Смекни!
smekni.com

Роль ринку в регулюванні суспільного виробництва (стр. 1 из 2)

1. Сукупний попит

Сукупний попит – це модель, яка показує різні об'єми товарів і послуг, тобто реальний об'єм національного виробництва, який споживачі, підприємства і уряд готові купити при будь-якому можливому рівні цін.

Таку траєкторію не можна пояснити ефектами доходу і заміщення (при падінні ціни на товар – постійний дохід дає можливість купити його більше, оскільки даний товар стає дешевше за інші).

Форма кривої сукупного попиту визначається передусім трьома чинниками:

1) ефектом відсоткової ставки.

Зростання цін обумовлене тим, що споживачам потрібно більше за готівку, тобто попит на гроші зростає; підприємцям також потрібно більше грошей для виплати зарплати тощо; зростає попит на гроші, завдяки цьому зросте відсоткова ставка.

Висновок: вищий рівень цін, збільшуючи попит на гроші і підвищуючи відсоткову ставку, викликає скорочення попиту на реальний об'єм національного продукту.

2) ефектом матеріальних цінностей.

Ефект багатства. Зростання цін (інфляція, наприклад) знецінює активи з фіксованою грошовою вартістю (термінові рахунки, облігації), тобто населення стає біднішим, а відтак – скорочує свої витрати.

3) ефектом імпортних закупівель.

При підвищенні рівня цін в Україні, ефект імпортних закупівель призводить до зменшення сукупного попиту на вітчизняні товари і послуги та навпаки. Об'єм грошової маси в економіці постійний.

2. Нецінові чинники сукупного попиту

Слід відрізняти зміни в об'ємі попиту на національний продукт, викликані змінами в рівні цін, від змін у сукупному попиті, викликаних змінами в одній або декількох нецінових детермінантах сукупного попиту.

1. Зміни у споживчих витратах.

а) Добробут споживача. Споживачі володіють: фінансовими активами (акції, облігації); нерухомістю (земля, будинки). Різке зменшення реальної вартості активів споживачів приводить до збільшення їх заощаджень (покупки зменшуються як засіб відновлення їх добробуту).

б) Очікування споживача. Якщо очікується в майбутньому збільшення доходу, то люди готові витрачати більше сьогодні; якщо очікується інфляція, то сьогоднішній сукупний попит зросте.

в) Заборгованість споживача. Із зростанням заборгованості (кредит) скорочуються сьогоднішні витрати (крива зміщується вліво).

г) Податки. Зменшення ставок прибуткового податку приводить до збільшення кількості покупок (крива попиту зміщується вправо).

2. Зміни в інвестиційних витратах.

а) Відсоткові ставки. Збільшення відсоткової ставки (окрім зміни рівня цін) приводить до зменшення інвестиційних витрат і скорочення сукупного попиту. Об'єм грошової маси зростає і відповідно сприяє зменшенню відсоткової ставки; спадає – сприяє збільшенню відсоткової ставки.

б) Очікувані прибутки від інвестицій. Оптимістичний прогноз на отримання прибутку на вкладений капітал збільшить попит на інвестиційні товари.

в) Податки з підприємств. Збільшення податків з підприємств приводить до зменшення прибутку корпорацій від капіталовкладень, отже до зменшення інвестиційних витрат і сукупного попиту.

г) Технології. Нові технології мають тенденцію до стимулювання інвестиційних витрат і тим самим до збільшення сукупного попиту.

д) Надмірні потужності. Збільшення надмірних потужностей стримує нові інвестиційні товари, тому спадає сукупний попит.

3. Зміни у державних витратах.

Збільшення державних закупівель (на озброєння, на будівництво дорог тощо) приводить до зростання сукупного попиту.

4. Зміни у витратах на чистий об'єм експорту.

Зміни експорту незалежно від ціни товару в Україні:

а) Зростання національного доходу інших країн збільшує попит.

б) Валютні курси. Здешевлення гривні – збільшує експорт (попит зростає); знижує імпорт.

3. Сукупна пропозиція

Сукупна пропозиція – це модель, яка показує рівень наявного реального об'єму виробництва при кожному можливому рівні цін.


Крива сукупної пропозиції має яскраво виражений кейнсіанський (горизонтальний) відрізок, проміжний відрізок і класичний (вертикальний) відрізок.

Нецінові чинники сукупної пропозиції.


Ціни AS AS2

AS1

Об'єм виробництва

Рисунок 4

1. Зміна цін на ресурси.

Збільшення ціни на ресурси (а не на готову продукцію) приводить до скорочення сукупної пропозиції (крива зміщується вліво).

а) Наявність внутрішніх ресурсів.

Земля. Відкрили нове родовище – пропозиція зросла. Виснаження, підземних вод, ерозія землі ведуть до зниження пропозиції, оскільки ціни зростають.

