В 70 роки американські корпорації почали засновувати за кордоном, головним чином в розвинутих країнах, спільні підприємства з участю місцевого капіталу.
В останні роки у зв’язку із розширенням сфери поширення „Інтернету” виникають нові форми міжнародного співробітництва ТНК, такі наприклад, як базуючись на використанні глобальної комп’ютерної мережі система закупок товарів і послуг в режимі „on-line”. Їх за-стосовують багато ТНК, в тому числі і конкуруючі - „Дженерал моторз”, „Форд”, „Даймлер-Крайслер”. Оскільки американські ТНК можуть здійснювати контроль і управляти місцеви-ми фірмами за кордоном за допомогою подібного роду неакціонерних форм організації капіталу(міжнародна субконтрактація, коли ТНК заключають субконтракти з іноземними ко-мпаніями на виконання особливих робот і на поставку окремих товарів), виникає тісне пере-плетення діяльності всіх учасників економічних процесів, що ще більш розширює масштаби закордонного виробництва США.
Належить відмітити, що розвиток зусиллями американських ТНК глобального виробни-цтва супроводжується доволі помітними змінами в методах створення закордонних корпора-тивних філій. Якщо в 80-і роки явна перевага віддавалась утворенню нових філій, то у другій половині 90-х років позначалась тенденція підвищення ролі міжнародних злиттів і поглинань іноземних компаній. Іншими словами, активізувався процес зверхконцентрації і так дуже міцних корпорацій. В 1996 році із заново створених 406 закордонних філій корпо-рацій США 191 виник за допомогою злиття і поглинання компаній, головним чином західно-європейських.
Справжній бум трансграничних злиттів і поглинань спостерігався в 1998 році: варті-сний об’єм таких операцій, здійснених американськими ТНК склав 137,4 млрд.дол. В 1999 році ця цифра зменшилась – до 112,4 млрд. дол., а число трансграничних придбань амери-канських ТНК склало 1808. На протязі останніх трьох років міжнародні злиття і поглинання були основним фактором росту об’ємів прямих іноземних інвестицій США[1] .
Незважаючи на те, що в лідери цього розгорнувшегося у кінці 90-х років процесу вир-вався Євросоюз, США залишаються крупнішим учасником подібних операцій, особливо мегаугод (об’ємом понад 1 млрд.дол.). За розрахунками ЮНКТАД, в 1999 році більша кіль-кість трансграничних угод була здійснена іноземними компаніями, які входять в список 100 крупніших ТНК, а в першій десятці знаходились п’ять американських–„Дженерал електрик”, „Дженерал моторз”, „Форд”, „Екссон” та „Ай-Бі-Ем”[2].
У 1999-2000 роках крупнішими виявилися наступні угоди по придбанню американськи-ми компаніями європейських фірм: компанія „НТЛ” придбала англійську фірму „Кейбл та Вайрес комьюнікейшн” за 11 млрд.дол.; „Форд”–англійську фірму „Ленд Ровер” за 2,7 млрд. дол.; компанія „Сірко сістемс” – італійську фірму „Піреллі фібероптик оперейшн” за 2,15 млрд.дол.; та інші.
До числа головних причин трансграничних злиттів і поглинань відносяться глобаліза –ція світових ринків, перегулювання і зростання міжнародної конкуренції, а також необхідність збільшення прибутку в інтересах акціонерів.
2.3. ТНК сьогодні
ТНК сьогодні – це приблизно 60 тис. Основних (материнських) компаній та більш 500 тисяч їх закордонних філій та афільованих (залежних) компаній по всьому світу[3]. ТНК мають все більший вплив на систему міжнародних економічних відносин і світову еконо-міку в цілому. Саме на ці компанії приходиться до половини світового промислового виробництва, понад 60% зовнішньої торгівлі, а також приблизно 4/5 патентів і ліцензій на нову техніку, передові технології та ноу-хау.
Під контролем транснаціональних корпорацій знаходиться 90% світового ринку пшени-ці, кави, кукурудзи, лісоматеріалів, тютюну, джуту та залізної руди, 85% ринку міді та бок-ситів, 80%-чаю та олова, 75%-бананів, натурального каучуку та сирої нафти.
Безумовно, ведучу роль в сучасному економічному світі, вже багато у чому ставшим „світом ТНК”, грають транснаціональні корпорації США. Половина американського експор-ту здійснюється американськими та іноземними ТНК. Більша частина платежів, пов’язаних з трансфертом нових технологій, здійснюється всередині транснаціональних корпорацій. У США їх частка в трансфертах технологій складає 80%.
Перефразувавши відомий вислів Бісмарка, можна сказати, що зараз ТНК стоять на чолі світової економіки, а американські панують в світі транснаціональних корпорацій. Саме во-ни визначають сьогодні хід та основні тенденції світових процесів транс націоналізації.
2.4. Місце американських ТНК в світовій економіці
та в „світі ТНК”
Як відомо, основною критеріальною властивістю ТНК є наявність прямих інвестицій. Загальний об’єм нагромаджених американськими ТНК прямих іноземних інвестицій пере-вищує 4 трлн.дол., а об’єм їх продаж складає 25% світових, причому 1/3 продукції ТНК США випускається аффілійованими закордонними структурами. Об’єм продаж закордон-них структур ТНК вже перевищує увесь світовий експорт. Причому продажі закордонних структур зростають на 20-30% швидше, ніж прямий експорт ТНК.
