Конкретна сутність функцій інноваційного менеджменту розрізняється в залежності від рівня: держава, регіон, конкретна організація.
Innowatoin (англ.) означає “введення інновації”, нововведення.
Інновація виникає в результаті використання наукових досліджень і розробок, що направлені на удосконалення процесу виробничої діяльності, економічних, правових і соціальних відносин в галузі науки, культури, освіти і інших галузях діяльності суспільства.
Нововведення – оформлений результат фундаментальних прикладних досліджень, розробок або експериментальних робіт в будь-якій сфері діяльності спрямований на підвищення ефективності.
Нововведення означає, що новизна використовується. З моменту прийняття до розповсюдження новизна набуває нової якості і стає інновацією.
Основні властивості нововведення:
відносні переваги в порівнянні з традиційними рішеннями;
сумісність із практичною діяльністю і технологічною структурою;
складність;
нагромаджений досвід впровадження, тощо.
Практичним освоєнням нововведень є реалізація комерційної (підприємницької) ідеї по задоволенню попиту на конкретні види продукції, технологій, послу як товарів. В сучасній теорії інновації розрізняють нововведення-продукти, нововведення-процеси (виробничо-технологічні), модернізації і модифікації продуктів і послуг.
Модифікація – прогресивні зміни, перетворення виробництва, технології, продукції, що виробляється, створення кращого варіанта, нової моделі; видозмінена модель виробу, машини.
Модернізація – процес часткового оновлення, зміни застарілого устаткування (машин, механізмів, приладів, обладнання та ін.0, технології виробництва, технічне і технологічне переоснащення промислових і сільськогосподарських підприємств.
Нововведення-продукти являються первісними, вони з’являються в економіці попереднього технологічного укладу і означає фазу зародження нового технологічного укладу. У фазі домінування нового технологічного укладу спостерігається розповсюдження (дифузія) нововведень-процесів, коли відбувається переливання капіталів в новий уклад суспільного виробництва. Модифікація продукції, що випускається, визначається кон’юнктурними змінами на ринку товарів і послуг.
Нововведення оформляються у вигляді відкриттів, винаходів; патентів; товарних знаків; раціоналізаторських пропозицій; документацій на нові або удосконалені види продуктів, технології, управлінський або виробничий процес організаційної, виробничої або іншої структури; ноу-хау; понять; наукових підходів або принципів; документа (стандарту, рекомендацій, методики, інструкції тощо); результатів маркетингових досліджень тощо.
Під новацією розуміють нове явище (відкриття, нове теоретичне знання), новий метод (принцип), винахід, комерціалізацію нововведень (включаючи маркетинг). При оновленні асортименту продукції, засобів виробництва і послуг використовуються науково-технічні, технологічні, організаційно-економічні і управлінські новації.
З моменту прийняття нововведення до розповсюдження, нововведення стає інновацією. Процес введення новації на ринок прийнято називати комерціалізацією.
Методологія системного аналізу інновацій базується на міжнародних стандартах, які були прийняті Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Групою національних експертів була запропонована стандартна схема для обстеження досліджень і експериментальних розробок “Керівництво Фраскаті” (перша версія документа була прийнята у 1963 р. в італійському місті Фраскаті, остання редакція цього положення прийнята у 1993 р.).
Інновація – кінцевий результат інноваційної діяльності, який одержав утілення у вигляді нового або удосконаленого продукту, впровадженого на ринку, або удосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності, або в новому підході до соціальних послуг.
Інновація розглядається як використання результатів наукових досліджень і розробок спрямованих на вдосконалення процесу виробничої діяльності, економічних, правових і соціальних відносин в галузі науки, культури, освіти і в інших сферах діяльності суспільства.
Інновація – це результат взаємодії між її творцями і споживачами.
Неодмінними властивостями інновації є: науково-технічна новизна; можливість виробничого застосування; комерційна реалізація.
Сучасна економічна теорія розрізняє п’ять основних типів інновацій:
введення нового продукту (товарна інновація);
введення нового методу виробництва (технологічна інновація);
створення нового ринку товарів або послуг (ринкова інновація);
освоєння нового джерела поставки сировини або напівфабрикатів (маркетингова інновація);
реорганізація структури управління (управлінська інновація).
Закон України “Про інноваційну діяльність” розрізняє два поняття інноваційного продукту і інноваційної продукції.
