Смекни!
smekni.com

Необхідність і принципи формування вищих органів управління підприємствами України (стр. 11 из 12)

Якщо раніше держава як власник абсолютної більшості майна здійснювала через відповідну систему виконавчих органів управлінську діяльність, тобто здійснювала функції суб'єкта управління, то сьогодні ці функції наповняться більш координуючим, регулятивним змістом і характером. Практично відпадає необхідність використання так званих адміністративних методів управління.

Доцільним є використання економічні методи, поєднуючи їх з адміністративними. В основу цих методів покладено використання таких економічних важелів та стимулів, як ціна, кредит, прибуток (дохід), державне замовлення та ін. Зміст економічних методів не передбачає прямого впливу на підпорядковані об'єкти управління, а створює для них за допомогою економічних важелів та стимулів таку економічну ситуацію, яка б диктувала відповідну їм поведінку з метою досягнення позитивних економічних наслідків, тобто стимулювала економічну зацікавленість

В умовах домінування недержавної власності держава здійснюватиме відповідну політику в економічній сфері, реалізуючи в ній свою господарсько-організаторську, соціальну та інші функції. Але в той же час у такій політиці має домінувати не диктат, а регулювання, контроль, координація й т. ін., а також переважно методи економічного характеру, в основу яких покладається розумна податкова система, що стимулювала б виробництво та підприємництво. Потребує свого вдосконалення кредитна та митна політика, яка проводиться державою.

Одначе суспільне виробництво, розподіл і обмін складаються із багатьох галузей, які одночасно є самостійними системами з їх внутрішніми взаємозв'язками та закономірностями функціонування. Враховуючи такі фактори, не можна їх просто ігнорувати та будувати економіку лише виключно на ринкових механізмах. Не слід відмовлятися від суттєвої ролі держави в економічній сфері, недооцінювати роль державного регулювання та управління.

На сьогодні підприємницьку діяльність в Україні регулюють 88 законів, 218 президенських Указів та понад 90 урядових постанов.32 міністерства і відомства видають ліцензії на різні види діяльності

Численні перевірки та ревізії нерідко просто гальмують підприємницьку діяльність. Не дивлячись на проведення в Україні адміністративної реформи, прийняття численних регуляторних актів, кількість органів контролю і перевірок, які вони здійснюють, досі залишається надмірною.

Контролювати фінансову або господарську діяльність підприємств мають право такі міністерства, державні комітети та органи державної виконавчої влади:

Міністерство аграрної політики України;

Міністерство екології та природних ресурсів;

Міністерство охорони здоров'я України;

Міністерство праці та соціальної політики України;

Міністерство фінансів України;

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики;

Державний комітет із земельних ресурсів;

Державний комітет промислової політики України;

Державний комітет у справах охорони державного кордону України;

Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України;

Державний комітет статистики України;

Пенсійний фонд України;

Головне контрольно_ревізійне управління;

Антимонопольний комітет України;

Державна податкова адміністрація України;

Державна митна служба України;

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України;

Державний департамент ветеринарної медицини;

правоохоронні органи;

органи державної служби з карантину рослин;

Державна інспекція з контролю за цінами;

органи санітарно_епідеміологічного нагляду;

Державна служба експортного контролю;

органи пожежного нагляду;

Державна інспекція з контролю якості лікарських рослин.

Всі фіскальні органи, що здійснюють контроль за веденням бізнесу в Україні, можна поділити на 3 групи:

1. Органи, що перевіряють фінансово_господарську діяльність підприємств:

ДПАУ, Мінфін, Органи статистики, Державна інспекція з контролю за цінами, Контрольно - ревізійне управління (КРУ).

2. Органи, що перевіряють іншу діяльність підприємств:

Санітарно_епідеміологічна служба (СЕС), Державна пожежна охорона, Органи ветеринарного контролю, Органи екологічного контролю, Органи нагляду за охороною праці та ін.

