Смекни!
smekni.com

Аналіз та планування основних фондів торгівельного підприємства (на прикладі ТОВ "БАРС") (стр. 4 из 11)

- заміна зношених основних фондів і т.д.

Управління рухом основних фондів являє собою частину загальної економічної стратегії підприємства і переслідує основну мету: забезпечити відтворення основних фондів та їх ефективне використання на підприємстві.

Основними завданнями управління рухом основних фондів є [24]:

1. Аналіз стану та ефективності використання основних фондів на торговельному підприємстві.

2. Визначення розміру потреби в прирості основних засобів.

3. Обґрунтування ремонтної політики підприємства.

4. Вибір форми задоволення потреби в прирості основних фондів.

5. Раціоналізація експлуатації основних фондів підприємства.

Аналіз стану та ефективності використання проводиться в цілях вивчення динаміки загального їх обсягу і стану, ступені їх придатності, інтенсивності оновлення та ефективності використання і поділяється на етапи:

І етап – аналіз обсягів та динаміки основних фондів.

На цьому етапі аналізу визначається загальний обсяг основних фондів торговельного підприємства у вартісному вимірі та вивчається динаміка обсягу основних фондів порівняно з попередніми періодами.

ІІ етап – аналіз стану та складу основних фондів.

Цей етап аналізу характеризується питомою вагою різних груп основних фондів в загальному обсязі основних фондів, що дозволяє оцінити співвідношення різних видів основних фондів, надати характеристику змінам в їх складі.

ІІІ етап – аналіз ступеню зносу основних фондів.

В процесі оцінки ступеню зносу використовуються такі загальні показники [23]:

1. Коефіцієнт зносу основних фондів, який визначається як відношення суми зносу основних фондів до первинної або відтворювальної вартості. Цей коефіцієнт характеризує ступінь зносу основних фондів та відшкодування витрат на формування основних фондів.

2.


Коефіцієнт придатності характеризує можливість подальшого використання, ступінь невідшкодування витрат на формування основних фондів і обчислюється по формулі:

де ОФ зал. – залишкова вартість основних фондів;

ОФ перв. – первинна вартість основних фондів.

ІV етап – аналіз інтенсивності відновлення основних фондів.

В процесі проведення даного аналізу ми використовуємо такі показники [23]:


3. Коефіцієнт оновлення основних фондів:

де Ф введ. – вартість введених основних фондів за період;

ОФ кін. – вартість основних фондів на кінець аналітичного періоду.

Цей коефіцієнт показує питому вагу введених основних фондів в їх загальному наявному обсязі.

4. Коефіцієнт вибуття основних фондів:


де Ф виб. – вартість основних фондів, що вибули з експлуатації протягом аналітичного періоду;

ОФ поч. – вартість основних фондів на початок аналітичного періоду.

Коефіцієнт вибуття характеризує питому вагу вибуття основних фондів в їх загальному обсязі.

5. Швидкість оновлення характеризує середній період повного оновлення усіх основних фондів підприємства і дорівнює відношенню одиниці до коефіцієнту оновлення основних фондів.

6. Коефіцієнт приросту основних фондів:

де Ф введ. – вартість знову введених основних фондів;

Ф виб. – вартість основних фондів, які вибули;

ОФ поч. – вартість основних фондів на початок періоду.

V етап – аналіз ефективності використання основних фондів.

Аналіз ефективності використання основних фондів необхідно робити на базі цілої системи показників, щоб можливо було судити про важливість основних фондів в економіці підприємства, оцінити стан основних фондів та їх вплив на торговельновиробничі процеси підприємства. Цими показниками є [19]:

1.

Фондовіддача – характеризує обсяг товарообороту на одиницю основних фондів

де ТО – товарооборот підприємства за даний період;

2.


Індекс фондовіддачі:

де ТО1, ТО2 – товарооборот підприємства відповідно в базовому та звітному періодах;

ОФ1, ОФ2 – середня вартість основних фондів в базовому та звітному періодах

3. Доходовіддача дорівнює:



де Д – доходи від усіх видів діяльності;

Доходовіддача показує обсяг доходу, який отримує підприємство на одиницю наявних основних фондів, як тих, що є в користуванні, так і переданих в оренду.

4.

Фондоємкість товарообороту характеризує середню суму основних фондів, що використовується для реалізації одиниці Товарообороту підприємства

де ФВ – фондовіддача

5. Фондоємкість доходів дає змогу оцінити скільки основних фондів (у вартісній оцінці) необхідно використати для одержання однієї грошової одиниці доходів.


(1.9)

де ФВ – фондовіддача

6. Прибутковість основних фондів:

ПОФ=КП/ОФ *100% (1.10)


де КП – комерційний прибуток;

В якості узагальнюючого показника використання основних фондів у торгівлі застосовують інтегральний показник ефективно діючих основних фондів:



де Ін – інтегральний показник ефективності основних фондів;

ІФ – індекс зміни фондовіддачі;

Ікс – коефіцієнт ефективного використання основних фондів (рентабельність основних фондів), що обчислюється як відношення прибутку до середньої вартості основних фондів підприємства.

Крім розглянутих вище загальних показників для оцінки ефективності використання окремих видів та груп основних фондів торговельного підприємства використовуються спеціальні показники:

1. Товаровіддача торговельної площі дорівнює відношенню обсягу товарообороту до обсягу торговельної площі.

2.


Доходовіддача торговельної площі:

де: VД – обсяг доходу;

VSторг. – обсяг торговельної площі

Існують також показники, що дають змогу окремо оцінити використання обладнання:

1. Коефіцієнт ефективного використання (Кев) обладнання дорівнює співвідношенню кількості годин роботи обладнання в день до нормативної тривалості роботи обладнання.

2. Коефіцієнт інтенсивного використання (Ків) обладнання дорівнює відношенню фактичної продуктивності роботи обладнання до нормативної продуктивності роботи обладнання.

3. Коефіцієнт інтегрального використання обладнання:

(1.14)

(1.15)



Коли проведемо обчислювання всіх показників аналізу стану, руху та ефективності використання основних фондів торговельного підприємства ми зможемо визначити основні недоліки діючої на підприємстві стратегії формування та використання основних фондів. Але ми ще повинні враховувати інші задачі управління основними фондами.

Друга задача – визначення розміру потреби в прирості основних засобів.