Придніпров’я має сприятливі умови для розвитку хімічної промисловості. Тут набуває широкого розвитку коксохімічна та азотнотукова промисловість. Надалі хімічна промисловість Придніпров’я спеціалізуватиметься на виробництві пластмас і смол, мінеральних добрив, автошин та лакофарбової продукції. У Дніпропетровську розвинено виробництво лаків і фарб, також працює найбільший ш Європі шинний завод. у Кривому Розі – завод сурикових фарб.
У промисловому комплексі важливе місце посідає виробництво будівельних матеріалів. Територія Придніпров’я багата на поклади різноманітної будівельної сировини – пісків, глин, гранітів, каолінів. Крім того, для виготовлення залізобетону, шлакоблоків, цементу використовуються відходи металургійного виробництва. Найбільші центри виробництва будівельних матеріалів – Запоріжжя, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Нікополь , Павлоград.
Досить розвинена в цьому районі деревообробна промисловість, яка працює на сплавному лісі, що надходить Дніпром з північних районів України та Білорусі.
Харчова промисловість за вартістю виробленої продукції посідає третє місце після машинобудування і металургії. Працюють численні підприємства різноманітних галузей харчової промисловості (переважно на місцевій сировині). Найбільш провиненими є борошномельно-круп’яна й олійна промисловість. Значну кількість продукції дають цукрова, маслоробна, м’ясна, кондитерська та деякі інші. Підприємства харчової промисловості розташовані в Запоріжжі, Мелітополі, Бердянську, та в багатьох містах. Вони виробляють цукор, м’ясні й молочні продукти, рослинні і тваринне масло, борошно тощо.
Легка промисловість розвинена менше. Вона представлена підприємствами швейної промисловості, шкіряна-взуттєвої, меблевої. Її розвиток є одним з важливих завдань комплексного розвитку господарства Придніпров’я.
Сільське господарство. Придніпров’я нині займає значне місце в сільськогосподарському виробництві України.
Рослинництво є провідною галуззю сільськогосподарського виробництва Придніпров’я. воно дає понад половину валової продукції сільського господарства, забезпечуючи розвиток тваринництва.
Використання землі дуже інтенсивне. Під посівами сільськогосподарських культур зайнято 3,61 млн. га. Розораність території досягає 70 %. Нині понад 47 % посівної площі припадає на зернові культури. Озима пшениця в умовах Придніпров’я дає добрі стійкі врожаї. Значні площі відведено під посіви кукурудзи на зерно. Третє місце серед зернових займає ярий ячмінь. Вирощують також просо та гречку. Різко зменшилися площі під вівсом, житом і ярою пшеницею.
Зросли посіви технічних культур, серед яких основне значення мають соняшник та цукрові буряки. Поширені посіви коноплі, льону кудряву, рицини. Певного розвитку набуло вирощування овочевих культур і картоплі. Однак їх виробництво не задовольняє потреб району. Посіви баштанних культур найбільш поширені на півдні району, добре розвинені тут садівництво і виноградарство.
У структурі тваринництва за поголів’ям та валовою продукцією перше місце посідає велика рогата худоба, далі – свинарство, вівчарство. Крім того, розвинені кролівництво, птахівництво, рибництво, шовківництво.
Транспортна система. У Придніпров’ї розвинені такі види транспорту: залізничний . водний, автомобільний, авіаційний, трубопровідний. Через Придніпров’я проходять шляхи, що з’єднують Криворізький басейн з Донбасом і центральними районами європейської частини СНД, з портами Чорного та Азовського моря.
Провідну роль відіграє залізничний транспорт. Через цей район проходять Московсько-Кримська, Криворізько-Донецька магістралі, які зв’язують регіон з іншими районами країни. Найбільші залізничні вузли району: Волинський ,Нижньодніпровський , Апостолове, П’ятихатки, Синельникове, Запоріжжя, Знам’янка, Помічна.
У розвитку водного транспорту велика роль Дніпра, особливо після спорудження Дніпрогесу. Найважливішими річковими портами є Запоріжжя і пристані – Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Нікополь.
На узбережжі Азовського моря розташований великий морський порт Бердянськ, який посідає значне місце в загальному вантажообороті країни. Від нього курсують судна в напрямі Маріуполя, Таганрогу, Ростова-на-Дону та міст Кримсько-Кавказького узбережжя.
Великою є частка автомобільного транспорту у внутрішньо - і міжрайонних перевезеннях. Придніпров’я має розвинену мережу нерейкових шляхів. Довжина шляхів з твердим покриттям становить 6,1 тис. км. Серед них виділяються дуже важливі автомагістралі Москва – Сімферополь, Запоріжжя – Новомосковськ та ін.
Авіатранспорт зв’язує найбільші міста Придніпров’я з багатьма центрами країни.
Проблеми і перспективи розвитку. До найбільш важливих напрямів перспективного розвитку господарства Придніпровського економічного району належить ПЕК, основою якого є кам’яне вугілля Донбасу. Основним завданням зниження напруги паливно-енергетичного балансу є обмеження нарощування потужності енергоємних виробництв, розвиток атомної енергетики, теплоенергетики. Перспективним є використання бурого вугілля Дніпровського буровугільного басейну.
Основними напрямами розвитку металургійного комплексу є перепрофілювання деяких металургійних комбінатів на випуск електросталі, вдосконалення технологій, залучення залізорудних баз у Приазов’ї, підвищення якості виплавленої сталі.
Проблемами для Придніпров’я є: технічне переоснащення виробництва, охорона навколишнього середовища, висока концентрація потужних металургійних та інших виробництв, розташованих біля Дніпра, що загострює проблему охорони водних ресурсів.
Гострота проблеми посилюється тим, що поблизу розташовані великі міста-забруднювачі – Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Верхньодніпровськ. Екологічна ситуація в Дніпропетровську і особливо в Дніпродзержинську належить до найгостріших у світі.
На менш важливою є проблема різкого скорочення використання родючих земель з несільськогосподарською метою. Основні напрями розв’язання проблем – впровадження безвідходних технологій на виробництві, розробка і здійснення науково обґрунтованих заходів щодо використання відходів виробництва, рекультивація земель.
Остаточно не розв’язана проблема раціонального використання зрошених земель і гідротехнічних меліоративних споруд.
Необхідним є розвиток легкої, харчової промисловості, а також невиробничої сфери.
Велике значення має санаторно-курортне господарство Придніпров’я. Суттєве для району більш повне і раціональне використання місцевих рекреаційних ресурсів – на узбережжі Азовського моря, біля Дніпра з його притоками, поблизу лісових масивів, біля джерел лікувальних вод і грязей.
Список літератури:
1. Дорогунцов С.І., Пітюренко Ю.І., Олійник Я.Б. та ін. Розміщення продуктивних сил. – К.: КНЕУ, 2000. – 364 с.
2. Заблоцький В.Ф. Розміщення продуктивних сил України. – К.: Академвидав, 2002. – 368 с.
3. Курочкін Г.С. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посіб. – К.: НАУ, 2004. – 273 с.
4. Розміщення продуктивних сил України. / За ред. Є.П. Качана. – К.: Вища шк., 1998. – 375 с.
5. Розміщення продуктивних сил України. / За ред. Ковалевського. – К.: Вища шк., 1998. – 546 с.
6. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посіб. = К.: Знання, 1998. – 546 с.