Смекни!
smekni.com

Розподіл витрат водогосподарського комплексу між водокористувачами (стр. 1 из 2)

План

1. Загальні положення

2. Розподіл капіталовкладень ВГК за умови однакової рентабельності

3. Розподіл капіталовкладень за умови однакового коефіцієнта зниження розрахункових затрат

4. Розподіл затрат за умови рівності коефіцієнтів порівняльної економічної ефективності

5. Диференційний розподіл капіталовкладень

6. Компенсація збитку при створенні водогосподарського комплексу


РОЗПОДІЛ ВИТРАТ ВОДОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУМІЖ ВОДОКОРИСТУВАЧАМИ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

В комплексномугідровузлі і створене нею водосховище є загальними спорудами для учасників ВГК. Галузеві споруди (будівля ГЕС, судноплавний шлюз, водозабір і т.п.) призначені для використання водних ресурсів відповідною галуззю. Для реалізації ефекту використання води необхідні супутні споруди, які зв’язують водогосподарський об’єкт із відповідними галузями народного господарства. Прикладом супутніх споруд можуть служити лінії електропередач, зрошувальні канали, трубопроводи, флот і т.д. Таким чином, здійснюється зв’язок водного господарства з енергетичною, сільськогосподарською, водно-транспортною системами, а також з промисловістю і комунально-побутовим господарством.

Затрати на будівництво і експлуатацію загальних споруд, а також на компенсацію збитку навколишньому середовищу називають загальними, або комплексними затратами ВГК. Затрати на будівництво і експлуатацію галузевих і супутніх споруд – галузевими затратами. Капітальні вкладення і щорічні витрати – відповідно, комплексними і галузевими.

При будівництві ВГК його учасники повинні в тій чи іншій мірі компенсувати затрати. В зв’язку з цим, між учасниками ВГК проводиться розподіл затрат. Найбільш простим методом розподілу затрат є метод розподілу пропорційно використаному об’єму води. Але цей метод можна застосовувати лише в тих випадках коли, наприклад, гідровузол будується для зрошення і водопостачання. Якщо до комплексу входить гідроенергетика, вказаний метод не може використовуватись, оскільки потужність і виробка електроенергії залежать не тільки від витрати води, але й від напору.

Більш широко використовується метод розподілу затрат між учасниками ВГК відповідно економічному ефекту, який отримується ними. Економічний ефект водогосподарського будівництва залежить від капіталовкладень в гідровузол і супутні споруди, тому розподілу підлягають повні затрати ВГК ЗК, тобто, капіталовкладення КК і щорічні витрати ИК.

Затрати ВГК розподіляють за умови однакової ефективності всіх учасників, згідно якої, для всіх учасників приймають однаковий, або коефіцієнт рентабельності капіталовкладень ЭК, або коефіцієнт порівняльної економічної ефективності капіталовкладень ЕК, або коефіцієнт зниження розрахункових затрат a, які відносяться до даного учасника комплексу.

На кожного і-ого учасника необхідно відносити економічно обґрунтовану частину капіталовкладень ККі і частину щорічних витрат ИКі комплексу. Для визначення цих величин, в додаток до основної умови рівної економічності, приймають розподіл щорічних витрат галузевого призначення.

В умовах госпрозрахункових відношень доцільно виділяти ту частину витрат ВГК, яку повинен взяти на себе кожен учасник комплексного використання водних ресурсів. Ці обов’язкові витрати позначимо Иі. Сюди включають повні щорічні витрати на супутні і галузеві споруди гідровузла з обладнанням.

Щорічні витрати за загальними спорудами рекомендується розносити пропорційно тій частині капіталовкладень за цими спорудами К, яку не обхідно відносити на даного учасника. Таким чином, на учасника і будуть віднесені щорічні витрати комплексу, тобто

ИКі = И + Иі .

Тут невідомою величиною є доля витрат в загальні об’єкти И, що відноситься на і-ого учасника. Витрати в ці об’єкти (гребля, водосховище) є в основному амортизаційні відрахування, оскільки експлуатаційні витрати, як правило, незначні. Тому можна рахувати, що витрати И пропорційні рознесеним капіталовкладенням в ці споруди

И = р К ,

де р – коефіцієнт пропорційності, р = И0 / К0.

Вказані співвідношення використовуються для розподілу щорічних витрат при застосуванні показників, як загальної, так і порівняльної економічної ефективності капіталовкладень. Залежності ж для розподілу капіталовкладень отримуються різними.

2. РОЗПОДІЛ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ ВГК ЗА УМОВИ
ОДНАКОВОЇ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ.

Умова рівності коефіцієнтів загальної економічної ефективності кожного учасника ВГК коефіцієнту загальної його економічної ефективності

Эі = ЭВГК .

