Найбільш перспективною, до якої «має бути прикута першочергова увага уряду, є потреба модернізації енергетичної галузі.
Стимулюючим чинником технологічного переоснащення української економіки має стати і практичне втілення Державної програми енергозабезпечення і вирішення проблем енергозбереження. За оцінкою вчених-енергетиків енергоємність ВВП України за останнє десятиріччя збільшилась на 33%.Нині вона є найбільшою в Європі… Має стати відчутне поліпшення фінансування науки. Досі залишається незадіяним вагомий інноваційний потенціал приватизації. У цьому ж контексті особливого значення набуває стимулювання малого інноваційного підприємництва як провідника інноваційного продукту від науково-технічного винаходу до масового виробництва. Однією з найнагальніших є проблема суттєвого підвищення вартості робочої сили. Якщо вона низька, як це має місце у нас, то технічні нововведення запроваджувати у виробництво не має потреби. Цю ситуацію потрібно за будь-яких умов виправити. Такий же ефект відчутного розширення внутрішнього ринку можна отримати і від прискореного розвитку транспортної інфраструктури, створення міжнародних транспортних коридорів.
Як позитивне, слід відзначити випереджальні темпи розвитку інфраструктури зв’язку та галузей інформатизації, підвищення їхньої інвестиційної привабливості.
Як підсумок усього вище наведеного, треба відмітити, що наша держава входить у п’ятірку країн, які володіють найпередовішими аерокосмічними технологіями. Маємо унікальні досягнення і на інших напрямках науково – технічного прогресу, таких, як біотехнологія, фізика низьких температур, ядерна фізика, електрозварювання, розробка нових матеріалів тощо.
Імперативом сучасного цивілізаційного прогресу є всебічний розвиток людського потенціалу. Світовою практикою доведено, що інвестиції в людський капітал – найефективніші. У Західній Європі цей компонент забезпечує 75% приросту національного багатства.
Це все – потенціал інноваційного прогресу. Проблема полягає в тому, що ми ще не навчилися його використовувати.
Література
1. Генкин Б.М., Кондратьева З., Азарова Е. Экономика и социология труда. 6-е изд., доп. ИНФРА-М, 2006. – 447 с.
2. Миль Дж. Основы политической экономии. – М.: Недра, 1980. т. 3. – 300 с.
3. Мостова В.Д., Яковенко Е.Г., Христолюбова Н.Е., Мостова В.Г. Экономика труда. ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 320 с.
4. Экономика труда: (социально-трудовые отношения). Под. ред. Н.А. Волгина, Ю.Г. Одегова. – М.: «Экзамен», 2002. – 736 с.