Смекни!
smekni.com

Роль контролінгу в системі управління підприємством (стр. 3 из 4)

Розглянемо вплив соціально-психологічних факторів. Опір змінам може бути індивідуальним і груповим.

Активність опору впровадженню контролінгу залежить від таких факторів:

-ступінь невідповідності культури й структури влади змінам;

-тривалість періоду впровадження зміни, погрози втрати престижу й влади;

-відданість працівниив інтересам організації;

-сила культурно-політичних традицій у підрозділах підприємства.

Відповідно до теорії новацій, при поширенні будь-якого нововведения спочатку його сприймаєгрупа ранніх новаторів, що орієнтуються на зовнішні джерела інформації. Група, об'єднана певною ідеєю, завжди має більший вплив в організації саме через неї процес поширюється на всіх інших співробітників фірми.

Контролінг – це нова концепція управління в рамках сучасного менеджменту. Однією з основних передумов його виникнення та швидкого розповсюдження була необхідність об’єднання воєдино різноманітних аспектів управління діяльністю в організаційних системах. Контролінг забезпечує інтегроване управління підприємством, тобто управління "під єдиним кутом зору", що стає можливим завдяки наявній широкій методичній та інструментальній базі.

Контролінг в сучасному розумінні постає як провідна функція менеджменту, він будує взаємозв’язки між іншими окремими функціями - плануванням, координуванням, контролем, обліком та аналізом.

Мета контролінгу – правильна оцінка господарських ситуацій для прийняття вивірених управлінських рішень.

Контролер турбується про те, щоб кожен міг контролювати себе самостійно в аспекті додержання доведених керівництвом цілей.

Перш за все така оцінка відбувається з точки зору своєчасного та якісного виконання менеджерами та іншими співробітниками своїх завдань, виходячи із стратегічного та оперативного планів розвитку підприємства

Контролінг – методика управління, визначена цілями.

З точки зору комплексного підходу до управління контролінг виступає як певний набір інструментів. Використовуючи основні показники діяльності (оборот, витрати, прибуток тощо), кожний окремий інструмент має вплинути на ефективність управління і в інтеграції з іншими сприяти підвищенню ефективності діяльності підприємства вцілому, реалізації досягнення встановлених цілей.

Походження поняття "контролінг" вказує на латинські терміни "contra" і „rotulus", що відповідає у французькій „contre-r_le", в англійській - "countre-roullour" і в перекладі означає "зустрічна роль". Пізніше, базуючись на цьому трактуванні, виникає назва посадової особи, яка і відігравала таку "зустрічну роль" при управлінні грошовими та товарними потоками.

Історичний розвиток контролінгу відбувався наступним чином:

15 ст.– вперше згадується посадова особа "Controller auf Accounts" при дворі англійського короля.

Завдання: перевірка правильності проведень грошових та товарних потоків;

1778 р. (США) – американський конгрес вперше дозволив державним службам застосувати посаду "контролер".

Завдання: відповідальність за рівновагу державного бюджету та нагляд за використанням бюджетних коштів.

1880 р. (США) - першою з приватних ввела посаду контролера залізнична компанія "Atchison, Topeka&Santa Fe Railway System".

Завдання: Орієнтація посади переважно на виконання завдань у фінансовій сфері.

1892 р. (США) - General Electric Company першою з промислових компаній ввела посаду контролера

з 1930 р. (Німеччина / США) – банкрутство багатьох компаній внаслідок Світової економічної кризи та неімовірних інфляційних стрибків підкреслило особливе значення зовнішньої звітності, яка до цього часу не сприймалася як окремий інструмент для аналізу. Тепер пропонується використати її разом з інструментарієм планування та перетворити на діючий засіб майбутньо-орієнтованого управління підприємством.

1931 р. (США) – заснування Інституту контролерів Америки / "Controller’s Institute of America"/ як фахової організації. З цього часу цей заклад мав великий вплив на загальне становлення контролінгу та його подальший розвиток. З 1962 р. – переіменовано на Financial Execution Institute.

З часом і в інших країнах починає розвиватися власне бачення та розуміння контролінгу. Проте піонером в розвитку систем контролінгу стала Німеччина, модель якої застосовується в багатьох країнах Європи, що безперечно підвищує ефективність діяльності західних компаній.

