І якщо говорити про культуру світову, то, безумовно, є надія, що в людства збережуться і бажання, і здібність до створення і відкриття мистецтва, літератури і того кіно, яке я звикся вважати мистецтвом.
ВИСНОВКИ
В осмисленні цих змін, очевидно, треба виходити із природи тієї соціально-культурної реальності, яка формується в Україні. Вона характеризується: формуванням нової системи цінностей; складанням на відміну від моностилістичної; полістилістичної культури; особливими відносинами між учасниками культурного процесу; зміною ієрархічного “вертикалього” принципу управління культурою на “горизонтальний”, партнерський; акцентуванням на ролі особистісного, а не колективістського начала; зростаючою культурною роллю регіонів; формуванням приватного, недержавного сектора культури; комерціалізацією культури й зростанням ролі в ній менеджменту; руйнуванням усталеної культурно-просвітницької мережі й мережі закладів естетичного виховання; зростаючою недостатністю закладів культури для значного числа громадян. Ці утворення радикально змінюють, далеко не завжди на краще, соціально-культурну ситуацію естетичного виховання як особливої соціально-виховної підсистеми. Виникає необхідність суттєвої переструктуризації, а фактично, формування нової системи естетичного виховання в Україні.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Карабанова О. А. Возрастная психология: Конспект лекций. – М.: Айрис-пресс, 2005. – 240 с. – (Высшее образование).
2. Павленко В.Н. Представления о соотношении социальной и личностной идентичности в современной западной психологии // Вопросы психологии. – 2000 - № 1 – С. 135-141.
3. Райгородский Д.Я. Теории личности в западноевропейской и американской психологии.: Хрестоматия по психологии. – Самара: Изд. дом “Бахтар”, 1996.- 480 с.
4. Ставропольский Ю.В. Модели этнокультурной идентичности в современной американской психологии // Вопросы психологии. – 2003. – № 6 – С. 112-121.
5. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. – 3-е изд. – СПб.: Питер,2006. - 607 с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»).