Смекни!
smekni.com

Проектування операційної системи малого підприємства, орієнтованого на виробництво (стр. 2 из 7)

Розрахунок вартості корисної площі при двозмінному режимі роботи

Тип верстата Кількість верстатів Площа одного верстата Корисна площа Вартість 1 кв. м. площі Вартість корисної площі
1 2 3 4 5 6
Фрезерувально-центрувальний 1 4,5 4,50 480 2160,00
Токарний 6 4,2 25, 20 480 12096,00
Горизонтально-фрезерувальний 3 5,8 17,40 480 8352,00
Свердлувальний 2 2,9 5,80 480 2784,00
Шліфувальний 4 5,3 21, 20 480 10176,00
Полірувальний 1 2,2 2, 20 480 1056,00
Сума 17 76,30 36624,00

Вартість рухової електроенергії розраховується за формулою:

, (4)

де Сen - ціна однієї кВт-год рухової електроенергії, грн.;

1,3 - коефіцієнт, що враховує втрати енергії за технічними причинами;

Fef - ефективний фонд часу роботи устаткування, год.;

Wdv - сумарна встановлена потужність двигунів, кВт.

Результати розрахунків наведено в таблицях 5 і 6.

Таблиця 5

Розрахунок вартості рухової електроенергії при однозмінному режимі роботи

Тип верстата Кількість верстатів Потужність двигунів, кВт-год Ефективний час роботи, год Ціна кВт-год. рухової електроенергії, грн Сумарна вартість рухової електроенергії, грн
1 2 3 4 5 6
Фрезерувально-центрувальний 2 11,00 1920,00 0,18 9884,16
Токарний 10 6,80 1920,00 0,18 30551,04
Горизонтально-фрезерувальний 5 7,50 1920,00 0,18 16848,00
Свердлувальний 3 3,80 1920,00 0,18 5121,79
Шліфувальний 6 7,00 1920,00 0,18 18869,76
Полірувальний 1 3, 20 1920,00 0,18 1437,70
Сума 27 82712,45

Таблиця 6

Розрахунок вартості рухової електроенергії при двозмінному режимі роботи

Тип верстата Кількість верстатів Потужність двигунів, кВт-год Ефективний час роботи, год Ціна кВт-год. рухової електроенер-гії, грн Сумарна вартість рухової електроенергії, грн
1 2 3 4 5 6
Фрезерувально-центрувальний 1 11,00 3840,00 0,18 9884,16
Токарний 6 6,80 3840,00 0,18 36661,25
Горизонтально-фрезерувальний 3 7,50 3840,00 0,18 20217,60
Свердлувальний 2 3,80 3840,00 0,18 6829,06
Шліфувальний 4 7,00 3840,00 0,18 25159,68
Полірувальний 1 3, 20 3840,00 0,18 2875,39
Сума 17 101627,14

Загальні витрати, пов'язані з організацією відповідно однозмінного та двозмінного режиму роботи, становлять:

Витрати, пов'язані з організацією двозмінного режиму роботи устаткування, на 88957,31 грн менші за витрати, пов'язані з організацією однозмінного режиму роботи, тому перший варіант є пріоритетним.

1.2 Визначення необхідної площі

Загальна площа малого підприємства включає виробничу, допоміжну, складську та площу для управлінських служб.

Виробнича площа розраховується, виходячи із корисної з урахуванням коефіцієнта використаної корисної площі:

, (5)

де Sкор - сумарна корисна площа при двозмінному режимі роботи устаткування (п.1.1., таблиця 4);

Квкп - коефіцієнт використаної корисної площі (дорівнює 0,42).

Допоміжна площа включає побутові приміщення і становить 15% від виробничої площі:

Площа під управлінські служби також становить 15% від виробничої площі і відповідно дорівнює 27 м2.

Складські приміщення включають склад заготовок і склад готової продукції.

