Ефективність регіональних інвестицій в Україні (стр. 2 из 3)

Значний науковий та практичний інтерес для формування економічної політики мають дискусії щодо напрямків інвестиційної діяльності: у фізичний капітал, інфраструктуру, освіту тощо. Важливими є дослідження факторів продуктивності інвестиційної діяльності: технологічний проґрес, макроекономічна стабільність, ефективне управління, верховенство права, прозорі й ефективно працюючі державні й суспільні установи і таке інше [18]. Особливе місце для країн, що розвиваються, посідає проблема негативного впливу іноземного капіталу [19], горизонтальних й вертикальних іноземних інвестицій [2]. Науково-практичний вимір усіх цих напрямків досліджень об'єднується у завдання оцінювання ефекту, що його справляють інвестиції на економіку в цілому та, зокрема на регіональну економіку.

Невирішені частини загальної проблеми. Оцінюючи те, наскільки інвестиції впливають на економіку регіону, вчені й політики переважно обмежуються декларуванням ролі інвестицій у регіональному розвитку України, спираючись на відомий зарубіжний досвід інвестування у технологічні інновації. Так відмічається, що спричинений інвестиціями вплив технологічного розвитку супроводжується порівняно швидкою результативністю технологічних змін у регіональній економіці. Аргументується це тим, що регіональна економіка є малою, а отже достатньо чутливою до подібного роду впливів. Вважається, що декілька серйозних технологічно ємних проектів здатні істотно змінити економічну і соціальну ситуацію території [13]. Це є логічним, але не очевидним.

Інвестиції є предметом домовленості двох економічних агентів, що передбачає взаємну вигоду, і більшість теоретичних моделей інвестицій є мікроекономічними за своєю природою та описують інвестиційну поведінку індивідуальних фірм. Дослідники вказують, що коли розробити такі моделі для опису поведінки певної репрезентативної фірми в економіці, їх можна було б застосовувати до моделювання впливу факторів активізації інвестиційної діяльності й на регіональному рівні [3]. Разом із цим, слід розуміти, що коли подібний підхід й спрямовано на визначення умов, що сприятливі для індивідуального інвестора, побудувати на його використанні політичні рішення буде настільки важко, наскільки важко об'єднати до однієї групи інвесторів, різних за інституційним статусом, можливостями щодо обсягів інвестицій, галузевими й часовими уподобаннями тощо.

Отже ціль статті полягає у розробці підходів до оцінки ефективності регіональних інвестицій.

На регіональному рівні результат інвестицій не є сумою прямих чи не прямих доходів учасників того чи іншого інвестиційного контракту. Набагато важливішими є зовнішні по відношенню до нього ефекти. Серед таких зовнішніх ефектів називають: розвиток місцевого приватного бізнесу, освоєння нових технологій, отримання навичок управління й навчання персоналу, посилення інституту приватної власності, підвищення конкурентоспроможності місцевої економіки та широкий демонстративний ефект, розвиток існуючої інфраструктури регіону [9]. Подібного роду впливи відображаються передусім у обсязі й темпах зміни валового регіонального продукту (ВРП).

Найпростішим методом оцінювання ефективності інвестицій слід вважати використання бінарної шкали, коли результати кожного факту інвестування розділяються на вдалі або невдалі [9]. В економічній літературі більш популярними є різного роду рейтинги інвестиційної ситуації в регіонах [22]. До складу показників оцінювання включаються, наприклад, обсяг ВРП на одного зайнятого в економіці, виробництво промислової продукції на одного зайнятого й на одиницю вартості основних фондів, витрати заробітної плати на одиницю ВРП, продуктивність праці на підприємствах, ВРП на одиницю вартості промисловоїпродукції тощо. Рейтингове оцінювання передбачає необхідність формування такого набору показників, що найкраще відповідає галузевим, ресурсним, історичним та демографічним особливостям того, чи іншого регіону. За такого підходу, однак, дані щодо різних регіонів стають непорівнянними. Виникають труднощі з оцінюванням динаміки.

Більш універсальним є визначення чутливості економіки регіону до інвестиційної діяльності в ній. Можна гіпотетично припустити, що для кожного регіону, або для їх групи є певний поріг чутливості економіки до інвестицій, маючи на увазі їх обсяги, структуру й динаміку. Його досягнення означає отримання синергетичного ефекту у вигляді зростання ВРП у відповідь на приріст інвестицій. Якщо таке зростання має місце, інвестиції можна розглядати такими, що відповідають особливостям розвитку регіону за обсягом, галузевою структурою чи за рівнем технологій. У рамках даного припущення порівнюються темпи приросту інвестицій та темпи приросту ВРП по роках, наприклад, у термінах визначення еластичності ВРП по інвестиціях.

