- існує необхідність на конкретній виробничій ділянці стимулювати робітників в подальшому збільшенні вироблення продукції або об'ємів виконуваних робіт;
- є можливість технічного нормування праці.
Відрядну платню праці не рекомендується застосовувати в тому випадку, якщо застосування її веде до:
а) погіршенню якості продукції;
б) порушенню технологічних режимів;
в) погіршенню обслуговування устаткування;
г) порушенню вимог техніки безпеки;
д) перевитраті сировини і матеріалів.
Умови застосування почасової оплати праці:
- відсутня можливість збільшення випуску продукції;
- виробничий процес строго регламентований;
- функції робітників зводяться до спостереження за ходом технологічного процесу;
- функціонують потокові і конвейєрні типи виробництва із строго заданим ритмом;
- збільшення випуску продукції може привести до браку або погіршення якості продукції.
При прямій відрядній платні праці, праця оплачується по розцінках за одиницю проведеної продукції. Заробіток робітника визначається шляхом множення відрядної розцінки на кількість проведеної продукції за звітний період.
При відрядно-преміальній - робітник одержує оплату своєї праці по прямих відрядних розцінках і додатково одержує премію. Але для цього повинні бути чітко встановлений показники, за які здійснюється преміювання, вони повинні бути доведений до кожного. Крім того, повинен бути встановлений розмір премії за виконання і перевиконання цих показників. Це можуть бути показники зростання продуктивності праці, зростання і об'єму виробництва і інші.
При непрямо-відрядній - розмір заробітної платні робітника ставляться в пряму залежність від результатів праці, обслуговуваних їм робочих- відрядників. Ця система використовується для оплати не основних, а допоміжних робітників.
При акордно-відрядній - розцінка встановлюється на весь об'єм роботи на основі діючих норм часу або норм вироблення і розцінок. При цій системі робітники преміюються за скорочення терміну виконання роботи, що усилює стимулюючу роль цієї системи в зростанні продуктивності праці.
При відрядно-прогресивній - праця оплачується по прямих відрядних розцінках в межах виконання ними норм. При виробленні понад норму - по підвищених розцінках.
При почасовій заробітній платні - працівник одержує грошовий вираз своєї праці залежно від кількості відпрацьованого часу, проте внаслідок того, що праця може бути простою і складною, низько- і висококваліфікованим, необхідне нормування праці, яке здійснюється за допомогою тарифних систем. Складовими елементами тарифної системи є:
- тарифна ставка - це абсолютний розмір оплати праці різних груп і категорій робітників за одиницю часу. Початковою є мінімальна тарифна ставка, вона визначає рівень найпростішої праці. Тарифні ставки можуть годинні, денні і тижневі;
- тарифні сітки служать для встановлення співвідношення в оплаті праці залежно від рівня кваліфікації. Це сукупність тарифних розрядів і відповідний їм тарифний коефіцієнт. Тарифний коефіцієнт низького розряду приймається за одиницю і показує в скільки разів відповідні тарифні ставки більше тарифної ставки першого розряду.
Для керівників і фахівців використовують систему посадових окладів. Посадовий оклад - це абсолютний розмір заробітної платні, встановлений відповідно до посади. Він може складати певний діапазон - від мінімального до максимального значення.
1.3 Заробітна платня в умовах ринкової економіки
В умовах ринкової економіки головною ціллю діяльності підприємств є отримання прибутку. А для цього необхідна оптимізація всіх чинників і засобів виробництва. Не є виключенням і організація оплати праці, оскільки при дуже високій заробітній платні підвищується собівартість продукції, що робить товар не конкурентоздатним і отримання прибутку стає проблематичним. Якщо ж заробітна платня дуже низька, то не всякий працівник схоче продати свою робочу силу, даному підприємству, що може спричинити за собою зупинку виробництва, оскільки процес виробництва без «живої праці» не можливий, а це веде до праху підприємства.
В Україні, на жаль, до цього дня, практично відсутнє конкурентне середовище. Внаслідок цього і безконтрольності з боку органів державного управління, керівники підприємств ослабили економічну діяльність, розвалили служби нормування і організації праці, не контролюють динаміку собівартості продукції, а безгосподарність виправдовують порушенням економічних зв'язків і подорожчанням ресурсів.
Проте, найближчим часом почнуть діяти антимонопольні важелі, держава не зможе більше надавати дотації збитковим підприємствам, яких стає все більше і більше, отже, почне демонструвати свою селекційну роль конкуренція.
