3. Пріоритетні напрями експортної діяльності Харківської області
В основу вибору пріоритетних напрямів експортної діяльності Харківської області покладено кластерний підхід, який став домінуючим інструментом реалізації регіональних програм експортного розвитку у провідних країнах світу.
Згідно цього підходу головним пріоритетним напрямом експортної діяльності регіону є не галузь економіки, або окремі суб’єкти господарювання, а кластери – групи розміщених у регіоні взаємозалежних і таких, що доповнюють одна одну, промислових компаній та організацій, які діють у визначеній сфері і характеризуються тим, що вироблений ними продукт однієї галузі використовується для потреб декількох інших.
Харківська область має цілий ряд базових підприємств машинобудування, що вже сьогодні працюють на світовому ринку і продукція яких відповідає світовому рівню за співвідношенням “ціна-якість”. Але розраховувати на підвищення конкурентоспроможності цих підприємств на світовому ринку можна лише у разі створення “вітчизняних” транснаціональних корпорацій. Це світова практика, і Україна не має іншого шляху.
Згідно з проведеним дослідженням, а також ґрунтуючись на діючому законодавстві і затверджених програмах розвитку окремих галузей економіки як України в цілому, так і Харківської області, були виділені наступні пріоритетні експортоорієнтовані кластери розвитку регіону:
- енергетичного машинобудування;
- електротехнічного машинобудування;
- авіаційної промисловості;
- ракетно-космічного комплексу;
- військової (бронетанкової) техніки;
- сільськогосподарського машинобудування;
- обладнання гірничо-видобувної та нафтогазової промисловості;
- фармації, медичного устаткування та технологій.
Крім того, Харківський регіон є об'єктивно цікавим та перспективним для інвестора з огляду на науково-технічний, економічний та технологічно-індустріальний потенціал області. Харківщина на протязі останніх півтора років реалізувала нові підходи до роботи з іноземними інвесторами. Сьогодні облдержадміністрація запрошує й продовжує співпрацювати з інвестором не з позицій «прохача», а з позицій надійного, повноправного партнера, який має що запропонувати та вміє дотримуватись своїх зобов'язань.
Згідно з проведеним дослідженням можна зробити наступні висновки:
1. Відповідно до обраної послідовності визначення пріоритетних експортно-орієнтованих кластерів розвитку Харківської області, а також діючого законодавства і затверджених програм розвитку окремих галузей економіки як України в цілому, так і Харківської області, для регіону пріоритетними експортоорієнтованими кластерами розвитку є наступні: енергетичного машинобудування; електротехнічного машинобудування; авіаційної промисловості; ракетно-космічного комплексу; військової (бронетанкової) техніки; сільськогосподарського машинобудування; дизелебудування; обладнання гірничо-видобувної та нафтогазової промисловості; фармації, медичного устаткування та технологій;
2. Харківські підприємства об’єктивно зацікавлені в участі іноземних партнерів у формуванні цілісних концернів та транснаціональних корпорацій в тих галузях виробництва, де вже сьогодні наша продукція відповідає світовому рівню за співвідношенням “ціна – якість”, а також використання українською стороною "резервів" захисту для вирішення проблем реструктуризації підприємств сільськогосподарського машинобудування та радіоелектронної промисловості;
3. Розвитку експортоорієнтованих галузей можуть сприяти іноземні інвестиції. Перспективним механізмом залучення іноземних інвестицій може стати КП «Індустріальний парк «Рогань», як кластер нових високотехнологічних виробництв, спроможний використати інтелектуальні активи, що створені в регіоні.
Заходи з розвитку експортного потенціалу Харківської області
1. Підвищення інвестиційного іміджу регіону за рахунок створення дієвої інфраструктури інформаційного, консалтингового, маркетингового, іміджевого забезпечення та проведення презентаційно-іміджевих міжнародних виставкових заходів з метою презентації Харківської області за кордоном.
2. Створення системи пільгового кредитування фінансовими установами інноваційно-інвестиційних проектів та експортних операцій та страхування з метою зменшення ризиків при проведенні зовнішньоекономічної діяльності
Висновки
Зменшення показників зовнішньої торгівлі відбулось внаслідок скорочення світового попиту на українську продукцію, обвального падіння цін на сировинних ринках, а також розвитку кризових явищ в економіці країн, що є основними зовнішньоторговельними партнерами України. На жаль власне виробництво в Україні забезпечує лише 2/3 товарних ресурсів країни з промислової продукції, решта завозиться з-за кордону. Проте, якщо експортується переважно матеріально- і енергосировинна продукція низького рівня переробки, то імпорт України, навпаки, складається з високотехнологічної продукції поглибленої переробки і товарів кінцевого споживання. Це зумовило неухильне зниження коефіцієнта покриття імпорту експортом в Україні з 1,126 у 2004 році до 0,8 у 2008 р.
На цьому фоні стабільне зростання якості структури зовнішньої торгівлі Харківської області з 0,49 у 2004 р. до0,62 у 2008 р. 0,87 у 2009 р. свідчить про ефективність цілеспрямованих дій адміністрації по розвитку експортного потенціалу області і підтримці підприємств, що випускають конкурентоспроможну продукцію.
У 2009 році експорт Харківської області характеризувався збереженням частки високотехнологічної продукції на рівні 45,6% від усього експорту та загальною вартістю 563 млн.дол., а також розширенням продажу на зовнішніх ринках конкурентоспроможної продукції харківського виробництва, що не була традиційною для нашого регіону.
З метою розвитку експорту та скорочення від’ємного сальдо були розроблені, затверджені сесією облради і виконувалися на протязі 2009 року «Програми економічного і соціального розвитку Харківської області на 2009 рік» за розділом «Виставкові заходи за кордоном згідно з планами Кабінету Міністрів України, центральних органів влади, а також заходи в регіонах, з якими укладені міжрегіональні угоди», в рамках яких було організовано презентації експортного потенціалу Харківщини у Російській Федерації, Німеччині, Чехії, Польщі та Туреччині. Участь у цих міжнародних заходах дозволила підприємствам заявити про себе за межами України, запропонувати конкурентоспроможну продукцію, продемонструвати свої кращі здобутки.
Не вдалося: звести до нуля приріст негативного сальдо зовнішньої торгівлі, а також зрівняти темпи росту експорту та імпорту товарів і послуг.
Список джерел
1. Підвищення експортного потенціалу як фактора розвитку конкурентоспроможності економіки Харківської області: аналітичне дослідження/ Кол. авт. І.Матюшенко,О.Мірошник, І.Льовкін .- Харків, 2008.- 104с.
2. Матюшенко И.Ю., Рязанова С.Е.,Лёвкин И.Г. Развитие экспортного потенциала как фактор повышения конкурентоспособности Харьковской области» //Бизнес информ: научный информационный журнал, 2008.- №5(351)
[1] Сектор високих технологій охоплює: виробництво машин та устаткування; виробництво електричного та електронного устаткування; виробництво транспортного устаткування; фармацевтичне виробництво (за класифікацією Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України);
[2] Сектор середніх технологій охоплює: харчову промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів; легку промисловість; виробництво деревини та виробів з деревини; целюлозно-паперову промисловість; видавничу справу; виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення; хімічну та нафтохімічну промисловість; поліграфічну промисловість;
[3] Сектор низьких технологій охоплює таки види технологічної діяльності: видобування енергетичних та неенергетичних матеріалів; виробництво інших неметалевих мінеральних виробів; металургію та оброблення металу; виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;