Звичайно ринок ЄС набагато більший і перспективніший, ніж ринки Росії та країн СНД (таблиця 5.1).
Таблиця 5.1 - Питома вага провідних регіональних об'єднань в світових економічних показниках, 2000 p., %
| НАФТА | ЄС | АТЕС* | СНД | |
| Населення | 5 | 7 | 34 | 5 |
| ВВП (за ПКС) | 26 | 24 | 29 | 3 |
| Державні витрати | 21 | 40 | 21 | 1,5 |
| Експорт | 17 | 43 | 25 | 2 |
| Споживання енергії | 30 | 18 | 17 | 12 |
| Інновації | 19 | 19 | 36 | 3 |
* без членів НАФТА.
У 2002 р. ВВП країн-членів ЄС дорівнював 9 145 682 млн. евро, що становить приблизно 10 трлн. дол. США. ВВП Росії у 2002 р. становив 346 млрд. дол. США, не дотягуючи до рівня такої невеликої європейської держави, як Нідерланди, ВВП якої становить приблизно 370 млрд. дол. США (368 392 млн. евро).
Якщо порівняти ринок ЄЕП із ринком розширеної Європи, то ємність і ВВП європейського ринку у 25 разів більші, ніж ВВП ринку Росії та інших учасників ЄЕП. Крім того, ємність і якість ринку визначаються не площею території, не кількістю населення і навіть не наявністю сировинних ресурсів, а, насамперед, фінансовою платоспроможністю країни (держави і населення) та її технологічною розвиненістю.
Величезний ринок ЄС, як багатий і ємний, орієнтує на впровадження інноваційних випереджальних моделей економічного розвитку, стимулює виробництво конкурентоспроможної продукції, забезпечує досягнення високих стандартів якості життя.
Ринок Росії технологічно менш розвинений, порівняно невибагливий і може забезпечити полегшені умови збуту української експортної продукції в режимі вільної торгівлі. Однак світова практика конкурентної боротьби свідчить, що орієнтація на нерозвинені й невибагливі ринки є негативним кон'юнктурним чинником, який стримує виробничий прогрес, прирікає на технологічний занепад і, зрештою, призводить до втрати навіть таких ринків.
Не ігноруючи ринок Росії, необхідно обґрунтовано обрати пріоритетний шлях геоекономічного розвитку України у стратегічному вимірі. Російський ринок досить великий і має важливе значення для України. При цьому слід враховувати те, що джерела економічного зростання в Україні і Росії принципово різні, що зумовлює кардинальні структурні відмінності їх економік.
Економіка Росії, як і економіка Казахстану, має чітко окреслену сировинну спрямованість. Саме сировинні продукти, насамперед нафта й газ, домінують у експорті цих країн. їх сировинні комплекси споживають левову частку інвестицій. Зростання російської економіки на три чверті забезпечується нафтогазовим комплексом.
Через різні причини зниження цін на російські енергоносії суперечить інтересам як Росії, так і України. У разі продажу Україні енергоносіїв за внутрішніми російськими цінами значно зменшаться надходження до державного бюджету РФ. Крім того, у досить невигідному становищі опиниться російський товаровиробник, оскільки такий захід зменшить собівартість української продукції і збільшить її конкурентоспроможність .
У будь-якому випадку Україні годі сподіватись на одержання дешевих російських енергоносіїв. Хоча, як це не парадоксально, одержання Україною російських енергоносіїв за неринковими цінами суперечить її корінним життєво важливим національним інтересам. Застосування в Україні ринкових цін на енергоносії стимулює запровадження енергозберігаючих технологій та модернізованого обладнання для виробництва конкурентоспроможних товарів. Ця теза підтверджується досвідом США [28]. Це забезпечує стабільне економічне зростання і збільшення обсягів українського експорту.
Перехід на низькі неринкові ціни на російські енергоносії може забезпечити лише короткочасні переваги, а в довготерміновій перспективі зашкодить завершенню формування в Україні сучасної технологічної ринкової економіки. За таких умов Росія практично утвердиться як монопольний постачальник енергоносіїв, і енергозалежність України стане перманентною та абсолютною з усіма наслідками для безпеки держави, що з цього випливають.
На думку фахівців, формування ЄЕП призведе до згортання окремих галузей української економіки, насамперед вугільної та автомобілебудівної, що перетворить цілі регіони України у зони соціального лиха.
Оцінка наслідків для України її участі у проекті ЄЕП буде неповною і неякісною без урахування наявності кардинальної різниці та глибинного конфлікту між геополітичними цілями й інтересами України і Росії. На відміну від України, пріоритетним геополітичним орієнтиром Росії є не членство у Євросоюзі та Північноатлантичному альянсі, а відновлення на пострадянському просторі "єдиної великої Росії"", яка могла б бути самодостатньою і взаємодіяти на рівних із ЄС, НАТО, США, Японією, Китаєм. Євроатлантичний інтеграційний курс України, кінцевим результатом якого має стати повноправне членство України в ЄС та НАТО, унеможливлює реалізацію плану відновлення "єдиної великої Росії" на пострадянському просторі.