3. Органи, що за певних умов перевіряють фінансово_господарську та іншу діяльність підприємств це:

правоохоронні органи, Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації, в складі якого з недавнього часу знаходиться колишній Державний комітет у справах захисту споживачів (Держспоживзахист).

Кількість перевірок, які проводяться на підприємствах різними контролюючими органами, є однією з причин, які негативно впливають на стан розвитку підприємництва в Україні.

У 2005 році розпочався етап суттєвих змін у функціях вищих органів управління господарською діяльністю підприємств в Україні, який характеризується переходом від адміністративно-фіскальних процедур контролю за діяльністю підприємств до економічних методів аналізу та створення сприятливого підгрунтя для розвитку відповідних галузей економіки. Так, прийняті Закони України:

1. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" // від 23 червня 2005 року N 2711-IV

2. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції „ // від 17 липня 1997 року N 468/97-ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 8 вересня 2005 року N 2863-IV)

4. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року” // від 18 жовтня 2005 року N 2982-IV

5. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" // від 16 січня 2003 року N 433-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 4 листопада 2005 року N 3076-IV)

6. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про державну підтримку сільського господарства України" // від 24 червня 2004 року N 1877-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України станом від 16 червня 2005 року N 2657-IV)

Одночасно, у 2005 році прийняті нові положення про функції Міністерств кабінету Міністрів України, згідно яким управління діяльністю підприємств галузі здійснюється:

ліцензуванням діяльності;

бюджетною підтримкою інноваційних проектів розвитку;

пріоритетним розміщенням бюджетних заказів;

квотуванням обсягів експортної зовнішньоекономічної діяльності та антидемпінговим контролем;

квотуванням імпорту з метою захисту вітчизняного товаровиробника.

Список використаної літератури

1. ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ // від 16 січня 2003 року N 436-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 6 липня 2005 року N 2738-IV, ОВУ, 2005 р., N 30, ст.1773)

2. МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ // від 11 липня 2002 року N 92-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 31 травня 2005 року N 2596-IV, ОВУ, 2005 р., N 25, ст.1398)

3. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про стандартизацію” // від 17 травня 2001 року N 2408-III

4. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” // 12 липня 2001 року N 2664-III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 6 лютого 2003 року N 485-IV).

5. ЗАКОН УКРАЇНИ „ Про ліцензування певних видів господарської діяльності” // від 1 червня 2000 року N 1775-III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 6 липня 2005 року N 2734-IV)

6. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про господарські товариства” // від 19 вересня 1991 року

N 1576-XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 6 вересня 2005 року N 2801-IV)

7. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" // від 23 березня 1996 року N 98/96-ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 25 березня 2005 року N 2505-IV)

8. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в

Україні" // від 16 січня 2003 року N 433-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 4 листопада 2005 року N 3076-IV)

9. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” // від 11 вересня 2003 року N 1160-IV

10. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” // від 28 листопада 2002 року N 249-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 18 травня 2004 року N 1726-IV)

12. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про державну підтримку сільського господарства України" // від 24 червня 2004 року N 1877-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України станом від 16 червня 2005 року N 2657-IV)

13. ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ // від 16 січня 2003 року N 435-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними законами України станом від 6 вересня 2005 року N 2798-IV, ОВУ, 2005 р., N 39, ст.2423)

11. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про зовнішньоекономічну діяльність” // від 16 квітня 1991 року N 959-XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 23 червня 2005 року N 2709-IV)

12. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про захист від недобросовісної конкуренції „ // від 7 червня 1996 року N 236/96-ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 15 травня 2003 року N 762-IV)

13. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про Антимонопольний комітет України" // від 26 листопада 1993 року N 3659-XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 25 березня 2005 року N 2505-IV)

14. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про захист економічної конкуренції" // від 11 січня 2001 року N 2210-III (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 31 травня 2005 року N 2596-IV)

15. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" // від 14 травня 1992 року N 2343-XII (Із змінамиі доповненнями, внесеними Законами України станом від 17 листопада 2005 року N 3108-IV)

16. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" // від 23 червня 2005 року N 2711-IV

17. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” // від 6 вересня 2005 року N 2806-IV