Смекни!
smekni.com

Інфляція в Україні та її особливості (стр. 1 из 3)

План

Вступ

1. Сутність інфляції

2. Причини інфляції

3. Типи інфляції

4. Соціально-економічні наслідки інфляції

5. Інфляція в Україні та її особливості

6. Шляхи подолання інфляції в Україні

Висновки

Література

Вступ

Одним із неодмінних атрибутів грошового обігу в країнах, де основу суспільного виробництва складає ринкова економіка, є інфляція. Це явище, власне кажучи, супроводжувало товарне виробництво на всьому історичному шляху його розвитку, але з особливою частотою і негативними наслідками для економіки інфляція стала проявлятися у ХХ столітті, коли країни перейшли до паперово - грошових систем. Інфляція як явище охоплює практично всі напрямки і сфери виробництва і може призводити до дуже гострої соціальної напруженості у суспільстві. Прикладом є Німеччини початку 20 - х років, Югославія - в кінці 80 - х років, Україна - на початку 90 - х років минулого століття. Водночас значна за своїми масштабами інфляція підриває економічні позиції держави, ослаблює її роль у світовому поділі праці.

Проте в останні десятиліття в розвинутих країнах капіталізму вдалося розробити систему заходів державного регулювання, яка, не усуваючи самого явища, все ж дозволяє стримувати інфляційні процеси і певною мірою управляти ними. Це ж саме і стосується України.

1. Сутність інфляції

Інфляція (лат. Inflatio - роздмухування) означає знецінювання грошей у результаті перевищення кількості грошових знаків, що перебувають в обігу, порівняно з сумою товарних цін.

Зовнішнім виявом інфляції є підвищення цін - пряме відображення знецінювання грошей. Як явище інфляція вже була відома приблизно з ІV - ІІІ ст. до н. е. в умовах дії монетних грошових систем. Причиною знецінювання монет було навмисне зменшення в них грошового металу. Так, у римській імперії імператор Семптимієм Севером у 198 році вміст міді в срібних монетах було збільшено на 50 - 60%, що привело до знецінювання грошей і зростання цін.

Приклади монетно - грошової інфляції мали місце й у більш пізні періоди. Однак у докапіталістичних формаціях і в період капіталізму, аж до скасування золотого стандарту, інфляція була явищем спорадичним, тому що кількість грошей в обігу регулювалася стихійно шляхом їхнього відпливу в скарби або їх припливу звідти.

2. Причини інфляції

До найбільш істотних причин інфляції належать:

Емісія грошей, що викликає диспропорцію між реальною потребою народного господарства в грошах і реальною грошовою масою.

Крах золотого стандарту.

Прискорення обороту грошей, що може бути викликано різними обставинами. До них належить, наприклад, широке впровадження безготівкових розрахунків, застосування нової техніки у процесах, пов’язаних з організацією грошового обігу.

Значне скорочення товарообороту, обумовлене, наприклад, скороченням виробництва через кризовий стан економіки, неврожай або якесь стихійне лихо.

Кредитна експансія, що стає причиною збільшення безготівкового грошового обігу, тобто емісія кредитних грошей.

Значне збільшення попиту (інфляція попиту), яке може бути викликане, наприклад, різким збільшенням заробітної плати, збільшення попиту, викликане мілітаризацією економіки, що знаходить своє вираження у зростанні військових замовлень держави.

Кризові явища у виробництві базових матеріальних ресурсів. Прикладом може бути енергетична криза, що почалася у світі в 1973 році і була пов’язана, головним чином, з політикою країн членів ОПЕК з обмеженням видобутку нафти.

Перелік причин інфляції діють не ізольовано, а часто переплітаються, доповнюючи одна одну і надаючи інфляції характер затяжного і часто дуже глибокого за своїми наслідками процесу.

На виникнення інфляції і особливо на її розвиток впливають також інші численні чинники. Їх можна класифікувати на внутрішні й зовнішні. Так, до внутрішніх чинників належить високий рівень монополізації економіки. Монополії, які зосереджують переважну частину виготовлення чи збуту товарів можуть штучно підвищувати ціни. До цієї групи чинників можна віднести і значні обсяги розміщення державних цінних паперів. Їх покупці - переважно комерційні банки, які дуже часто реагують на це випуском кредитних грошей під забезпечення їх державними цінними паперами. Тим самим вони можуть суттєво збільшувати обсяг цих платіжних засобів у загальній грошовій масі.

До зовнішніх чинників належить, наприклад, імпорт інфляції з однієї країни в іншу. Високий ступінь інтеграції економіки багатьох країн, а це особливо характерно для країн, що входять у регіональні економічні блоки (Європейський союз, СНД та інші), складає основу на котрій інфляційний процес з однієї країни швидко переходить в іншу. Як правило, імпорт інфляції здійснюється через ціни імпортованих товарів.

3. Типи інфляції

Виділяють чотири типа інфляції - повзуча, відкрита, галопуюча і гіперінфляція.

Повзуча інфляція характеризується прискореним нагромадженням грошей в обігу без помітного підвищення чи з не дуже значним зростанням цін, що може відбуватись на початку розвитку інфляційного процесу. При цьому певний час зростання цін може розвиватися повільними темпами. Якщо вони не перевищують 3 - 5% на рік, то така інфляція не має явних негативних наслідків і мало відчутна для економічних суб’єктів. Вони можуть навіть штучно підтримуватися протягом тривалого часу з певними цілями, що і надає їй повзучого характеру.