Трудові ресурси зростають (залучили домогосподарок) – заробітна плата знижується, пропозиція підвищується; зменшуються (загиблі у війні) – заробітна плата підвищується, пропозиція знижується.

Капітал. Збільшення кількості і поліпшення якості ведуть до підвищення пропозиції і навпаки.

Підприємницькі здібності. Збільшення кількості підприємців змістить криву вправо.

б) Ціни на імпортні ресурси.

Якщо знижуються – пропозиція підвищується. Гривна спадає, ціни на імпортну сировину зростають, пропозиція знижується (крива зміщується вліво).

в) Панування на ринку – це можливість встановлювати ціни вище за ті, які були б за наявності конкуренції.

2. Зміни у продуктивності.

Продуктивність дорівнює відношенню реального об'єму виробництва до витрат. Якщо продуктивність підвищується, то пропозиція зростає. При зменшенні витрат на одиницю продукції збільшення продуктивності приведе до зміщення кривої сукупної пропозиції вправо і навпаки.

3. Зміни правових норм.

а) Податки і субсидії. Підвищення податків веде до зниження пропозиції, а підвищення субсидій – до підвищення пропозиції.

б) Державне регулювання. В більшості випадків посилення державного регулювання приводить до зниження пропозиції.

4. Рівновага: реальний об'єм виробництва і рівень цін

Перетин кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції визначає рівноважний реальний об'єм національного виробництва і рівень цін.

Зміни у рівновазі.

Попит зростає. Зміщення кривої сукупного попиту.


Збільшення сукупного попиту на вертикальному і проміжному відрізках приводить до підвищення цін, що в свою чергу приводить до інфляції попиту.

Попит спадає.

Все у протилежній послідовності, але на класичному і проміжному відрізках ситуація ускладнюється і виникає ефект храповика.

Зміщення кривої сукупної пропозиції.

Якщо сукупна пропозиція спадає, а рівень цін зростає, то спостерігається стагфляція.

5. Особливості ринкової економіки

В умовах ринкової економіки розподіл ресурсів зумовлюється ціною, що складається в результаті взаємодії ринкових сил (попиту і пропозиції). Тобто питання про те, що виробляти, як виробляти, кому виробляти, вирішуються виключно під впливом ринкових цін без сторонньої адміністративної допомоги.

Ринкова економіка має ряд характеристик.

По-перше, відсутнє державне втручання в економічне життя країни.

По-друге, продавець продає свій товар тому, хто готовий заплатити за нього максимальну ціну, і тому задовольняються насамперед потреби тих, у кого більше коштів.

По-третє, виробники прагнуть до максимізації прибутку, який вони одержать у результаті використання їх власних ресурсів, що є дефіцитними для суспільства. Виходячи з цього, виробники прагнуть виробляти тільки ті товари, які дадуть їм максимальний прибуток у збиток виробництву інших товарів. Для виробництва решти товарів ціни на них мають піднятися до такого рівня, щоб їх виробництво могло забезпечити виробникові достатній прибуток. Таким чином, саме ціна зумовлює вирішення питання про розподіл обмежених ресурсів.

Далі потрібно відзначити, що якщо покупець через високі ціни відмовляється від одних товарів, то ресурси, які йшли на їхнє виробництво, будуть використані на виробництво інших товарів. В умовах ринкової економіки покупці мають повну інформацію про стан ринку: що, почому і де продається. Отже, покупець, який, як і будь-яка людина, поводиться раціонально, купуватиме необхідні товари за мінімальну ціну, відому йому.

Також слід зазначити, що в умовах ринкової економіки існує суверенітет покупця. Це означає, що потреби, а точніше попит покупців, визначає виробництво всіх товарів. Тим самим покупці диктують свої "правила гри" через покупки, які здійснюють.

Основні особливості ринкової економіки, які можуть розглядатися як недоліки.

1. Перша особливість полягає в тому, що виробництво орієнтоване на задоволення попиту тих, у кого є більше коштів на споживання товарів. Тому певні верстви населення можуть виявитися нездатними придбати найнеобхідніші для життя товари, тоді як інші верстви у змозі дозволити собі купити багато товарів, які не є життєво необхідними.

2. Далі слід зазначити, що всі ресурси можуть йти на виробництво найдорожчих товарів у збиток виробництву дешевих товарів.

3. Наступна межа – конкурентна боротьба за покупця, яка відбувається між виробниками. Величезні кошти (ресурси) у цій боротьбі витрачаються на рекламу та інші подібні заходи виключно з однією метою – завоювати симпатії покупців. Адже кошти, які йдуть на ці заходи, можна було б направити на виробництво інших товарів, для яких раніше їх не знаходилося.