До осіб, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України, відносяться:
- власник істотної участі в банку, якщо Національний банк України вважає, що він не відповідає вимогам, установленим законодавством щодо істотної участі, або негативно впливає на фінансову безпеку і стабільність банку;
- особа, що придбала істотну участь у банку без письмового дозволу Національного банку України.
Об'єктом перевірки Національного банку України може бути також особа, щодо якої є достовірна інформація про здійснення цією особою банківської діяльності без банківської ліцензії.
У разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України, вимог законодавства, або здійснення банками ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню має право застосувати заходи впливу, до яких відносяться:
1) письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації, зменшення невиправданих витрат банку, обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами, зменшення чи відчуження неефективних інвестицій;
2) скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми фінансового оздоровлення банку або плану його реорганізації;
3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку тощо;
4) видати розпорядження щодо:
а) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;
б) встановлення для банку підвищених економічних нормативів;
в) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами;
г) обмеження, зупинення чи припинення здійснення банком окремих видів операцій з високим рівнем ризику;
д) заборони надавати бланкові кредити;
е) накладення штрафів на:
- керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- банки відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але в розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду;
є) тимчасової, до усунення порушення, заборони власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог законодавства;
ж) тимчасового, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади в разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог законодавства;
з) реорганізації банку;
и) призначення тимчасової адміністрації.
У разі порушення чинного законодавства, що спричинило значну втрату активів або доходів і настанні ознак неплатоспроможності банку, Національний банк України має право відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку.
Якщо в діях керівника банку або фізичної особи чи представника юридичної особи - власника істотної участі, якій пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, не встановлено складу злочину, але має місце порушення вимог банківського законодавства, або якщо таку особу визнано винною у вчиненні корисливого злочину із призначенням покарання без позбавлення волі, Національний банк України має право видати банку розпорядження про звільнення такої особи з посади або заборону користуватися правом голосу придбаних акцій (паїв).
Особу, яку на підставі розпорядження Національного банку України було відсторонено від посади, або якій тимчасово заборонено користуватися правом голосу придбаних акцій (паїв), може бути поновлено на посаді або відновлено у використанні права голосу придбаних акцій (паїв) лише на підставі попереднього дозволу Національного банку України.
Рішення Національного банку України щодо призначення тимчасової адміністрації є виконавчим документом.
До керівників та службових осіб банку, фізичних осіб - власників істотної участі накладаються штрафи в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
3. Тестові завдання
1. Відрахування на основний капітал - це:
A) чисті інвестиції
Б) чисті іноземні інвестиції
B) амортизація
Г) фонди, що не можуть бути використані для закупки споживчих товарів
Відповідь:
B) амортизація
2. Дефіцит державного бюджету може фінансуватися за рахунок:
прибутків ділових підприємств
Б) доходів домогосподарств
додаткової емісії грошей
Г) золотовалютних резервів країни
Д) усі твердження неправдиві
Відповідь:
Д) усі твердження неправдиві
3. Валютний курс - це:
A) співвідношення купівельної спроможності двох або більше валют відносно певного набору товарів і послуг
Б) здатність валюти вільно обмінюватися на національні грошові одиниці інших країн
B) офіційне зниження встановленої вартості валюти
Г) грошова одиниця даної країни, яка використовується в міжнародних розрахунках з іншими країнами
Д) ціна грошової одиниці однієї країни виражена в грошовій одиниці іншої країни
Відповідь:
Д) ціна грошової одиниці однієї країни виражена в грошовій одиниці іншої країни
4. Задачі
1. За прогнозними даними у 2007 р. номінальний ВВП країни становитиме 180 млрд. євро, індекс цін 120%. Розрахуйте очікувані темпи зростання реального ВВП і темпи інфляції у 2007 р., якщо відомо, що у базовому році номінальний ВВП становив 150 млрд. євро, а індекс цін - 110%.
Відповідь:
Темп зростання реального ВВП = реальний ВВП 2007 р./реальний ВВП базового року*100%
Реальний ВВП = номінальний ВВП/індекс цін
Отже:
Реальний ВВП 2007 р. =180/1,2=150 млрд. євро
Реальний ВВП базового року =150/1,1=136,36 млрд. євро
Темп зростання реального ВВП=150/136,36*100%=110,0%
Темп інфляції = індекс цін 2007 р./індекс цін базового року*100%
Отже:
Темп інфляції = 120/110*100%=109,1%
2. Темп приросту національно продукту становить 2%, а частка капіталу у національному продукті - 0,2. Нехай кількість робочої сили зросла на 1%, а обсяг капіталу на 3%. Обчисліть «залишок Солоу».
Відповідь:
DУ/У = DА/А+a*(DК/К)+(1-a)*(DL/L)
Тоді
DА/А = DУ/У-a*(DК/К)-(1-a)*(DL/L)
Отже,
DА/А = 2-0,2*3-(1-0,2)*1=2-0,6-0,8=0,6%
Список використаних джерел
1. Долан Э.Дж. Макроэкономика. Пер. с англ. - СПб.: Литера плюс, 1994.- 447 с.
2. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика.: В 2-х томах. Перевод с английского 11-го издания. - М.: Республика, 1992.–Т. 1. - 399 с.
3. Макроекономіка: Підручник. / А.Г. Савченко, Г.О. Пухтаєвич, О.М. Тітьонко та ін.; за ред. А.Г. Савченка. – К.: Либідь, 1995. – 208 с.
4. Манків Н.Г. Макроекономіка. – К.: Основи, 2000. – 531 с.
5. Микроэкономика. Макроэкономика.: Учеб. пособие.- В 2-х томах. – С-Пб.: Изд-во Михайлова В.А. - Т.1. - Овчинников Г.П. Микроэкономика. Макроэкономика. - 1997. - 751 с.
6. Мікроекономіка і макроекономіка. У 2-х частинах: Підручник для студ. економічн. спец. закладів освіти. - 2-е вид. / За заг. ред. С. Будаговської.- К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2001. - 517 с.
7. Панчишин С.М. Макроекономіка: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2001. – 616 с.
8. Семюельсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка /Пер. з англ. - К.: Основи, 1997. - 676 с.
9. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика.- М.: Дело, 1993. - 864 с.