Інноваційний продукт є результатом виконання інноваційного проекту і науково-дослідною і/або дослідно-конструкторською розробкою нової технології (в тому числі і інформаційної) або продукції з виготовленням експериментального зразка чи досвідної партії і відповідає таким вимогам:
він є реалізацією (впровадженням) об’єкта інтелектуальної власності, на які виробник продукту має державні охоронні документи (патенти, свідоцтва) чи одержані від власників цих об’єктів інтелектуальної власності ліцензії, або реалізацією (впровадженням) відкриттів;
розробка продукту підвищує вітчизняний науково-технічний і технологічний рівень;
в Україні цей продукт вироблено вперше, або якщо не вперше, то порівняно з іншим аналогічним продуктом, представленим на ринку, він є конкурентноздатним і має суттєво вищі техніко-економічні показники.
Інноваційна продукція – нові конкурентноздатні товари чи послуги, що відповідають вимогам, встановленим Законом України “Про інноваційну діяльність”, а саме:
отримується внаслідок виконання інноваційного проекту;
виробляється в Україні вперше або, якщо не вперше, то порівняно з іншою аналогічною продукцією, представленою на ринку, є конкурентноздатною і має суттєво вищі техніко-економічні показники.
Інноваційна продукція може бути результатом тиражування чи застосування інноваційного продукту. Інноваційною продукцією може бути визнано також інноваційний продукт, якщо він не призначений для тиражування.
До інноваційної продукції відноситься:
продукція, що зазнала значних технологічних змін (технічні характеристики і сфера використання її значно відрізняються від технічних характеристик і сфери використання продукції, що виготовлялась раніше), або заново впроваджена (принципово нова) продукція протягом останніх трьох років;
традиційна продукція, параметри якої в значній мірі удосконалені чи модифіковані протягом останніх трьох років;
інша інноваційна продукція, впроваджена протягом трьох останніх років, заснована на впровадженні нових чи значно вдосконалених виробничих методів, які передбачають застосування нового виробничого устаткування, нових методів організації виробництва чи їх сукупності.
Виробництво інноваційної продукції вважається освоєним, якщо відпрацьована конструкторська і технологічна документація, освоєне технологічне устаткування, інструмент, технологічне оснащення, необхідне для виробництва цієї продукції, організовано систематичний випуск її згідно з розробленим технологічним процесом, технічна характеристика виробів, що випускаються, повністю відповідає заданим техніко-економічним показникам.
Період часу від зародження ідеї, створення і розповсюдження інновації і до її використання називають – життєвим циклом інновації.
Сутність сфери інноваційної діяльності
В умовах ринку, на якому формуються попит, пропозиція, ціна, головними компонентами інноваційної діяльності є новації, інвестиції і інновації. Новації формують ринок новин (новацій), інвестиції – ринок капіталу (інвестицій), інновації - ринок чистої конкуренції нововведень. Ці три основні компоненти і утворюють сферу інноваційної діяльності. Інноваційна сфера представляє собою область взаємодії інноваторів, інвесторів, товаровиробників конкурентноздатної продукції (послуги) і розвинутої інфраструктури.
Комерційний аспект визначає інновацію як економічну необхідність, що усвідомлюється через потреби ринка.
Інноваційна діяльність пов’язана з інвестиціями в інновації, називається інноваційно-інвестиційною.
Інноваційна діяльність, як правило, являє собою цілий комплекс наукових, технологічних, виробничих, організаційних, фінансових і комерційних заходів, сукупність яких приводить до інновацій у вигляді нового або удосконаленого продукту.
Інноваційна діяльність направлена на практичне використання наукового, науково-технічного результату і інтелектуального потенціалу з метою отримання нової або радикально покращеної продукції, технології її виробництва і задоволення платоспроможного попиту споживачів у високоякісних товарах і послугах, удосконалення соціального обслуговування.
Інноваційний проект – комплект документів, що визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів (у тому числі інвестиційних0 щодо створення і реалізації інноваційного продукту або інноваційної продукції.
Інноваційний або інвестиційний проект технологічного парку – підготовлений технологічним парком проект, що пройшов у встановленому порядку експертизу і внесений до державного реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади з питань науки. В цьому випадку діє спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності.
Пріоритетний інноваційний проект – інноваційний проект, який належить до одного з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, затверджених Верховною Радою України.
Об’єктами інноваційної діяльності є: