Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ "Житомирпиво" за період 2004–2006 роки (стр. 4 из 18)
На зміну показників прибутків (збитків) впливають як внутрішні так і зовнішні фактори. Кожен фактор по-своєму впливає на результативний показник, окремі фактори розкладаються на ряд факторів нижчих рівнів. Зокрема, це стосується показників фінансових результатів від основної, іншої операційної діяльності.
Внутрішні фактори є суб`єктивними. Їх особливістю є те, що вони можуть певним чином регулювати вплив зовнішніх. Зокрема, такий фактор як облікова політика дає можливість підприємству обирати методи обліку, які спричиняють істотний вплив на фінансові результати (методи оцінки запасів, амортизації, розподіл витрат і доходів між звітними періодами, порядок регулювання сумнівної заборгованості), тим самим регулюючи розмір прибутку до оподаткування. Система оподаткування, як найважливіший зовнішній фактор, відіграє вирішальну роль у формуванні фінансових результатів. Так, якщо прибутки оподатковуються високими ставками податків, це не стимулює розвитку господарської діяльності. Тобто, скорочуються обсяги виробництва, вивільнюється робоча сила, зменшуються внутрішні накопичення. У майбутньому це призводить до старіння необоротних активів, скорочення оборотного капіталу, зниження життєвого рівня працівників, а отже, й надходжень до бюджету. Тому, в оптимальному оподаткуванні прибутків зацікавленні підприємства, держава та суспільство в цілому. У результаті зменшення суми податку збільшується чистий прибуток підприємства, залучаються до обороту додаткові кошти, зростає ймовірність залучення інвестицій.
Оскільки фінансові результати діяльності підприємства знаходять відображення у відповідній системі показників, значна їх кількість створює методичні труднощі при систематичному аналізі. Крім того, наявність такої кількості показників ускладнює вибір кожним учасником господарської діяльності тих з них, які найбільше задовольняють його потреби в інформації щодо реального стану певного підприємства. Наприклад, керівництво підприємства цікавлять обсяги отриманого прибутку та його структура, а також фактори, які впливають на його розмір. Податкові органи зацікавлені в отриманні достовірної інформації про всі складові фінансових результатів: прибуток від реалізації продукції, майна, інших видів діяльності підприємства.
Аналіз кожної складової прибутку підприємства має не абстрактний, а цілком конкретний характер, а тому дозволяє власникам і акціонерам обирати пріоритетні напрями активізації діяльності підприємства. Іншим учасникам ринкових відносин аналіз фінансових результатів дає можливість виробити необхідну стратегію поведінки, спрямовану на мінімізацію втрат і фінансового ризику від інвестицій у дане підприємство.
Приступаючи до аналізу фінансових результатів, необхідно впевнитися у достовірності даних, визначити чи відповідає встановленому порядку розрахунок показників прибутку: від звичайної діяльності, нерозподіленого прибутку (збитку) та всіх вихідних складових для їх формування (зокрема, чистого доходу від продажу товарів, продукції (робіт, послуг), собівартості реалізації продукції, витрат на збут і адміністративних витрат, інших операційних, фінансових, інвестиційних і надзвичайних доходів і витрат).
У процесі аналізу на першому етапі необхідно оцінити рівень і динаміку фінансових результатів; дослідити структуру прибутку звітного періоду (здійснити вертикальний аналіз); зміну окремих складових та їх вплив на суму прибутку, зміну темпів зростання прибутку в розрізі окремих складових частин (горизонтальний аналіз).
У процесі аналітичного дослідження необхідно оцінити виконання плану по прибутках, який у ринкових умовах має не директивний, а прогнозний характер на найближчу перспективу. Такий план враховує реальні можливості підприємства отримувати прибутки, а отже, є інструментом перспективного аналізу. Контроль за виконанням плану необхідно здійснювати до та у ході здійснення операцій. Це вимагає налагодженої системи прогнозування обсягів реалізації продукції, витрат.
Після оцінки динаміки фінансових результатів необхідно провести аналіз їх структури. Але перед цим доцільно проаналізувати структуру доходів і витрат, понесених для отримання цих доходів, адже у ході їх порівняння й визначаються фінансові результати. Аналіз структури доходів і витрат і їх динаміки свідчать про доцільність здійснення витрат у порівнянні з отриманими доходами. Поряд з витратами аналізується також структура вирахувань з доходу (непрямі податки, знижки). Для оцінки структури доходів, витрат і фінансових результатів також використовуються дані Звіту про фінансові результати і складаються аналітичні таблиці.
