Держава та ринок (стр. 4 из 5)

Також вчений Тарасевич додає, що трансформування економіки не може відбуватися лише в сфері юридичних та економічних відносин між людьми, воно торкається ще й інших сфер діяльності людини.

Середовище перехідної економіки(схема 3)

Я згодна з вченим Тарасевичем, тому що економіка – дуже важлива частина побудови держави, і не можна порушувати цілісність цієї конструкції. Все повинно бути удосконаленим, підготовленим до переходу на новий економічний рівень – як політичне жиитя народу, від чого залежить більшість рішень, які будуть прийняті у подальшому, так і екологічне становище, від якого залежить можливість виробництва тих чи інших матеріальних благ або послуг. Економічне середовище є найпроблемнішим у питанні переходу на нову систему, вважає вчений Малий. Він приводить таку думку, що кожна модель ринкової економіки уособлює цілісність системи, яку повинна очолювати саме держава, і головна роль у кардинальних змінах цього сектора належить економічним реформам, що керуються економічною тактикою та стратегією. Економічна стратегія – це всебічний комплексний план або програма, що спрямовано на досягнення довгострокової мети, що органічно включає напрями, завдання та пріорітети економічного розвитку. Економічна тактика – це система форм і методів реалізації стратегії, тобто комплекс заходів впливу держави на перебіг конкретних економічних процесів з метою надання їм параметрів, які визначені завданнями економічної стратегії [8, с.311]

Повернемось до самого становлення ринкової економіки саме в Україні. Як саме це відбувалося? Вчений Тарасевич наводить три основні етапи формування перехідної економіки:

- I (1992-1994 рр.) – етап, піл час якого відбувалася безсистемна та нерегульована «шокова терапія»;

- II (1994-1999 рр.) – етап, під час якого відбувалися перетворення за програмою МВФ та інших міжнародних організацій, у якій домінували заходи з ознаками «шокової терапії»; мета на реалізацію градуалістських заходів;

- III (1999-2000 рр.) – етап, на якому почалася реалізація нової моделі економіки, її перетаорень.

[6, с.626]

З цього можна зробити висновок, що шляхом переходу України на рейки ринкової економіки служив прискорений шлях, або вищезгадана «шокова терапія». Вчений Єщенко стверджує, що цей шлях переходу, який має в своїй основі стратегію, розраховану на 400-500 днів, приваблює тим, що нова економічна система встановлюється за відносно нетривалий час, навідміну від поступового еволюційного переходу, який вводиться 10-15 років. [5, с.162] Але обрання саме цього методу має як плюси, так і мінуси, а при низькому рівні розвитку товарно – грошових відносин, що було наслідком проведення 70-річної політики, що ігнорувала ринок, як ми можемо побачити це з історичних джерел, негативні риси «шокової терапії» матимуть значну перевагу.

Позитивні зрушення «шокової терапії»:

- відносна макроекономічна фінансова стабілізація

- формування власної грошово – кредитної та фінансової системи

- формування власної ринкової інфраструктури

- активізація зовнішньоекономіних зв’язків

Програма, рекомендована для України радниками з західних економічних шкіл, здалася владі більш дієвою, і нещодавня складова Радянського Союзу обрала саме її, незважаючи також і на ряд таких наслідків, як:

- значне скорочення державного сектору

- обмеження вільної цінової політики жорсткими методами нової фінансово- кредитної політики

- падіння рівня соціальної підтримки населення др найнижчого показника

[5, с.163]

Саме ці негативні фактори становили проблемність переходу України до нової, ринкової економіки. Значну долю негативу можна побачити у тому, що не були зважені елементарні відмінності нашої країни та західних країн, де,як згадувалося вище, ринкові ідеї були впроваджені ще в 30-х роках ХХ століття. Непідготовленість до такого радикального кроку: неперебудована інфраструктура ринку, без якої неможливе становлення нової економіки, що потребує значної інституціональної перебудови, зумовлює неможливість інтеграції в середовище міжнародного ринку; недостатність власних капітальних ресурсів, що призводить до зростання зовнішнього боргу та інфляції в країні; дефіцит висококваліфікованих кадрів для роботи у нових установах – весь цей перелік уособлює проблеми переходу України до ринкової економіки.