Контролер надає супроводжуючу підтримку менеджменту в процесі здійснення управління, орієнтованого на досягнення встановлених цілей

Це означає, що:

· контролер піклується щодо прозорості результатів діяльності, фінансів, процесів та стратегій, завдяки чому сприяє підвищенню ефективності;

· контролер координує окремі цілі та плани в рамках єдиної системи та розробляє орієнтовану на майбутнє звітність;

· контролер організовує процес контролінгу таким чином, щоб кожен з носіїв управлінських рішень міг діяти цілеорієнтован;

· контролер гарантує оперативне постачання необхідної інформації;

· контролер розвиває та підтримує систему контролінгу

Контролер виступає як внутрішній консультант менеджерів, він діє як навігатор на шляху досягнення основної мети підприємства

Щоб закріпити на практиці фаховий портрет контролера на підприємствах мають бути створені вихідні рамкові умови. Однією з них є специфічний засіб мислення фахівця з контролінгу, для якого характерним є:

· чітке визначення та постійна робота в напрямку реалізації узгоджених загальних цілей підприємства та цілей за окремими підрозділами;

· зустрічне управління в умовах багатостороннього співробітництва та командної співпраці;

· врахування побічних факторів впливу на процес управління;

· розуміння підприємства як відкритої для навчання системи;

· орієнтація на кругообіг завдань.

Здається логічним, що одночасово з поширенням контролінгу в Україні буде зростати зацікавленність сферою завдань фахівців з контролінгу / контролерів. Ця сторінка допоможе Вам ознайомитися з напрямками діяльності (завданнями) контролерів у Німеччині, відповідно до Кодексу стандартів обліку витрат та результатів Федерації.

Аналізуючи теперішній стан сільськогосподарського виробництва неможливо несказати про негативний вплив системи реформування на нього. Зміна форми власності ігосподарювання, занадто довгі строки проведення реформ та лише теоретичне введення їх в дію призвели до ситуації наслідком якої є: «зниження обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, руйнування виробничого потенціалу, фінансова неспроможність підприємств. Протягом трансформаційного періоду рівень сільськогосподарського виробництва в Україні знизився майже вдвічі, тоді як в світі він виріс в 1,2 рази». Але такий стан був викликаний не тільки зовнішніми факторами, але й внутрішніми. Все це може свідчити про недоліки в системі управління як в цілому по підприємству, так і по його структурним підрозділам. Такий істотний фактор зумовлений відсутністю на вітчизняних підприємствах ефективної системи контролінгу.

На сьогоднішній день існує багато теорій про зарубіжний досвід удосконалення системи управління на підприємстві за допомогою системи контролінгу. В практиці українських підприємств найчастіше це обмежується тільки описом системи. А чому б наоснові аналізу системи управління та досвіду зарубіжних систем не розглянути можливість організації системи контролінгу на підприємствах України, зокрема на агропромислових?

По-перше необхідно для себе визначити сутність системи контролінгу. Аналізостанніх досліджень підтверджує неоднозначність трактування терміну «контролінг».

«У деяких літературних джерелах під поняттям «контролінг» розуміють виключно контроль або управлінський облік (managerialaccounting). Таке тлумачення є неповним,оскільки і контроль, і управлінський облік є лише окремими функціями контролінгу». Тому зупинимось на одному, яке на нашу думку найбільш відповідає йогопрактичному застосуванню.

«Система контролінгу являє собою синтез елементів обліку, аналізу, контролю, планування, реалізація яких забезпечує вироблення альтернативних підходів при здійсненні оперативного управління процесом досягнення кінцевих цілей і результатів діяльності підприємства».

На сучасному етапі існує багато специфічних методів та інструментів контролінгу,за допомогою яких можна досягти поставленої мети. До них відносяться:

- аналіз точки беззбитковості (Break-Even-Analyze) – забезпечення беззбитковостіопераційної діяльності та створення умов для самофінансування підприємства;

- бенчмаркінг – процес порівняння об’єктів одного підприємства з аналогічнимиоб’єктами інших підприємств;

- вартісний аналіз – функціональна характеристика продукції на предмет еквівалентності її вартості та корисності;

- портфельний наліз – проведення аналізу для прийняття рішень щодо додатковихінвестицій в окремі програми або реінвестицій;

- АВС-аналіз – дослідження оцінки кількісних параметрів, які мають найбільш значущу притому вагу у їх загальному обсязі;

- аналіз сильних і слабких місць на підприємстві (SWOT-analysis) – аналіз усуненняслабких місць на підприємстві, а також ефективне використання наявного потенціалу;

- система раннього попередження та реагування – інформаційна система, яка повідомляє керівництву про потенційний ризик;

- дискримінантний аналіз – метод прогнозування банкрутства підприємства;

- бюджетування – процес складання і реалізації бюджетів на підприємстві.

У системі контролінгу вагоме місце займає контролер, який виконує координаційніфункції, функцію планування та бюджетування, здійснює бюджетний контроль, внутрішній консалтинг.

На нашу думку у найближчому майбутньому контролінг має зайняти пріоритетнемісце у системі управління підприємством. За таких обставин можна стверджувати, щоконтролери будуть реально затребуваними фахівцями. Як результат будуть зростативимоги до рівня їх професійної підготовки.