Стратегія банків України на ринку цінних паперів (стр. 1 из 20)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет______________________________________________

Кафедра________________________________________________

Спеціальність____________________________________________

Магістерська програма____________________________________

Форма навчання__________________________________________

ЗВІТ ПРО ПЕРЕДДИПЛОМНУ ПРАКТИКУ

на тему: «Стратегія банків України на ринку цінних паперів»

Київ 200 9


ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ОБ'ЄКТІВ І СУБ'ЄКТІВ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ УКРАЇНИ

1.1 Об'єкти ринку цінних паперів в Україні: сутність та структура

1.2 Суб’єкти ринку ціних паперів в Україні: сутність та структура

1.3 Розвиток ринку цінних паперів в Україні

1.4 Стратегії діяльності Національного банку України та комерційних банків на ринку цінних паперів в Україні

1.4.1 Стратегія діяльності Національного банку України на ринку цінних паперів

1.4.2 Стратегії діяльності на ринку цінних паперів та формування портфеля цінних паперів комерційними банками

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТРАТЕГІЇ ТА ПРАКТИКИ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ УКРАЇНИ

2.1 Стратегія та питома вага операцій з цінними паперами в діяльності банківської системи України

2.2 Застосування цінних паперів в якості платіжних інструментів в операційній діяльності комерційними банками

2.2.1 Застосування цінних паперів в якості застави в операціях кредитування клієнтів

2.2.2 Операції вексельного рефінансування клієнтів

2.2.3 Застосування цінних паперів в якості репо-застави в операціях міжбанківського кредитування та рефінансування з боку НБУ

2.3 Емісійна діяльність комерційних банків по залученню банківських ресурсів на ринку цінних паперів

2.3.1 Емісія акцій банків

2.3.2 Емісія облігацій банків

2.3 Емісія депозитних сертифікатів

2.4 Інвестиційна діяльність комерційних банків по розміщенню коштів в активи на ринку цінних паперів

2.4.1 Інвестиції банків в державні цінні папери

2.4.2 Інвестиції банків в комерційні пайові цінні папери

2.4.3 Інвестиції банків в комерційні боргові цінні папери

2.5 Професійна діяльність комерційних банків на ринку цінних паперів

2.5.1 Торгівля цінними паперами

2.5.2 Реєстраційна та депозитарна діяльність

2.5.3 Андеррайтерська діяльність

2.5.4 Управління цінними паперами клієнтів

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ


ВСТУП

Забезпечення обороту фінансових ресурсів держави на ринку цінних паперів (фондовому ринку) здійснюється через цінні папери :

- пайові цінні папери, за якими емітент не несе зобов'язання повернути кошти, інвестовані в його діяльність, але які засвідчують участь у статутному фонді, надають їх власникам право на участь в управлінні справами емітента і одержання частини прибутку у вигляді дивідендів та частини майна при ліквідації емітента;

- боргові цінні папери, за якими емітент несе зобов'язання повернути у визначений термін кошти, інвестовані в його діяльність, але які не надають їх власникам права на участь в управлінні справами емітента;

- похідні цінні папери, механізм обігу яких пов'язаний з пайовими, борговими цінними паперами, іншими фінансовими інструментами чи правами щодо них.

Учасниками фондового ринку є :

- емітенти цінних паперів - юридичні й у випадках, передбачених законодавством, фізичні особи, які від свого імені випускають цінні папери і зобов'язуються виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску.

- інвестори - фізичні та юридичні особи, в тому числі інституціональні інвестори (інвестиційні фонди, довірчі товариства, пенсійні фонди, страхові компанії тощо), які мають вільні кошти і бажають вкласти їх в цінні папери .

- посередники - юридичні особи, діяльність яких тісно пов'язана з наданням професійних послуг щодо опосередкування діяльності на фондовому ринку емітентів та інвесторів;

- держава, яка визначає умови правового регулювання діяльності фондового ринку з метою підтримання його ефективного функціонування і захисту його учасників.

З появою цінних паперів , або фондових активів, виникає наче роздвоєння капіталу. З одного боку, існує реальний капітал, представлений виробничими фондами, з другого – його віддзеркалення в цінних паперах.