Приблизно половина усіх прямих закордонних інвестицій здійснюється за допомогою злиттів і поглинань, переважно серед фірм в розвинутих країнах. Цікаво, що США всі ос-танні роки виявляються на першому місці за розмірами прихилених прямих іноземних ін-вестицій (ПІІ). В американських ТНК з кожних п’яти доларів, отриманих ними від прода-жу товарів і послуг закордоном, чотири долара-це або продажі їх закордонних філій, або експорт, направлений в ці філії.
Узагалі, існує чітка визначена тенденція – чим більш розвинута країна, тим більш вона не тільки вкладає ПІІ, але й залучає їх. Ця тенденція безпосередньо виявляється в такому показнику, як співвідношення всього об’єму експортованих даною країною прямих інозем-них інвестицій –з одного боку, та імпортованими даною країною, з іншого. В США, Вели-кобританії, Італії, Данії цей коефіцієнт близький до одиниці, в ФРГ, Франції – приблизно на рівні 1,5, в Іспанії – лише 0,36. На загальному фоні виділяється рекордсмен за вивозом капіталу – Японія, в якої співвідношення дорівнює 16!
Для того, щоб оцінити роль американських транснаціональних корпорацій і порівняти їх з корпораціями інших країн можна звернутися до списку 100 найкрупніших ТНК, приве-деному в Уорлд інвестмент репорт (World Investment Report) 1999, ЮНКТАД.
Аналіз даних ЮНКТАД дозволяє констатувати, що американські корпорації грають ве-дучу роль в світі. Так, на першому місці по об’єму закордонних активів іде американська корпорація „Дженерал електрик”, закордонні активи якої склали 97,4 млрд.дол. В першій десятці розглядає мого списку ТНК подані п’ять американських, тобто половина з десяти найкрупніших ТНК світу мають свої штаб-квартири в Сполучених Штатах. Це такі фірми, як вже згадувана „Дженерал електрик”, а також „Форд мотор компані”, „Дженерал мото-рз”, „Ексон корпорейшн” та Ай-БИ-Ем. Сукупні закордонні активи цих п’яти корпорацій складають 264,4 млрд.дол., об’єм їх закордонних продаж – 277,2 млрд.дол., а закордонні філії п’яти ведучих американських ТНК забезпечують роботою більш ніж 400 тис.чоловік.
В цілому зі ста найкрупніших ТНК усього світу 27 базуються в США. На долю цих 27 компаній припадає 32,4% сукупних закордонних активів, 26% закордонних продаж та 25,6% зайнятих ста найкрупніших ТНК.
США є світовим лідером як за числом ТНК у списку 100 найкрупніших, так і за основ-ними показниками їх діяльності. Для порівняння можна відмітити, що на частку найближ-чого конкурента американських ТНК - японських компаній – у списку припадає лише 17 місць, при цьому сукупні закордонні активи найкрупніших японських ТНК складають 15,7%, об’єм закордонних продаж – 22,8%, а число зайнятих в закордонних філіях – 10,7% відповідних показників ста найкрупніших транснаціональних корпорацій.
Конкурентами ТНК із США також являються ТНК країн Європейського Союзу. Загальна їх кількість з семи країн ЄС, приведених у списку, склало 45. За останні два роки число корпорацій з країн ЄС у списку ста крупніших ТНК збільшилось на чотири, в той час як кількість американських та японських транснаціональних корпорацій зменшилось на одну кожне. Однак, вважати дані факти тенденцією збільшення ролі та посилення впливу євро-пейських ТНК поки що рано. Річ у тім, що, не дивлячись на зріст числа європейських ТНК у списку, їх сукупні активи відносно сукупних активів ста крупніших ТНК трохи зменши-лись – з 41 до 40,9%, а сукупні продажі та число зайнятих зросли незначно – з 40,1 до 41,8% та з 51,2 до 51,4% відповідно. Агреговані показники для ТНК з ЄС перевищують відповідні показники для американських ТНК, однак жодна окремо взята країна ЄС навіть не наближається до США за розглянутими показниками. Так, найбільша кількість європей-ських ТНК базується у Франції, причому їх число дорівнює 13, їх закордонні активи скла-дають 9,8%, об’єм закордонних продаж – 8,3%, а число зайнятих в їх закордонних філіях – 10,1% від показників ста ведучих ТНК. Великобританія, яка розділяє з Німеччиною друге місце у Європі за числом ТНК, поданих у списку ста ведучих, перевищують Францію по розглянутим показникам. На 11 англійських компаній припадає 11,2% закордонних активів ста найкрупніших ТНК, 12,1% закордонних продаж та 13,8% зайнятих в закордонних філі-ях. Для 11 німецьких ТНК відповідні показники складають 12,7, 13,8 та 15% відповідно.
Американські корпорації безумовно домінують на рейтингу ста ведучих ТНК. Об’єм їх сукупних закордонних активів більш ніж у два рази перевищує аналогійний показник най-ближчих конкурентів – японських ТНК, та більш ніж у 2,5 рази – показник німецьких ком-паній.
Сукупний об’єм продаж 27 (сума закордонних та внутрішніх продаж) американських ТНК склав 1257,6 млрд.дол., в той час як об’єм сукупних продаж усіх ста крупніших ТНК склав 3983,9 млрд.дол. Таким чином, на долю 27 крупніших американських ТНК припадає 31,6% сукупних продаж ста ТНК, а їх доля в світовому валовому продукті складає близько 3,5%. Для п’яти крупніших американських ТНК аналогійний показник складає приблизно 1,1%.