Можна виділити дві групи вимог до атестаціі прокурорсько-слідчих працівників а саме:1) вимоги до атестаціі як до процесу ретельноі перевірки роботи останніх, оцінки іх якостей, здібностей та досвіду; 2)вимоги до складення атестаційного документа.
Правозастосовчу діяльність у сфері екологіі здійснюють багато суб’єктів, у тому числі й правоохронні органи нашоі держави, до яких, належить прокурори. Відповідно до ст. 37 Закону Украіни 25 червня 1991р. ,,Про охорону навколишнього природного середовища” органи прокуратури, здійснюючи нагляд за додержанням законодавства в сфері екологіі, застосовують форми і методи, притаманні прокуратурі в цілому: внесення протестів, порушення кримінальних справ, інформування компетентних органів про екологічні правопорушення з боку посадових та інших осіб з метою притягнення іх у встановленому порядку до дисциплінарноі або адмінестративноі відповідальності, звернення до судів або до арбітражних судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіянояноі економічними правопорушеннями. Однак у цій статті головна увага приділена правозастосовчій діяльності органів прокуратури, пов’язаній з цівільно-правовими відносинами[53].
На відміну від контролю, нагляд означає перевірку, а також спостереження з метою перевірки[54].Отже, він має більш вузьку сферу застосування, ніж контроль.У класичному вигляді, як самостійний вид контрольноі діяльності нагляд в Украіні представлено як прокурорський нагляд, що є ділльностю прокуратури до додержанню і правильному достосуванню на іі територіі законів.
Завдання прокуратури у сфері еклогіі випливають з іі головноі функціі-здійснення нагляду за точним й однаковим виконанням усіма чинних законів. У межах цих завдань екологічну функцію прокуратури можна охарактеризувати як діяльність по здійсненню наглядуза додержанням і виконанням законів і підзаконних актів у галузі охорони навколишнього природного серидовища, природокористування та забезпечення екологічноі безпеки.
Характерним є те, що прокуратура, сигналізуючи про порушення екологічного законодавства для вжиття відповідних заходів, надсилає матеріали на остаточне вирішення органами державного управління або судом.
Як свідчить досвіт, підхід до питання про відшкодування шкоди, заподіяноі навколишньому природнаму середовищу, має бути ретельним. Це пов’язано насамперед з тим, що приобчисленнізбитків, завданих екологічним об’єктом, органи прокуратури, які керуються при цьому встановленими компетентними органами таксаме, правилами, методикою тощо, що враховують чітко встановлювати ті випадки, коли необхідний висновок екологічноі експертизи, проведення якоі передбачено Законом Украіни від 9лютого 1995р. ,,Про екологічну експертизу”. Крім того, треба враовувати, що на відміну від еконмічноі шкоди, яку в принципі завжди можна відновити, екологічна шкода поділяється на відновну, невідновну, неповно або важковідновну. Сказане вище породжує труднощі при обчисленні збитків[55].
Досвід переконливо доводить, що якщо за характером порушення екологічного законодавства немає потреби у порушенні кримінальноі справи, з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, повинні займатися органи спеціальноі компетенціі. А прокуратура має подовати ім мітодичну допомогу у цьому питанні.
3) Роль та перспективи діяльностіпрокуратури у формуванні демакратичноі держави.
В Украіні здійснюються великомасштабні перетворення, спрямовані на зміцнення демократіі й створення правові держави. Проходить переоцінка цінностей в економічній, соціальній, управлінській, духовній та інших сферах життя суспільства. Однією з головних проблем громадського розвитку є зміцнення законності та правопорядку.
Це висуває на перший план завдання забезпечення законності, захиступрав і законих інтересів громадян, верховенство закону. Криміногенна ситуація в державі набирає загрозливого характеру і все далі погіршується. Зростає протидія силам правопорядку.
Майже повсюдно, особливо у великих центрах, збільшується кількість небезпечних злочинів, поєднаних з насильством, жорстокістю й цинізмом. Злочинність стає більш оргонізованою. Вона є одним з головних факторів, що негативно впливають на забезпечення правопорядку і внутрішньоі безпеки держави. Характерною ознакою суспільних відношен стала зневага до законів та іх ігнорування[56].
Кримінальні структури проникли у сферу економіки, зовнішньоекономічну діяльність, кредитно-банківську систему. Рекет контролює діяльність суб’єктів бізнесу.
За такоі ситуаціі правоохороні, інші державні органи в окремих випадках проявляють терпимість до грубих порушень громадського порядку та інших фактів беззаконня. Все це загострює соціальну напругу, наносить моральну й матеріальну шкоду суспільству, спричиняє недовіру значноі частини населення чинності закону.