Перехідна економіка України, плюси та мінуси якої були розглянені вище, також відзначилася тим, що під час трансформації наблизилася до кризового стану. Нестабільність, неузгодженість між старими і новими формами господарювання, недостатньо відпрацьований механізм реалізації нових законів – саме ці фактори, за думкою вченого Єщенка, призвели до кризи перехідної економіки України

Що представляє собою така криза? Пропоную розглянути це явище за теорією вченого Тарасевича. Він вважає, що криза у перехідній економіці України – це складний феномен, що не вдається підпорядкувати стандартній класифікації. За звичайним підпорядкуванням кризи можуть бути такими:

Класифікація кризових явищ (схема 4)

На основі цього матеріалу можна зробити такі висновки:

Þ великий часовий відрізок, який займала криза – з історії відомо, що вона почалася під час останніх років існування СРСР та послабшала у 2000-х роках

Þ відсутність циклічності

Þ суперечливий характер кризи – протягом її дії відбувається видалення старої та впровадження нової економічної системи.

Так, цю кризу можна назвати трансформаційною. У наш час, маються на увазі 2000-ні роки, теж відбувалася економічна криза, але вона якісно відрізнялася від тої, що супроводжувала нашу країну у 90-х роках. Взагалі, обраний шлях переходу до ринкової економіки зумовив ряд проблем, але хіба можна повернути цей процес назад? Звісно, ні, і діяти потрібно було вже у цьому становищі, яке необоротно встановилося на території України.

Отже, таким чином проблеми переходу України до ринкової економіки були зумовлені форсованими, непродуманими рішеннями та потягнули за собою такий негативний наслідок, як багаторічна криза, що у той же самий час мала і позитивну сторону у перебудові інституціональної структури економічного сектору в тих складних умлвах, що утворилися під дією так званої «шокової терапії». Я вважаю, що у цій перебудові були як вірні кроки, так і хибні, і проблематика переходу дає змогу вчитися на помилках.

ВИСНОВКИ

За допомогою матеріалу, щобув наведений вченими – економістами тв власних думок, суджень мною була опрацьована дана тема – «Ринок та держава в сучасній економічній системі».

По-перше, я вважаю за належне ще раз підкреслити актуальність цієї теми. Так, економічний розвиток не стоїть на місці, він постійно розвивається, хоч нові думки та ідеї і базуються на дослідженнях вчених VII-XIX століть або навіть вчених античного періоду. Ця робота допомогла мені зрозуміти, що теорії можуть бути сформульовані у будь-якому році, це не має значення, але для її правильного використовування, для її коректної дії потрібен довгий час, впровадження нових інститутів тв нових механізмів. Екскурсія в історію дає змогу прослідкувавти розвиток взаємодії ринку та держави ще з античного періоду і до нашого часу, і перше питання курсової роботи наводить на такі висновки.

- Ринок являє собою сукупність великої кількості різновидів економіних відносин.

- Ринок пройшов складних шлях еволюції від простого обміну «віч – на - віч» до організованої структури світових ринкових мереж.

- Ситуація на ринку контролюється попитом та пропозицією, а врівноважується конкуренцією.

- Ринок має свої функції, які він повинен виконувати, а коректне його функціонування забезпечується законами ринку.

У другому питанні роботи була розглянена взаємодія держави та ринку, питання потрібності чи непотрібності державного контролю в сфері ринку, функції складових ринкової економіки. Отже, можна зробити такы висновки:

- Держава, як і ринок, мають складну структуру та являються самостійними, але в системи вдосконалюють друг друга та видаляють негативні сторони один одного.

- Втручання держави в ринкову економіку необхідне, воно повинне бути присутнім хоча б на мінімальному рівні, тим самим забезпечуючи стабільність та курс на розвиток ринку, запобігаючи монополізації ринкової структури.

- Ринкова економіка має три головні групи суб’єктів – держава, підприємства та домогостподарства. Їх збалансована діяльність, що передбачає виконання ряду функцій, дозволяє ринковій економіці реалізовуватися та виправдовувати звання найефективнішого виду еволюції товарно – грошових відносин.

Третє питання курсової роботи має назву «Проблеми становлення ринку в Україні в умовах переходу до ринкової економіки». У ноьому були вивчені проблеми, які з’явилися під час впровадження трансформаційної економіки на території України у період 1992 – 2000 років. Таким чином, аналіз цього питання наводить на такі висновки:

- Перехід економічної системи зачіпає усі сфери діяльності людини – від політики до екологічного середовища.

- Перехіддо нової економічної системи потребує поступової перебудови інституціональної структури за допомогою чітко сформульованих, повноцінних реформ, що керуються принципами тактики та стратегії.

- Метод переходу України до ринкової економіки називається «шоковою терапією»; він мав плюси та мінуси, і негативні фактори мали значну перевагу над позитивними.