Економічну свободу можна розглядати не тільки як ціль, але і як цінність. Проте цінністю вона стає тільки тоді, коли суб’єкт її усвідомлює. Де немає усвідомлення цінності діяти у сфері економіки відповідно до своїх потреб та інтересів з усвідомленням власної відповідальності за свої рішення і результати діяльності, там не має і суб’єкта господарювання. На рівні особистості економічна самосвідомість, яка спонукає особистість стати активним учасником економічного життя, включає усвідомлення й відчуття цінності економічної свободи. Важливу роль відіграє також, поряд з осмисленням цінності особистої свободи, розуміння її співвідношення зі свободою інших, з інтересами соціуму взагалі.
У 2009 році в рейтингу індексів економічної свободи було 179 країн (проти 157 у 2008 p.). Упродовж останніх років Україна опускається в глобальному рейтингу - 152-ге місце в 2009 році з 48,8 балами, що на 2,2 бала менше за попередній рік. Україна займає 42-ге місце серед 43 європейських країн. І якщо в 2008 році Україна була останньою в категорії країн «переважно невільні», то у 2009-му Україна опинилась у групі «невільних» країн (менше ніж 50 балів) разом з Білоруссю, Ліберією, Чадом, Анголою, Кірібаті, Республікою Чад [6,c.127].
Оцінка економічної свободи в Україні в 2010 році складає 46,4, що робить її економіку вільною лише на 162-у місці зі індексом свободи в 2010 році. Його оцінка в 2,4 процентних пункту нижче, ніж у минулому році, що відображає зменшення оцінки економічної свободи на 10 місць. Україна займає вже 43місце з 43 країн регіону Європи та її загальний бал нижче, ніж середні світові показники.
Україна зробила низку важливих структурних реформ для зміцнення своєї економічної бази і домоглася щорічного зростання на рівні 5 відсотків протягом останніх п'яти років. Позитивні заходи включають впровадження конкурентоспроможних ставок податків і членство у Світовій організації торгівлі після 14-річного процесу приєднання [4,c.39]. Загальна свобода щодо ведення бізнесу. Щодо розпочати бізнес в Україні необхідно 27 днів, у порівнянні із середнім світовим показником в 35 днів.
Таблиця 1
Економічна свобода в Україні в 2009 році
| Показник | Бали | У середньому у світі |
| Ведення бізнесу | 38,7 | 64,3 |
| Торговельна свобода | 82,6 | 73,2 |
| Фінансова свобода | 77,9 | 74,9 |
| Розмір бюрократичного апарату | 41,1 | 65,0 |
| Монетарна свобода | 61,2 | 74,0 |
| Інвестиційна свобода | 20,0 | 48,8 |
| Фінансова свобода | 30,0 | 49,1 |
| Захист права власності | 30,0 | 44,0 |
| Свобода від корупції | 25,0 | 40,3 |
| Трудова свобода | 57,7 | 61,3 |
Складено за даними [15].
Отримання ліцензії на підприємницьку діяльність має більш ніж середній світовий показник становить 18 процедур і 218 днів, а витрати залишаються високими. Банкрутство є трудомістким і дорогим процесом.
Торговельна свобода. Україна домагається прогресу в лібералізації торговельного режиму, але деякі обмеження на експорт, бар'єри на ринку послуг, імпортні податки і збори, ліцензування імпорту вимог, непрозорі державні закупівлі, комплекс стандартів і правил сертифікації, обтяжливі митні процедури та слабкого захисту інтелектуальної права власності ще збільшують вартість торгівлі.
Фінансова свобода. Україна має порівняно низькі податкові ставки. Верхня ставка прибуткового податку становить 15 відсотків, а стандартна ставка корпоративного податку становить 25 відсотків. До прибутку страхових компаній і сільського господарства застосовуються спеціальні тарифи. Інші податки включають податок на додану вартість (ПДВ), податок на майно і податок на спадщину. У самий останній рік, в цілому податкові надходження як відсоток від ВВП склав 36,9 відсотка.
Розмір бюрократичного апарату. Загальний обсяг видатків уряду, у тому числі споживання і трансфертні платежі, є високими. У самий останній рік, державні витрати склали 44,3 відсотка ВВП. Не дивлячись на широку приватизацію, економіка як і раніше скута щодо державного втручання в приватний сектор.
Монетарна свобода. Інфляція була надзвичайно високою, в середньому 20,7 відсотка в період з 2006 по 2008 рік. Виконавча влади може встановлювати мінімальні ціни на товари і послуги, а держава впливати на ціни за допомогою регулювання і державних підприємств та комунальних служб. Десять очок були відняті з грошової оцінки свободи в Україні до відповідальності за політику, що спотворює внутрішні ціни.