Сумарна площа складських приміщень становить 10% від виробничої площі:

Таким чином, площа одного складського приміщення становитиме 9 м2.

Загальна площа підприємства дорівнює 254 м2.

На основі розрахунків устаткування та площі залежно від типу переробляючої підсистеми вибирається один з основних видів планувальних рішень: поопераційна функціональна, лінійна потокова або фіксована позиційна схема планування.

Для даного підприємства найбільш прийнятною є фіксована позиційна схема планування.

На підставі цього рішення та проведених розрахунків було здійснено планування виробничих приміщень, яке зображене на листі 1.

1.3 Розрахунок чисельності робітників

Розрахунок кількості робітників ведеться за категоріями.

Чисельність основних робочих Чосн розраховується на підставі даних про трудомісткість виробничої програми на рік та корисного фонду робочого часу одного робітника за формулою:

, (6)

де ΣTnpj - річна трудомісткість виготовлення виробів, нормо-год. (додаток Б);

Fpol - корисний річний фонд часу роботи одного робітника, год. (1850 год/рік); Kвнв - коефіцієнт виконання норм виробітку (1,1).

Чисельність допоміжних працівників становить 30% від основних робочих:

Чисельність управлінського персоналу становить 15% від загальної чисельності основних і допоміжних робочих:

До складу управлінського персоналу входять керівник і спеціалісти.

На підставі отриманих даних здійснюється проектування оргструктури управління підприємством.

1.4 Проектування оргструктури управління підприємством

Організаційна структура - це конструкція організації, на основі якої здійснюється управління фірмою. Ця конструкція має або формальний, або неформальний вираз і охоплює два аспекти:

канали влади та комунікації між різними адміністративними службами та працівниками;

інформацію, яка передається цими каналами.

У практиці управління, як правило, малими та середніми підприємствами, які здійснюють виробництво однорідної продукції при відсутності широких зв’язків у кооперації, використовується лінійна організаційна структура.

Лінійний тип організаційної структури управління характеризується лінійними формами зв’язку між ланками управління і, як наслідок, концентрацією всього комплексу функцій управління та вироблення управлінських дій в одній ланці управління.

Суть лінійного управління полягає в тому, що очолює кожен виробничий підрозділ керівник (орган), який здійснює всі функції управління. Кожен працівник підрозділу безпосередньо підпорядковується тільки цьому керівнику (органу). В свою чергу, останній є підзвітним вищому органу. Підлеглі виконують розпорядження тільки свого без посереднього керівника. Вищий орган (керівник) не має права віддавати розпорядження робітникам, минаючи їх безпосереднього керівника (тобто реалізується принцип єдності керівництва). На цій основі створюється ієрархія даної системи управління (наприклад, майстер дільниці, начальник цеху, директор підприємства). Окремі спеціалісти допомагають лінійному керівникові збирати та обробляти інформацію, аналізувати господарську діяльність, готувати управлінські рішення, але самі вказівок та інструкцій керованому об’єкту не дають.

За умови використання лінійної організаційної структури підприємство очолює генеральний директор. Він здійснює керівництво підприємством в цілому, тобто репрезентує підприємство у будь-яких організаціях та закладах, розпоряджається в межах чинного законодавства його майном та засобами, укладає договори, відкриває в банках розрахункові рахунки тощо.

Першим заступником директора є інженер-технолог. Він керує науково-дослідними та експериментальними роботами, безпосередньо відповідає за удосконалення техніки та технології виробництва. В його обов'язки входить також технічна підготовка та обслуговування виробництва, розробка заходів щодо підвищення якості продукції та дотримання технологічної дисципліни.

Економічну службу на підприємстві очолює головний економіст (заступник директора з питань економіки). Він відповідає за організацію планової роботи на підприємстві, здійснює контроль за виконанням планових завдань, проводить аналіз діяльності підприємства. У його компетенції знаходяться також питання фінансів, організації праці та заробітної плати.