Смекни!
smekni.com

Доходи населення: аналіз (Донецька, Тернопільська, Сумська та Херсонська області) (стр. 1 из 2)

Зміст

Зміст

Вступ

1. Загальнотеоретична частина

2. Аналітична частина

Висновки та пропозиції

Вступ

Одним з основних показників, що відбивають якість життя населення, є рівень життя. Поняття рівня життя визначається співвідношенням грошових доходів населення і прожиткового мінімуму, питомою вагою бідних і багатих, купівельною спроможністю середніх шарів, забезпеченістю житлом, об'єктами господарсько-побутового призначення і комунальних послуг і т.д.

Іншими словами, в основі рівня життя населення лежать наявність у людей гарної роботи і гідної зарплати, можливість користатися гарантованими якісними послугами.

В останні роки особливу актуальність здобувають проблеми, пов'язані із забезпеченням росту доходу населення. За даними Держкомстату України, у структурі доходів населення основну частину (більш 50%) складає заробітна плата. Зміна співвідношення середньої заробітної плати і величини прожиткового мінімуму в останні роки складалося не на користь заробітної плати. Збільшення доходів населення, ріст купівельної спроможності і споживчого попиту багато в чому залежать від пожвавлення і розширення промислового виробництва. У свою чергу, підвищення добробуту населення і зв'язане з ним збільшення платоспроможного попиту будуть сприяти розвитку економіки країни.

Отож актуальність теми визначення впливу доходів населення на загальний рівень життя у країні позначилась на темі даної роботи «Доходи населення Донецької, Тернопільської, Сумської та Херсонської областей»

Метою даного дослідження є визначення динаміки зростання чи зменшення доходів населення вибраних областей України.

Об’єктом даної роботи є доходи населення Донецької, Тернопільської, Сумської та Херсонської областей.

При цьому предметом роботи є аналіз кількісних показників доходів населення Донецької, Тернопільської, Сумської та Херсонської областей.

Згідно з метою дослідження поставлено та вирішено наступні завдання:

1. Дослідити механізми формування доходів;

2. Вивчити особливостей формування різного виду доходів населення.

3. Проаналізувати фактологічний матеріал Держкомстату України про стан доходів населення вибраних для дослідження областей України.

4. Зробити висновки по дослідженню та навести рекомендації.

Робота складається зі вступу, загальнотеоретичної частини, аналітичної частини, висновків та рекомендацій, списку використаної літератури.

У якості джерел інформації для написання роботи використано методичну літературу, дослідження видатних вчених у галузі статистичного обліку, книги та статті періодичних видань, що наведено у списку використаних джерел інформації.

1. Загальнотеоретична частина

Організація оплати праці в Україні здійснюється на основі:

· законодавчих та інших нормативних актів;

· генеральної угоди на державному рівні;

· галузевих, регіональних угод;

· колективних договорів;

· трудових договорів.

Згідно з Законом України «Про оплату праці» суб'єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування, власники, об'єднання власників або їх представницькі органи, працівники.

У країнах ринкової економіки на величину заробітної плати впливає конкуренція, що діє на ринку праці. Співвідношення попиту і пропозиції на робочу силу не є сталим. Воно може бути сприятливим для тих, хто її продає. Це відбувається рідко і вибірково, якщо попит на робочу силу перевищує пропозицію на неї. У цьому випадку зарплата може зростати. І навпаки, якщо пропозиція робочої сили на ринку перевищує попит на неї, то виникають несприятливі умови для встановлення більш високого рівня заробітної плати. В цих умовах робітник змушений погоджуватись на меншу заробітну плату, на гірші умови праці. Держава і профспілки мають право обмежувати конкуренцію на ринку праці.

Є певні особливості розподілу особистих доходів за трудову діяльність у колективних підприємствах. До таких підприємств слід віднести кооперативи у різних сферах господарювання, які засновані на кооперативній власності, а також підприємства, засновані на спільній праці та власності, що складається з індивідуальних паїв. Члени кооперативу і співвласники колективних підприємств не продають свою робочу силу. Їх особисті доходи виникають у результаті реалізації товарів і послуг, що створені колективною працею.

Розрізняють доходи від індивідуальної трудової діяльності. Визначення таких доходів вимагає чіткого з'ясування суті індивідуальної трудової діяльності. Остання являє собою суспільне корисну діяльність громадян з виробництва товарів і надання платних послуг, що не пов'язане з їх трудовими відносинами з державними, кооперативними, іншими громадськими підприємствами, установами, організаціями і громадянами, а також з трудовими відносинами у колективних сільськогосподарських підприємствах.

