Залежно від того, як прибічники кількісної теорії пояснюють механізм впливу маси грошей на сферу реальної економіки, виділяється кілька її напрямів:
* класична кількісна теорія;
* неокласична кількісна теорія;
* кейнсіанський напрям;
* сучасний монетаризм;
* кейнсіансько-монетаристський синтез.
Класична кількісна теорія грошей зміну цін пояснює лише зміною кількості грошей в обігу. При цьому вплив кількості грошей на ціни є безпосереднім, прямо пропорційним і загальним, тобто однаково дійсним для всіх товарів. Сам механізм впливу кількості грошей на ціни та наслідки зміни цін у сфері виробництва ця теорія не вивчає.
Сутність неокласичної кількісної теорії грошей полягає в тому, що вона, вивчаючи механізм впливу кількості грошей на Ціни, а цін - на виробництво, визнає, що цей вплив не є прямо пропорційним, що він не однаковий на різних часових інтервалах, що залежить він від багатьох чинників, які повинні враховуватися при розробленні рекомендацій для практики грошово-кредитного регулювання.
Кейнсіанський напрям у кількісній теорії грошей має ту особливість, що, не заперечуючи принципово значення кількісного чинника впливу на ціни і реальну економіку, зовсім по-іншому трактує механізм цього впливу і його значення. Дж. М. Кейнс виходив з того, що ринковій економіці внутрішньо властива розба-лансованість та нерівномірність (циклічність) відтворювального процесу, який зумовлює низьку ефективність монетарних факторів економічного регулювання, особливо на коротких часових інтервалах, і вимагає більш прямого і потужного втручання держави в економічні процеси, зокрема через механізм фіскально-бюджетної політики. У самому механізмі впливу кількісного фактора на економіку Кейнс на перше місце ставив не зміну цін, а динаміку процентної ставки та пов'язаний з нею інвестиційний процес.
Представники сучасного монетаризму відновили ключову ідею класичної теорії про здатність ринкової економіки до саморегулювання і на цій підставі в центр уваги знову поставили кількісний чинник і монетарну політику. У "передатному механізмі" впливу грошей на економіку вони повернулись до прямого зв'язку між кількістю грошей і цінами й істотно конкретизували механізм цього зв'язку через зміну попиту і пропозиції на гроші та зміну структури активів. Практичні рекомендації представників сучасного монетаризму зводяться насамперед до
* проведення жорсткої монетарної політики, в основу якої слід брати сформульоване М. Фрідманом "грошове правило";
* максимального обмеження прямого, адміністративного втручання держави у процеси суспільного відтворення, лібералізації ринку, цін, підприємницької діяльності тощо.
Роботи монетаристів зайняли почесне місце у сучасній економічній літературі з питань грошей. Сьогодні жоден підручник з макроекономічної теорії або з проблем грошей і кредиту не може пройти мимо монетариських досліджень грошового обігу, інфляції, методів грошового прогнозування. Довговічність ідей і лозунгів монетаристів забезпечуються послідовною боротьбою цієї школи за “здорові гроші”, проти політики державного маніпулювання грошима і хронічного дисбалансу грошової сфери.
Список використаної літератури:
1. «Гроші та кредит», Савлук М.І. — К., 2002.
2. «Гроші та грошова політика», Костіна Н.І. — К., 2001.
3. «Гроші та грошово-кредитна політика», Гриценко О. — К., 1997.
4. Туган-Барановський М.І., «Політична економія. Курс популярний». – К., 1994.
5. Д.М. Кейнс, «Общая теория занятости процента и денег».
6. «Основи економічної теорії: політекономічний аспект», Климко Г.Н. – К.2001.
7. «Основи економічної теорії», Мочерний С.В. – К., 1998.
8. Маркс Карл. «Капитал. Критика политической економии» - Т.2. – М., 1974.
9. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медвєдєв В.С. «Політична економія: підручник для студентів вузів». – К., 2000.
10. «Экономика. Учебник», Архипов А.И. – М., 1999.
11.Ковальчук В.М. «Загальна теорія економіки (теоретична економіа) – Тернопіль, 1998.
12. Титова Н.Е. – «История экономических учений. Курс лекций».
13. Борисов Е.Ф. – «Экономическая теория. Учеб. пособие 2-е изд., перераб. и доп.» - М., 1999.
14. Войтов А.Г. – «История экономических учений. Краткий курс.» - М., 2002.
15. Кравцова Г.Ф. и др. – «Основы экономической теории» М. - 2001.
16. Дзюбик С., Ривак О. «Основи економічної теорії». – К. 1994.