Але “віддзеркалений” в цінному папері капітал, з'явившись, починає жити самостійним життям, оскільки ринкова вартість цінного паперу починає змінюватися під впливом зміни як реальних активів, так і під впливом факторів ринкових відносин. Це приводить до виникнення реального впливу ринку на виробництво через ринкову доходність цінних паперів, як результат коливань попиту та конкуренції.

Світова економічна криза, що болюче вразила виробничий та особливо фінансовий сектор України, має, на думку переважної більшості експертів, свої корені у занадто високій та ризикованій активності банків на фондовому ринку. Втілення такого сценарію стало можливим, вочевидь, через неадекватне управління діяльністю банків на ринку цінних паперів, що призвело до фундаментальної недооцінки ризиків і як наслідок – вибору невірної стратегії поведінки банку на фондовому ринку, а сучасним результатом – банкрутством чи значними фінансовими труднощами банків.

Той факт, що фондовий ринок України на нинішньому етапі є нерозвиненим інституціонально і до того ж знаходиться на стадії спаду, не повинен бути поводом для нехтування побудовою ефективного менеджменту такого напрямку банківської діяльності, як діяльність на ринку цінних паперів. Більш того, саме зараз, коли поточна активність учасників ринку значно зменшилась, у банках з’явився час та можливість для впровадження організаційних та інших управлінських змін з метою підвищення власної діяльності фондовому ринку з початком відновлення економічного зростання. Таким чином, з огляду на необхідність врахування помилок світових банків в управлінні їх діяльністю на ринку цінних паперів та можливість для вітчизняних банків своєчасної оптимізації своєї активності на фондовому ринку, проблема менеджменту діяльності банку на фондовому ринку є цілком актуальною.

Багато аспектів менеджменту діяльності банку на фондовому ринку регламентуються нормативними актами України, зокрема Законами України «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про державне регулювання ринку цінних паперів», Постановами Правління Національного банку України «Про організацію операційної діяльності в банках України», «Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України», Рішеннями Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку «Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з торгівлі цінними паперами», «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами», іншими нормативно-правовими актами.

Проблемі менеджменту діяльності банку на ринку цінних паперів приділяли увагу такі вітчизняні економісти, як А.А. Пересада, Т.В. Майорова, Л.О. Примостка, І.О. Бланк, Е.Л. Найман, О.А. Кириченко, В. Шапран, а з іноземних фахівців – П. Станьєр, Г. Марковіц, А. Шерман, Н. Анненська. Проте суть і склад категорії управління діяльністю банку операціями на ринку цінних паперів розглядається ними або на більш високому рівні у рамках поняття інвестиційного менеджменту підприємства, або на занадто конкретному рівні, наприклад, при дослідженні організації розміщення банком цінних паперів, що зумовлює необхідність формулювання власного визначення стратегічного менеджменту банківської діяльності на фондовому ринку.

РОЗДІЛ 1

СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ОБ'ЄКТІВ І СУБ'ЄКТІВ РИНКУ

ЦІННИХ ПАПЕРІВ УКРАЇНИ

1.1 Об' єкти ринку цінних паперів в Україні: сутність та структура

Цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам [7 ].

З появою цінних паперів, або фондових активів, виникає наче роздвоєння капіталу. З одного боку, існує реальний капітал, представлений виробничими фондами, з другого – його віддзеркалення в цінних паперах.

Виникнення цього різновиду капіталу пов'язано з розвитком потреби в збільшенні довгострокових кредитних ресурсів , як наслідок розширення комерційної та виробничої діяльності. Таким чином, фондовий ринок історично почав свій розвиток на базі позичкового капіталу, оскільки купля цінних паперів означає фактично передачу частки грошового капіталу інвестора в позику, а сам цінний папір дає право на отримання регулярного доходу в виді процентів чи дивідендів.

Але “віддзеркалений” в цінному папері капітал, з'явившись, починає жити самостійним життям, оскільки ринкова вартість цінного паперу починає змінюватися під впливом зміни як реальних активів, так і під впливом факторів ринкових відносин. Це приводить до виникнення реального впливу ринку на виробництво через ринкову доходність цінних паперів, як результат коливань попиту та конкуренції.

Забезпечення обороту фінансових ресурсів держави на ринку цінних паперів (фондовому ринку) здійснюється через цінні папери :


Copyright © MirZnanii.com 2015-2018. All rigths reserved.