На стан законності та правопорядку негативно впливає також відсутність чіткого механізму виконання законів, що поряд з халатністю, безвідповідальністю та низкою дисципліною створює сприятливе середовище для пограбування держави, для корупціі, хабарництва, інших службових злочинів, формує негативну думку в суспільстві.
Елементи правовогонігилізму сприяли посбавленню виконавчоі влади та зниженню в окремих регіонах Украіни активності й результативності прокурорського нагляду за дотриманням законів.
З проголошенням Украіни суверенною державою об’єктивно виникла необхідність у реформуванні державного апарату, зокреиа прокуратури. Цей процес прискорився і набрав більш конкретних форм у зв’язку з вступом Украіни до Ради Європи і прийняттям Конституціі Укравни.
Але тут треба мати увагу, що реформа-це не революція. Реформа – відлатинськоі і означає перетворення,зміну, нововведення, що не знищує основ існуючоі структури. Конституція Украіни, хоч і внесла деякі суттєві зміни в організацію і діяльність прокуратури, але не зачепила основ прокуратури як самостійноі інструкціі з іі специфічними функціями та повноваженнями.
За Конституцією Украіни прокуратурі приділяється окремий розділ сьомий, а це означає, що прокуратура не входить у будь-яку гілку влади і становить систему державних органів, діяльність яких створює самостійну форму державних функцій. Тому будь-які реформування прокуратури насамперед не повинні суперечити конституційному статусу прокуратури[57].
Конкретні напрями реформування прокуратури можуть бути різних рівнів. Найвищий рівень- міжнародно-правового значення, коли реформування організаціі і діяльності прокуратуринеобхідно провести з урахуванням рекомендацій Ради Європи і відповідних стандартів. Другий напрям реформування прокуратури пов’язаний суто з реалізацією вимог чинноі Конституціі Украіни і іі Перехідних положень. Третій напрям реформування прокуратури може бути в межах самоі системи прокуратури, що може бути здійснений Генеральним прокурором Украіни. Наприклад, Генеральний прокурор Украіни проводить суттєву реорганізацію структури самого апарату Генеральноі прокуратури України, системи органів прокуратури і всієі системи в цілому. Обгрунтованість проведення цих реформ доведе лише практика.
Організація і діяльність прокуратури Украіни відповідає усім демократичнимпринципам. Хоч з розпадом Радянського Союзу експерти Ради Європи, та й інші радикальні реформатори дуже прискіпливо шукали прокурорські інструменти, які сіперечили б демократичним принципам права, але, по суті іх так і не знайшли. Організація і діяльність прокуратури Украіни не суперечить таким фундаментальним демократичним принципам права; як: відповідність загальнолюдським цінностям і забезпечиннюзаконності; демократизму закону, на основі якого створена і функціонує прокуратура; гуманізм при застосуванні норм права; рівність усіх перед законом; відповідальність особи згідно з законом за наявності вини; відкритість діяльності прокуратури і іі доступність для простих людей; поєднання єдиноначальності і колегіальності в роботі-та інши демократичні засади організаціі і діяльності прокуратури. А якщо окремі працівники прокуратури й порушують іх, то це аж ніяк не означає, що вся прокурорська система є недемократичною.
Реформування прокуратури Украіни і наближення іі до високодемократичних державних зарубіжних інституцій має здійснюватися з урахуванням наших реалій. А способи, форми, методиреалізаціі Перехідних положень Конституціі мають бути закономірними і планомірними, а не мати випадковий, штучний характер. Перед тим як скасувати якусь структуру, яка діяла на користь людині і суспільству, потрібно створити нову більш ефективну.
На думку богатьох вченних, при реформуванні прокуратури, необхідно розробити і прийняти відповідну державну програму, щоб цей прцес не був пущений на самоплив і не мав схоластичного і випадкового характеру. При реформуванні прокуратури висловлюються думки проти того, щоб перевищувати роль прокурора в суді як державного обвинувача і сліпо переносити зарубіжні аналогіі на нашу дійсність. У даному випадку мається на увазі норму з проєкту КПК Украіни проте, що відмова обвинувача від обвинувачення тягне за собою закриття провадження у справі у випадках, коли проти цього не заперечуюють підсудний чи потерпілий.
За наявності корупціі, організованоі злочинності прийняття цієі норми означатиме кінець забезпеченню законності, захисту прав людини та інтересів держави у кримінальному судочинстві. Запропонована норма суперечить принципу публічності, оскільки в Украіні кримінальний процес не має позовного характеру, при якому долю справи вирішують сторони, а відмова прокурора від обвинувачення може бути помилковою, незаконною, мати суто суб’єктивну спрямованість і суперечити вимогам прокурора, який затвердив чи склав обвинувальний висновок з цієі справи.