі витрат, % 12,16

Для визначення суми резерву необхідно можливе збільшення виробництва продукції за рахунок скорочення яловості кормів, покращання показників відтворення, більш економного використання кормів оцінити за плановою собівартістю (якщо вона не вища за фактичну) та із одержаного результату вирахувати всі витрати, які пов'язані з виробництвом додаткової продукції. До витрат на виробництво додаткової продукції належать лише ті витрати, які пропорційно збільшуються зі зростанням обсягу виконаних робіт і виходу продукції (заробітна плата з нарахуваннями, частина інших прямих витрат, корма, крім умовно-постійних).


Висновки та пропозиції

Щодо реформування в аграрному секторі економіки, то економічний стан в аграрному секторі на початку 2008 року залишаються складними.

Не вирішено цілу низку економічних проблем, що не дозволяє повною мірою вирішити соціальні проблеми.

Кризова ситуація охопила всі галузі агропромислового комплексу. Загрозливого характеру набули тенденції спаду виробництва. Погіршується загальний фінансовий стан господарств. Так, зниження обсягів виробництва продукції сільського господарства Сумської області у 2009 році проти 2008 року становило 40,8%. Виробництво зерна зменшилося на 41,8%, виробництво молока на 46,9%, цукрового буряку на 61,4%. Затрати на виробництво продукції рослинництва істотно перевищують ціну попиту.