Коефіцієнт Эі можна визначити так

Эі = (Ці – ИКі) / ККі = (Ці – И – Иі) / (К + Кі) ,

де Ці – вартість продукції і-ого учасника;

Кі – капіталовкладення в галузеві і загальні споруди і-ого учасника;

Иі – щорічні витрати і-ого учасника;

К, И – капіталовкладення і щорічні витрати в загальні споруди, що відносяться на і-ого учасника.

Для визначення К закладемо умову однакової для всіх учасників комплексу рентабельності капіталовкладень, яка відповідає рентабельності всього комплексу. Приймемо И = р К . Тоді

К = (Ці – Иі – ЭК Кі) / (ЭК + р) .

Тут ЭК – коефіцієнт рентабельності, який повинен бути не меншим ніж нормативний.

Окрім долі капіталовкладень в загальні споруди гідровузла на і-ого водокористувача відносять капіталовкладення в галузеві і супутні споруди. Тоді доля капіталовкладень у водогосподарський комплекс кожного учасника

ККі = К + Кі .

3. РОЗПОДІЛ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ ЗА УМОВИ ОДНАКОВОГО КОЕФІЦІЄНТА ЗНИЖЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ЗАТРАТ

При використанні показників порівняльної економічної ефективності необхідно враховувати фактор часу, що особливо важливо для водогосподарських об’єктів, які мають довгі терміни будівництва і освоєння.

В цьому випадку, коефіцієнт пропорційності

р = `И0 / `К0 .

Розглянемо розподіл капіталовкладень у ВГК з використанням для всіх його учасників однакового коефіцієнта зниження розрахункових затрат порівняно з альтернативним варіантом. Якщо комплекс економічно ефективний, то його розрахункові затрати в a разів менші затрат альтернативних об’єктів, тобто


- розрахункові затрати у всі альтернативні об’єкти і споруди.

Для кожного учасника ВГК

З + `Зі = a`ЗЗі ,

де `З – частина розрахункових затрат в загальні споруди;

Зі - розрахункові затрати в супутню і галузеву споруди;

ЗЗі – затрати в альтернативний об’єкт.

Із попередньо викладеного матеріалу - `З = ЕН`К +`И .

Приймемо однаковий для всіх учасників комплексу коефіцієнт зниження розрахункових затрат, aі = a .

Отримаємо ту частину загальних капіталовкладень в гідровузол, яку необхідно віднести на і-ого учасника

К = (a`ЗЗі -`Зі) / (ЕН +`р) .

Наближену величину віднесених фактичних капіталовкладень К можна визначити за фактичними і зведеними капіталовкладеннями в загальні об’єкти

К = К0 /`К0 .

При `К> 0 і-ий учасник приймає на себе всі капіталовкладення в галузеві і супутні споруди і частину капіталовкладень у загальні споруди гідровузла.

Отже, із загальних капіталовкладень у гідровузол КК, на і-ого учасника відносяться затрати


ККі = К + Кі .

Якщо `К = 0, то учасник комплексу приймає на себе тільки капіталовкладення в свої галузеві і супутні споруди.

Якщо `К< 0, то для забезпеченості рівності коефіцієнтів зниження затрат на і-ого учасника відносять капіталовкладення в супутні споруди і тільки частину капіталовкладень в його галузеві споруди, а залишкова частина розподіляється між іншими учасниками. До таких учасників можна віднести комунально-побутове водопостачання.

4. РОЗПОДІЛ ЗАТРАТ ЗА УМОВИ РІВНОСТІ КОЕФІЦІЄНТІВ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

При розподілі затрат за цим методом, коефіцієнти економічної ефективності кожного учасника ВГК Еі прирівнюються до коефіцієнта порівняльної економічної ефективності комплексу в цілому, тобто

Еі = ЕВГК .

Коефіцієнт порівняльної економічної ефективності кожного учасника комплексу

Еі = (Изам.і – ИКі – ИГі) / (ККі + КГі – Кзам.і) ,

де Изам, Кзам – щорічні витрати і капіталовкладення в альтернативний варіант отримання продукції.

Якщо врахувати, що ИКі = р ККі , то отримаємо

ККі = [Изам.і – ИГі – ЕВГКГі – Кзам.і)] / (р + ЕВГК) ,


де ИГ і КГ – щорічні витрати і капіталовкладення в окрему галузь.

Доля щорічних комплексних витрат, яка приходиться на і-ого учасника

ИКі = р ККі .

5.ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ РОЗПОДІЛ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ

Вимоги окремих водокористувачів мають, як правило, протиріччя. Наприклад, використання води із водосховища для зрошення земель і водопостачання населення і промисловості може створити небажані умови для _енергетики і водного транспорту. Ці обставини повинні враховуватись при обгрунтуванні оптимальних параметрів і режимів роботи гідровузла. В цьому ракурсі всі водокористувачі поділяються на чотири групи.

1. Існуючі в басейні річки до створення гідровузла.

2. Обов’язкові, які включаються до складу водогосподарського комплексу, незалежно від їх техніко-економічних показників.