Для аналізу ефективності регіональних інвестицій використовувалися дані щодо темпів приросту ВРП та темпів приросту інвестицій по регіонах за період 2004-2008 рр. [6]. Результати порівняння показано на рис. 1.

З рис.1 видно, що тільки у п'яти регіонів еластичність (E) середньорічних темпів приростів ВРП по інвестиціях більше або близька до одиниці. У дванадцяти регіонів вплив інвестицій на регіональну економіку є значно послабленим (Е менше або дорівнює 0,25). Середнє значення еластичності складає за вказаний період 0,074. Це означає, що 10 % приріст інвестицій викликає зростання ВРП з темпом 0,7 %. Узятий із лагом в один рік, середній показник еластичності дорівнює — 0,371, у два роки —-1,229. Можна припустити, з огляду на таке зменшення еластичності, що у складі інвестицій переважають короткотривалі проекти.

Звичайно, середній показник еластичності дозволяє зробити припущення про характерінвестиційних процесів та їх вплив на економіку регіонів, однак він, є надто загальним. Для поглиблення дослідження використовувалися групування й аналіз регресії. Розглядалися наступні дані за період 2004-2008 рр.: темпи приросту ВРП порівняно з попереднім періодом (Y — залежна змінна моделі); обсяг інвестицій у основний капітал на душу населення по регіонах, грн (x); темпи приросту обсягів інвестицій в регіон (z).

На першому етапі визначалася ступінь залежності Y від x і z. Аналіз регресії показав на повну відсутність якого-небудь зв'язку між показниками вибірки (табл. 3).

Дані табл. 3 вказують на деякі ознаки прямого зв'язку у залежності темпів приросту ВРП від темпів приросту обсягів інвестицій в регіон (без лагу R= 0,442). Це може підтверджувати гіпотезу про переважання короткострокових інвестицій, ефект яких проявляється у межах одного року. Втім, як показує аналіз, параметри такої залежності не є статистично значимими.

На другому етапі здійснювалося групування даних вибірки у трьох напрямках: за темпамисередньорічного приросту ВРП, за середньорічним обсягом інвестицій на душу населення та за середньорічними темпами приросту інвестицій. У кожному випадку визначалися дві групи регіонів, де відповідний показник перевищував або дорівнював середньому значенню (група А) та був менше середньої (група В).

По кожній ситуації проводився аналіз регресії, результати якого представлено у табл. 4.

Як видно з табл. 4, практично у жодному випадку відсутні онакинаявностізв'язку. Виключеням є група регіонів, у котрих середньорічний обсяг інвестицій на душу населення дорівнює або вище за середній. Крім того, що коефіцієнт регресії R = 0,924, інші критерії (f= 40,699; STDEV = 0,000367) вказують на статистичну значимість результатів. Таке дає підстави вважати, що критичний рівень інвестицій,по досягненню якого спостерігається зростання ВРП може оцінюватися за обсягом інвестицій на душу населення регіону.

Порівняння чутливості економіки регіонів до інвестицій у основний капітал по першому регіону у групі А — Харківська область й останньому у групі В — Херсонська область (відповідно, рис. 2 та рис. 3) дає можливість дійти наступних висновків.

У Харківській області, оскільки інвестиції досягли порогу чутливості, спостерігається цілком природна залежність темпів приросту ВРП від темпів приросту інвестицій. Так у зоні А ВРП зростає як наслідок інвестування, та у зоні В — скорочується при зменшенні темпів приросту інвестицій. До речі, як Харківська областьвходить за зробленими рейтинговими оцінками до групи інвестиційно привабливих регіонів, так і Херсонська область є представником регіонів низької інвестиційної привабливості [21].

Взаємозв'язок середніх по групам темпів приростів ВРП та інвестицій представлено на рис. 4.

Для групи А як і для групи В (зони bі c), що видно з рис. 4, спостерігається в цілому пряма залежність темпів приростів ВРП та інвестицій. Напрямок зв'язку у зоні а для групи А можна було б віднести до впливу інших, відмінних від інвестицій факторів зростання. Для групи В напрямок зв'язку у зоні а, скоріш за все, відноситься до залишкових ефектів проросту інвестицій у попередні періоди. Привертає увагу те, що економіки регіонів в обох групах однаково чутливі до інвестицій (еластичність у зонах b). У той же час, для регіонів групи В, де обсяг інвестицій на душу населення є відносно меншим, необхідним є більший приріст інвестицій для отримання адекватної реакції регіональної економіки (3,7 % проти 2,1 % для групи А).