Смекни!
smekni.com

Экономічний аналіз підприємства (стр. 2 из 2)

Кас = 1733,37/1760 = 0,985.

Для розрахунку впливу структурного фактора на обсяг виробництва продукції у вартісному вираженні можна використовувати спосіб відсоткових різниць. Для цього різницю між коефіцієнтами виконання плану по виробництву продукції, розрахованими на підставі вартісних(Кв) і умовно-натуральних(Кн) показників помножимо на запланований випуск валової продукції у вартісному вираженні:


Якщо б план виробництва був рівномірно перевиконаний на 109,054% по всім видам продукції і не порушувалася запланована структура, то загальний об’єм виробництва в цінах плану склав би 1313,83 тис. грн. За фактичною структурою він вище на 383,170 тис. грн. Це означає, що збільшилася частина більш дорожчої продукції у загальному її випуску.

2. Аналіз з рентабельності виробу

Слово «рентабельність» (дохідний, прибутковий) і означає показник економічної ефективності виробництва на підприємствах у різних галузях і народному господарстві в цілому.

До показників рентабельності продукції відносять:

1. Рентабельність окремих виробів – розраховується як відношення прибутку від виробу до собівартості самого виробу.

2. Рентабельність реалізованої продукції – розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (або чистого прибутку) до виручки від реалізації продукції.

3. Рентабельність виробництва – розраховується як відношення прибутку від реалізації до вартості основних фондів і матеріальних оборотних коштів.

Показники рентабельності визначаються в коефіцієнтах або у відсотках і показують частку прибутку в кожній грошовій одиниці витрат, або частку товарної продукції в її собівартості.

Показники рентабельності можна розраховувати і за окремими структурними підрозділами, і за видами діяльності.

Показники рентабельності використовують для оцінки результатів діяльності підприємства, його структурних підрозділів, у ціноутворенні, інвестиційній політиці, для порівняльного аналізу споріднених підприємств, що виробляють таку саму продукцію, для вибору варіантів формування асортименту і структури продукції, аналізу раціональності виробництва продукції.

Завданнями аналізу рентабельності є:

– оцінка виконання визначених параметрів (плану, прогнозу тощо);

– вивчення динаміки показників;

– визначення факторів зміни їхнього рівня;

– пошук резервів зростання рентабельності;

– розроблення заходів для використання виявлених резервів.

Вибір і послідовність аналізу визначається його завданням. Так, для оцінки результатів діяльності підприємства аналізують рентабельність реалізованої продукції для вивчення виробництва окремих видів продукції з погляду попиту на них, доцільності їх випуску – рентабельність окремих виробів і фактори її зміни.

Варто вивчати рівень рентабельності не тільки в цілому по підприємству, а й у його структурних підрозділах, а також за видами діяльності підприємства (основна, інвестиційна, фінансова тощо).

Зміна рентабельності окремих видів продукції відбувається під впливом різних факторів.

Фактори зміни ціни реалізації і собівартості виробу вважаються факторами першого, а всі інші – факторами другого порядку. Визначення впливу факторів першого порядку проводиться методом ланцюгових підстановок або методом абсолютних різниць. Приклад аналізу факторів зміни рентабельності одиниці.

Вплив факторів другого порядку на зміну рівня рентабельності розраховується за допомогою способу часткової участі. Для цього використовується інформація про зміну ціни на продукцію в абсолютному розмірі:

- зміна якості продукції

- зміна попиту на продукцію

- зміна показника інфляції

Розрахунки фактора зміни собівартості продукції проводяться так само.

Важливе значення для підприємства має вивчення рентабельності реалізованої продукції через відношення валового прибутку до виручки від реалізації.

Рентабельність реалізованої продукції доцільно аналізувати, ураховуючи вплив таких факторів:

– зміна структури та асортименту продукції;

– зміна собівартості продукції;

– зміна відпускних цін на продукцію.

Кожному підприємству необхідна інформація про рентабельність його діяльності. Основним показником рентабельності підприємства є рентабельність виробництва, що розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до всього авансованого капіталу (суми всіх активів). В економічній літературі її часто називають загальною рентабельністю.

Прибуток від реалізації залежить від обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), її структури, собівартості, рівня цін, а також від фінансових результатів інших видів діяльності.

Сума всіх активів (сума основного й оборотного капіталу) залежить від обсягу реалізації і швидкості обороту капіталу, який визначається відношенням суми обороту до середньорічної суми основного й оборотного капіталу. Що швидше обертається капітал на підприємстві, то менше його потрібно для забезпечення випуску планового обсягу продукції. І навпаки, уповільнення оборотності капіталу потребує додаткового залучення засобів для забезпечення того самого обсягу виробництва, реалізації і збуту.

На рівень рентабельності виробництва впливають такі фактори:

– зміна частки прибутку на 1 грн реалізованої продукції;

– зміна фондомісткості продукції;

– зміна оборотності оборотних коштів.

Вплив факторів на зміну рентабельності розраховується методом ланцюгових підстановок.


Практичне завдання

Визначити зростання собівартості за рахунок понадпланових зворотних відходів за наступними даними, тис. грн.

Вихідні дані

Показники План Звіт
1. Зворотні відходи 10 15
2. Вартість відходів за ціною сировини. 40 60

60:15=4

Кількіснавитрата наодинвиріб 4 тис. грн.

10*4=40

20 тис. грн. зростання собівартості за рахунок понадпланових зворотних відходів

60–40=20


Список використаної літератури

1. Економічний аналіз: Навчальний посібник /М.А. Болюх і т.д. – К.:КНЕУ, 2001.-540 с.;

2. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємств. – К, 2004. – 654 с.;

3. Баканов, Михаил Иванович, Шеремет, Анатолий Данилович. Теория экономического анализа: Учеб. для студентов экон. спец. – 4-е изд., доп и перераб. – М.: Финансы и статистика, 2006. – 416 с.: ил.

4. Борисов, Евгений Филиппович. Экономическая теория: [Учебник для студентов вузов по направлению и спец. «Юриспруденция»]. – М.:Юристъ, 1999. – 568 с.

5. Ришар, Жак. Аудит и анализ хозяйственной деятельности предприятия / Пер.с фр., под ред. Л.П. Белых. – М.: Аудит, 2004. – 376 с.: ил.