Інвестиційна свобода. Законодавство передбачає рівне ставлення до іноземних інвесторів, але деякі сектори обмежено або заборонено. Обтяжлива бюрократія стримує інвестиції. Контракти не завжди підтримувалися в рамках правової системи, а також приватизація сповільнилося. Резиденти і нерезиденти валютних рахунків можуть бути предметом обмежень і затвердження урядом. До платежів та переказів можуть бути різні вимоги і кількісні обмеження. Деякі операцій з капіталом підлягають контролю та ліцензуванню. Іноземні інвестори не можуть володіти угіддями.
Фінансова свобода. Фінансова система України залишається слабкою і недостатньо розвиненою. Реструктуризація банківської системи йде повільно, і більше 150 дрібних банків часто страждають від недостатнього капіталу. Два банки знаходяться в державній власності, а також на 10 найбільших банків припадає більше половини вартості чистих активів. З часу прийняття поправок, які стосуються банківської діяльності у 2006 році та приєднання до Світової організації торгівлі в травні 2008 року, іноземні банки та страхові компанії одержали дозвіл на відкриття філій. З урахуванням недостатньої ефективності і глибини у фінансовій системі, розвиток внутрішнього ринку капіталу, як і раніше знаходиться в зародковому стані. Криза ліквідності і збільшення обсягу непрацюючих кредитів, пов'язаних із глобальною фінансовою кризою, призвели до великої пакет порятунку від Міжнародного валютного фонду [11,c.146]. Уряд також ухвалив контрольні пакети акцій в трьох з п'яти банків у скрутному фінансовому становищі і вивчає питання про націоналізацію всіх інших.
Захист права власності. Захист прав власності є слабким. Судова система підлягає виконавчій владі та кримінальному тиску, а корупція є значною. Ініціатива з розробки іпотечного ринку призвела до сильного зростання числа іпотечних кредитів і заклала законодавчу та адміністративну основу для функціонування ринку нерухомості.
Свобода від корупції. Корупція Україні сприймається як широке поширення. Україна займає 134 місце з 179 країн по сприйнятті корупції. Корупція пронизує всі верстви суспільства, уряду і всі сфери господарської діяльності і є одним з головних перешкод для іноземних інвестицій. Низький рівень заробітної плати сектора палива з корупцією в місцевих адміністративних органах, таких як дорожня поліція та податкове адміністрування, а також у системі освіти.
Висновок
Таким чином на сьогоднішній день сформованою і діючої в Україні є така модель демократії, яка підлягає ручному регулюванню і характеризується як механізм забезпечення трансформаційних процесів у незалежній державі. Демократія не мислима без розвитку громадянського суспільства, що є не тільки головним контролером влади, але й носієм цінностей, які наповнюють її зміст.
Можна виявити глибокий взаємозв'язок та взаємозумовленість відкритого суспільства і відкритої економіки. Політично відкриті суспільства створюють сприятливі передумови для забезпечення економічної свободи і, відповідно, – економічного зростання. Повноцінна демократія неможлива поза ринковою економічною системою і навпаки. Водночас важливо наголосити, що людина потребує не тільки економічної свободи, але й соціального захисту.
У процесі переходу до більшої економічної свободи, тим не менше, Україна відстає від інших європейських країнах, особливо в справі створення підприємницького середовища та викорінення корупції. Прогрес в галузі приватизації і залучення іноземних інвестицій був повільним. Нормативно-правові бази залишаються обтяжливими й неефективними. Бюрократичні перешкоди роблять багато комерційних операції і бізнес-освіту складним завданням. Судовій системі не вистачає незалежності та потенціалу, а також правові процедури, як правило, предмет корупції.
Список використаної літератури
1. Гринів Л.С. Національна економіка [Текст] : навчальний посібник / Л. С. Гринів, М. В. Кічурчак, 2008. - 464 с.
2. Заблоцький Б. Ф. Національна економіка: Підручник. – Львів: Новий світ – 2000, 2009. – 582с.
3. Національна економіка [Текст] : навч.посібник / ред. : В. М. Тарасевич, 2009. - 280 с.
4. Дудка Ю.П. Рейтинги України у міжнародних вимірах та їх вплив на економічну безпеку [Текст] / Ю. П. Дудка // Інвестиції: практика та досвід. - 2009. - № 4.- С.36-41
5. Качан С. М. Інституційні складові економічного порядку: формування та сучасний стан / С. М. Качан // Наукові праці Донецького національного технічного університету. – 2009. - №36.1 – с.52-57