Повномасштабна реалізація проекту ЄЕП за російським сценарієм має триєдину стратегічну мету [27]:
1) створити нездоланні перешкоди для здійснення Україною її євроатлантичного інтеграційного курсу - короткотермінова мета;
2) сформувати інтеграційне об'єднання, яке включатиме Україну і відіграватиме роль економічного ядра нового політичного союзу під домінуванням Росії (Російської ліберальної імперії - за термінологією А.Чубайса) - середньотермінова мета;
3) сприяти відновленню статусу Росії як великої держави - кінцева довготермінова мета.
Немає жодного сумніву в тому, що проект ЄЕП використовуватиметься антиукраїнськими силами як інструмент відродження "єдиної великої Росії" за рахунок руйнування України, оскільки впливова російська еліта й пересічні росіяни у своїй переважній більшості свято переконані, що український народ - це частина російської нації, незалежна Україна - геополітична аномалія і загроза Росії та що без України Росія - геополітично незавершена.
Російська сторона вважає мінімальним рівнем інтеграції в ЄЕП митний союз і вже зараз наполягає на створенні зони вільної торгівлі у вигляді митного союзу або запровадженні митного союзу одночасно із зоною вільної торгівлі.
Для України верхня межа співпраці у ЄЕП - це проста класична зона вільної торгівлі, режим якої не передбачає ні проведення загальної зовнішньоторговельної і митної політики щодо третіх країн, ні функціонування будь-яких наднаціональних органів. Інакше кажучи, зона вільної торгівлі, режим якої відповідає національним інтересам України, має неодмінно формуватись відповідно до принципів та правил СОТ. Лише в такому випадку зона вільної торгівлі в рамках ЄЕП сприятиме економічному розвитку України і розширюватиме її евроінтеграційні можливості [27].
Висновок
На підставі статистичних даних ми розглянули економіку України в умовах глобалізації. Нами також були розглянути економіки Росії, та ЄС і ОЄП, були розглянуті основні риси Росії в глобальному світі в порівнянні з економікою України.
Література
1. Бжезінський 3. Велика шахівниця. Америка і її провідна роль та геостратегічні імперативи // Всесвіт. - 1999. - № 2.
2. Саломон К. Культурная экспансия и економическая глобализация // МЭМО. - 2000. - № 1.
3. Кухарская Н.А. Украина и Европейский Союз // МЭМО. -2005. -№ 1.-С. 100-106.
4. Сакс Ч.Д. Новая карта мира // Дзеркало тижня. - 2000. - 15 июля.
5. niisp.gov.ua.
6. Теракт 11 вересня: збитки обраховано повніфстю // Дзеркало тижня. - 2002. - 23 листопада.
7. Позняков Э. Изменение климата на Земле? Причины и возможные последствия //МЭМО. - 2005. - № 4.
8. Дорогая "Катрина" // http:www.rtr-vesti.ru.
9. Саприлін В. Нафтовий вимір військової операції проти Іраку // Дзеркало тижня. - 2003. - № 6.
10. Василенко В. Дружні поради і вимоги російських "вболівальників" за долю України // Дзеркало тижня. - 2005. - №32 (560).
11. Путін вважає, що Росія і Україна - це як Східна і Західна Німеччина // www.npaBfla.com.ua.
12. Путин "снова перегнул палку", а Газпром пользуется" методами бандитизма и шантажа" // www.pravda.com.ua.
13. Мостова Ю. Україна: гамлетівський вибір // Дзеркало тижня. -2005. -№ 25.
14. Дацюк С. Десять претензій до влади та опозиції в Україні на тлі газової кризи для УП // www.pravda.com.ua.
15. Возняк Т. Чого добивається Путін? Геополітичний аспект газового контрнаступу Росії для УП // www.pravda.com.ua.
16. Менделєєв Д.И. Сочинения. М.: Изд-во АН СССР, 1954. - Т. XXIV.
17. Чубайс: Ліберальна імперія - це захоплення України російським бізнесом // pravda. com.ua. - 2003. - 13 листопада.
18. Сухоруков А. Антикризова політика розвинутих країн // Економіка України. - 2004. - № 8.
19. Гальчинський А. "Обережно!" - Росія // Дзеркало тижня. -2003.-№ 19.
20. www.vopreco.ru/rus/archive.files/n 1 2000.
21. Фомін С. Інтеграційні процеси та пошук зовнішньо-економічних пріоритетів України // Євроекономічний вимір інтеграції. Аналітичний щоквартальник. - 2003. - № 2.
22. Гармаш С. Операция "ширма" или, как Ахметов в Донбасе элите менует // pravda.com.ua
23. Єрохін С. Технологічні уклади, динаміка цивілізаційних структур та економічна перспектива України // http://www.soskin.info
24. Пахомов Ю. Звивистий шлях у Європу // Економічний часопис. - 2004.
25. Кухарская НА. Украина - Европейский Союз // МЭМО. -2005. -№ 1.-С. 100-106.
26. Бобицький Л.Н. Україна - ЄС: на шляху до нової угоди // Дзеркало тижня. - 2006. - 14 січня.
27. Василенко В. Що Україні робити з ЄЕП // Дзеркало тижня. -
2004.-№ 13 (488).
28. Якель Р. Рейтинг "Західної компанії "ДАКОР" зростає, і перш за все кредитний // Дзеркало тижня. - 2005. - 16 квітня.