Недооцінка оптимальної організації праці і інших ресурсів в таких умовах швидко приведе до банкрутства частини підприємств і зростанню безробіття.
Раціональна організація праці не можлива без упровадження наукової
організації праці. Упровадження наукової організації праці сприяє збільшенню виробництва продукції, скороченню трудових і матеріальних витрат на одиницю продукції, поліпшенню умов і зміцненню дисципліни праці, дотриманню санітарних і гігієнічних умов і т.п.
Упровадження наукової організації праці передбачає систематичне проведення заходів щодо вдосконалення виробництва. Основними з таких заходів є: упровадження механізації і автоматизації, вдосконалення організації праці і технології виробництва, підвищення культурно-технічного рівня працівників, вдосконалення оплати праці і його умов і т.п.
Принципово важливим питанням організації праці є забезпечення відповідності трудового доходу як індивідів, так і окремих колективів кількості і якості праці. Така відповідність в економічній літературі відома як співвідношення між мірою праці і мірою заробітної платні.
Оптимальне співвідношення між мірою праці і мірою його оплати сприяє мотивації праці, підвищенню його продуктивності, правильному співвідношенню між фундаціями споживання і накопичення, що є необхідною умовою нормального розвитку економічних процесів.
З вище висловленого можна зробити такі висновки:
1. Заробітна платня, як економічна категорія, належить до числа найважчих. В науковій літературі зустрічаються більше двох десятків визначень заробітної платні. В сучасних умовах заробітна платня - це:
- економічна категорія, яка визначає відносини між власником підприємства і найманим працівником з приводу винагорода, яка відповідно до трудового договору власник повинен сплатити працівнику за проведений об'єм робіт;
- елемент ринку праці, яка виступає як ціна товару, по якому працівник продає свою робочу силу;
- джерело задоволення особистих потреб найманого працівника, який повинен забезпечити об'єктивно необхідне відтворювання робочої сили;
- елемент витрат на виробництво, який входить в собівартість продукції і головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників в досягненні високих кінцевих результатів праці.
2. Виключно важлива роль заробітної платні у функціонуванні економіки обумовлена тим, що вона повинна одночасно виконувати як мінімум чотири функції: відтворювальну, стимулюючу, регулюючу і соціальну.
3. В умовах ринкової системи господарювання фундація оплати праці складається з індивідуальної заробітної платні і визначається елементами організації оплати праці. Первинними елементами оплати праці є тарифна система, тарифна ставка, форми і системи оплати праці. Тарифна система є інструментом диференціації заробітної платні залежно від складності і умов праці.
4. В цілому, в економічній системі, яка базується на різних формах власності і господарювання, організація заробітної платні здійснюється шляхом об'єднання:
- державного регулювання;
- договірного регулювання шляхом складання генеральних, галузевих, регіональних і колективних договорів на рівні підприємств;
- механізму визначення і встановлення мінімальної заробітної платні.
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ
2.1. Сучасний стан та економічна характеристика ПП ”Енергосервіс”
Підприємство „Енергосервіс” було засновано у 2004 році. Воно створювалося як приватне багатопрофільне підприємство, в якому передбачалося проводити будівництво будівель, виробництво робочого одягу, роздрібна торгівля одягом, торгово-закупівельна діяльність і інше.
Повна назва: Приватне підприємство „Енергосервіс”
Скорочена назва: ПП „Енергосервіс”.
Ознака особи: юридична.
Форма власності: (10) приватна.
Ідентифікаційний код: 23793687
Місце знаходження та юридична адреса підприємства: 72312, Україна, м. Мелітополь, вул.. Дзержинського, 218.
Метою діяльності підприємства є задоволення потреб ринку у продукції, роботах та послугах підприємства, розширення їх асортименту, підвищення конкурентоспроможності, ефективне управління майном та одержання прибутку.
Фактично у перевіряємому періоді, згідно з данними статистичної та бухгалтерської звітності підприємство здійснювало такі види діяльності :
· оптова торгівля одягом;
· виробництво робочого одягу;
· роздрібна торгівля одягом;
· інші види оптової торгівлі;
· будівництво будівель;
· прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів.
У виробництві використовуються тканини, такі як бязь, габардин, діагональ, ситець, фланель та інші, завдяки чому продукція виробляється якісна і не дорога.
Діяльність ПП „Енергосервіс” заснована на:
• високому професіоналізмі кадрів ;
• відповідальності за виконання поставлених задач;
• взаємній співпраці з партнерами по бізнесу і замовниками ;
• колективному підході до роботи, узгодженості трудових зусиль всього колективу;