На підставі сформованих висновків управлінським персоналом приймаються рішення щодо реальності прогнозних показників, оцінюються можливості нарощування (скорочення або припинення) виробництва певних видів продукції, розробляються заходи щодо підвищення ефективності діяльності підприємства.
Якість прибутку є комплексним поняттям. Метою її оцінки є прогнозування можливості суб`єкта господарювання отримувати прибуток, зберігати та нарощувати темпи його зростання. Вивчення якості прибутку здійснюється за багатьма критеріями, головними з яких є: достовірність, реальність звітності, частота зміни облікової політики та її вплив на формування фінансових результатів, стабільність основних складових фінансового результату, діловий імідж підприємства.
Вивчення і підтвердження достовірності звітності може здійснюватися аудиторами. Однак, враховуючи вплив людського фактору, аналітику потрібно особисто впевнитися у реальності відображених даних. Реальність даних про прибутки є одним з основних критеріїв високої якості прибутку.
Важливим є вивчення впливу використання загальних принципів відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку на якість прибутку. Якщо суб`єкт господарювання щорічно змінює свою облікову політику, то дані обставини знижують якість досліджуваних якісних показників прибутку. Для оцінки якості прибутку використовуються результати аналізу його динаміки та структури. Якщо протягом тривалого часу спостерігаються стабільні темпи зростання, а в складі прибутку переважна його частина належить результату основної діяльності, то якість прибутку є досить високою.
Одним з показників низької якості прибутку є негативний діловий імідж підприємства. Діловий імідж формується на підставі виконання взаємних зобов`язань, особистих контактів, публікацій у пресі, неофіційних джерел. Також можуть бути використані й інші критерії оцінки якості прибутку. Їх перелік і вагомість потрібно встановлювати з урахуванням специфіки діяльності суб`єктів господарювання. Використання оцінки якості прибутку зовнішніми суб`єктами аналізу (банками, інвесторами, діловими партнерами) буде сприяти правильному обгрунтуванню перспективної платоспроможності, зниження ризику. Якщо якість прибутку отримає низьку оцінку, то це матиме негативні економічні наслідки для суб`єкта господарювання. Наприклад, процентна ставка при наданні кредиту визначається з урахуванням якості прибутку: чим нижчою є якість, тим вищою є ставка, адже кредитор намагається застрахувати себе від ризику неповернення або невчасного повернення позичених коштів. Тому й знижується доступність позикових коштів, скорочуються ринки сировинних ресурсів, збуту.
Конкретна методика оцінки якості прибутку на сьогодні не розроблена. Найчастіше використовуються методи експертних оцінок, які є недостатньо точними та одночасно дорогими (через залучення сторонніх висококваліфікованих спеціалістів-експертів).
1.3 Показники ефективності фінансової діяльності підприємства
Кінцеві результати діяльності характеризуються не лише абсолютними показниками прибутку або збитку. Суб‘єкти господарювання, які зацікавлені у віддачі від використаних ресурсів і вкладеного капіталу, аналізують співвідношення отриманого ефекту з понесеними витратами (використаними ресурсами). Для цього обчислюються показники рентабельності і окупності покриття. Рентабельність – це відносний показник прибутку, який відображає відношення отриманого ефекту (доходу, прибутку) з наявними або використаними ресурсами. Рентабельним є такий стан діяльності, коли протягом певного періоду грошові надходження компенсують понесені витрати, створюється і накопичується прибуток. Протилежним станом є збитковість, коли грошові надходження не компенсують понесені витрати.
Показники ефективності характеризують здатність понесених витрат окупитися, що є основою подальшої діяльності підприємства. Показники рентабельності більш повно, ніж прибуток, відображають результати діяльності підприємства; вони використовуються як інструменти інвестиційної, цінової політики.
Витратні показники рентабельності характеризують доходність понесених витрат у процесі діяльності. Для їх розрахунку використовуються показники чистого прибутку, загального прибутку, а також прибутку від реалізації продукції, які співвідносяться із загальною сумою витрат на виробництво та реалізацію, собівартістю виробленої (реалізованої) продукції. Загальна формула витратних показників рентабельності має вигляд:
Рв – рентабельність, П – прибуток, С – повна собівартість.
Показники рентабельності характеризують ефективність використання засобів, спожитих у процесі виробництва, а саме скільки підприємство отримує прибутку з кожної вкладеної гривні, витраченої на здійснення певного виду діяльності.
Ресурсні показники рентабельності розраховуються, якщо необхідно визначити доходність ресурсів або капіталу підприємства. Вони визначаються як відношення прибутку (валового або чистого) до вартості активів (капіталу):