Відкрита інфляція настає тоді, коли темпи зміцнення грошей в країні перевищують 5% на рік. При цьому наслідки інфляції стають відкритими перш за все у монополізованих секторах економіки. Зайняті в них підприємці починають прискорено підвищувати ціни на свої товари у відповідь на зростання попиту. В зв’язку з цим їхні покупці починають зазнавати додаткових витрат. А тому вони підвищують ціни на свої товари, включаючи і товар робоча сила. Поступово інфляція поширюється на всі сектори економіки, внаслідок чого порушується її рівномірний, збалансований розвиток.

Галопуюча інфляція настає тоді, коли темпи знецінення грошей досягають 20 - 25% на рік. В цей період значно посилюються економічні суперечності та соціальна напруга в суспільстві. Найбільш організовані групи економічних суб’єктів домагаються різкого підвищення цін на свої товари. Це примушує та інші категорії організовуватися та посилювати свої економічні й соціальні вимоги. Темп зростання цін набуває стрибкоподібного характеру, стає важкопередбачуваним і практично не піддається регулюванню. Інфляція виходить з - під контролю держави і різко негативно впливає на всі сфени економіки та соціальне життя країни.

Гіперінфляція характеризується перевищенням темпів знецінення грошей на 40 - 45% протягом місяця. В цьому стані гроші починають втрачати здатність виконувати свої функції. А сама роль грошей в економіці падає. Відбувається натуралізація господарських зв’язків. Поширюються бартерні операції. Порушується фінансовий та кредитний механізми. В економіці розвиваються неорганізовані, стихійні процеси тощо.

При інфляції попиту надлишок грошей виникає внаслідок зростання сукупних грошових витрат підприємств, державних і домашніх господарств. Попит в країні в цілому виявляється більшим сукупної пропозиції товарів і послуг, а це неминуче веде до зростання рівня цін.

Не менш небезпечною є інфляція витрат, коли ціни зростають через збільшення витрат виробництва. Зрослі ціни вимагають нового збільшення витрат при купівлі необхідних виробничих ресурсів, що знову “штовхає” ціни вгору там, де ці ресурси застосовуються. Інфляційні стрибки цін в результаті посилюють один одного, їх зростання стає, по суті, самопідтримуючим, при чому із зростаючими темпами.

Два найважливіших джерела, що живлять інфляцію витрат, - це зростання номінальної заробітної плати і цін на сировину та енергію. Надмірне зростання заробітної плати, як правило, породжує інфляцію, тому профспілки, що вимагають постійного підвищення оплати праці для працівників своєї галузі, повинні рахуватись із загальним економічним станом країни, середнім рівнем заробітної плати. Зростання витрат виробництва, що обертається накручуванням цін, веде до раптового, непередбачуваного зростання цін на сировинні ресурси, а особливо - на енергоносії.

Найстрашніше в інфляції втрат те, що вона породжує інфляційну психологію. Це явище виникає тоді, коли в масовій свідомості людей існує впевненість, що інфляція буде наростати і надалі. При цьому працівники починають вимагати підвищення заробітної плати “під майбутнє зростання цін", а підприємці завчасно закладають у ціну своїх товарів очікуване зростання витрат на сировину, енергію, робочу силу і кредит.

Всі ці види інфляції існують тільки при відкритому її становищі - тобто при відносно вільному ринку. При «прихованій» інфляції ріст цін на товари і послуги може не спостерігатись, а знецінення грошей може виражатись в дефіциті пропозиції.

Також інфляція може бути збалансованою і незбалансованою. При збалансованій інфляції ціни піднімаються відносно помірно і одночасно на більшість товарів і послуг. В цьому випадку по результатах середньорічного росту цін піднімається процентна ставка державного банку і таким чином ситуація стає рівносильна стабільним цінам. У випадку незбалансованої інфляції ціни на різні товари і послуги піднімаються неодночасно і по-різному на кожний тип товару.

Існує також очікувана і неочікувана інфляція. Очікувану інфляцію можна спрогнозувати на який-небудь період часу і вона як правило є прямим результатом діянь влади. В якості прикладу можна навести лібералізацію цін в Росії в 1992 році і відповідний прогноз росту цін напередодні - в грудні 1991р. Неочікувана інфляція характеризується неочікуваним скачком цін, що негативно відбивається на податковій системі і грошовому обігу. У випадку присутності у населення інфляційних очікувань така ситуація викличе різке збільшення попиту, що само по собі створює труднощі в економіці і змінює реальну картину суспільного попиту, що веде до збою в прогностичних тенденціях в економіці і при деякій нерішучості уряду ще сильніше збільшують інфляційні очікування, які будуть збільшувати ріст цін. Але у випадку коли раптовий скачок цін відбувається в економіці на зараженій інфляційними очікуваннями, то виникає так званий «ефект Пігу» - різке падіння попиту у населення в надії на швидке зниження цін. В наслідок зниження попиту, виробник змушений знизити ціну, все повертається в становище рівноваги.