Коло індивідуальної трудової діяльності досить широке. Це працівники, які виробляють різноманітні товари (наприклад, шиють одяг, взуття, виготовляють сувеніри тощо), власники дрібних підприємств без найманих працівників (наприклад, перукарень, майстерень по ремонту телевізорів, побутової техніки тощо), фахівці - юристи, лікарі, стоматологи, викладачі, які надають громадянам платні послуги.

Проте не вся грошова виручка від індивідуальної трудової діяльності становить грошовий доход. Останній становить залишок після вилучення з грошової виручки виробничих витрат (амортизація засобів праці, витрати на сировину, матеріали, електроенергію, транспорт та ін.).

Учасник індивідуальної трудової діяльності після сплати податку повністю розпоряджається своїм доходом.

В умовах дефіциту товарів і послуг можуть виникнути високі доходи за рахунок спекуляції, різних зловживань. У зв'язку з цим, створюючи сприятливі умови для ефективної господарської діяльності людей, що зайняті переважно в індивідуальному секторі виробництва, слід враховувати і контролювати одержувані доходи, розумно використовувати для цього прогресивний податок.

2. Аналітична частина

Дані для аналізу доходів населення Донецької, Тернопільської, Сумської та Херсонської областей взято із офіційного сайту Держкомстату України та сайтів офіційних регіональних представництв Держкомстату, посилання на джерела наведено у списку використаної літератури.

Об’єктом дослідження є доходи населення Донецької, Тернопільської, Сумської та Херсонської областей. Метою дослідження є визначення динаміки зростання чи зменшення доходів населення вибраних областей України. У якості одиниці спостереження у даному випадку використовуються вибрані для аналізу області.

Сформуємо статистичний формуляр згідно отриманих із Держкомстату даних. Дані наведемо у табличному вигляді. Подальші розрахунки та аналіз проводитимемо за двома показниками: загальним доходом населення та наявним доходом населення на одну особу.

Область Загальний доход населення (млн. грн.) Наявний доход населення на одну особу (грн.)
2005 2006 2007 2008 2009 2005 2006 2007 2008 2009
Донецька 45844 57249 73011 92213 98116 8349,2 11875,3 14492,8 16220,1 17380,9
Сумська 9114 11281 14965 19819 20390 5972,0 7459,2 9876,3 13187,2 13655,6
Тернопільська 6969 8708 11367 14999 15665 5032,7 6283,4 8063,5 10583,0 10733,2
Херсонська 7664 9281 12070 16206 17001 5400,5 6492,2 8374,5 11248,1 11606,3

Таблиця 1. Доходи населення Донецької, Тернопільської, Сумської та Херсонської областей

Дані зі статистичного формуляру представимо для наочності у вигляді графіків.

Як бачимо, лінії графіків фактично подібні, але слід відзначити, що доходи населення Донецької області є дещо вищими, ніж для інших областей. Це пояснюється специфікою економічного розвитку даного регіону.


Мал. 1. Доходи населення Донецької, Тернопільської, Сумської та Херсонської областей

Мал. 2. Наявні доходи населення Донецької, Тернопільської, Сумської та Херсонської областей на одну особу

Згідно зі специфікою дослідження, визначимо наступні статистичні показники:

· абсолютний приріст (базисний та ланцюговий);

· темп росту (базисний та ланцюговий);

· середній темп росту (базисний та ланцюговий);

· коефіцієнт випередження (відставання).

Дані розрахунків формуємо у таблицю, розрахунки необхідних параметрів виносимо у додатки для кожної області.

Розрахунки по коефіцієнту випередження чи відставання отримуємо поділивши середні темпи росту показників (доході населення на доходи населення у розрахунку на одну особу). Таким чином, коефіцієнт випередження чи відставання показує, наскільки темпи зростання доходів населення швидші, ніж темпи зростання доходів у розрахунку на одну особу.

Рік Абсолютний приріст Темп росту Середній темп росту Коефіцієнт випередження
базисний ланцюговий базисний ланцюговий базисний ланцюговий
2005 - - 1 1 - - -
2006 11405 11405 1,248 1,248 1,248 1,248 1,1
2007 27167 15762 1,592 1,275 1,261 1,246 1,05
2008 46369 19202 2,011 1,260 1,262 1,172 0,95
2009 52272 5903 2,141 1,064 1,209 1,076 1,97

Таблиця 2. Аналіз доходів населення Донецької області