Смекни!
smekni.com

Оцінка ефективності розміщення продуктивних сил (стр. 2 из 2)

Необхідно відмітити, що із запровадженням досягнень науково-технічного прогресу в господарську практику стає очевидною обмеженість певних положень «географічного детермінізму», оскільки істотно знижується залежність розміщення окремих галузей чи виробництв від природних умов і ресурсів. Разом з тим всебічна і об'єктивна оцінка природно-географічного та природно-ресурсного фактора конче необхідна для прийняття обгрунтованих рішень щодо розміщення продуктивних сил.

У своїх наукових обгрунтуваннях щодо розміщення продуктивних сил марксистська теорія надає пріоритетного значення способу виробництва та соціально-політичній організації суспільства. Саме з цієї причини у постсоціалістичних державах переважало високоцентралізоване планування розвитку виробництва, яке охоплювало всі без винятку рівні управління народним господарством. При цьому формувався адміністративний механізм розподілу і перерозподілу ресурсів, фондів, продукції.

Актуальні проблеми розміщення продуктивних сил та регіональної економіки завжди були і залишаються в центрі уваги української економічної науки. У їх розробку вагомий внесок зробили вчені: О. М. Алимов, П. Т. Ващенко, К. Г. Воблий, О. Т. Діброва, С. І. Дорогунцов, М. І. Долішній, Ф. Д. Заставний, М. М. Паламарчук, М. Д. Піфун, Ю. І. Пітюренко, В. А. Поповкін, О.І. Шаблій, Я. І. Жупанський та багато інших. З проголошенням України незалежною державою було надано нового імпульсу розвитку теорії розміщення продуктивних сил та регіональній економіці. В основу сучасних поглядів і концепцій покладено теоретичні положення раціоналізації територіального поділу праці, комплексного ресурсозбереження, економії витрат суспільної праці, забезпечення сталого розвитку продуктивних сил. Парадигма регіональної цілісності, згідно з якою регіон являє собою єдність природного, матеріального середовища та соціуму, розглядається як вихідне посилання при розробці нових концептуальних положень щодо розміщення і розвитку продуктивних сил України та її регіонів на перспективу.

2 Оцінка ефективності РПС

При обґрунтуванні РПС застосовуються техніко-економічні розрахунки економічної ефективності. У деяких методах, названих вище, широко використовуються розрахунки, які спрямовані на визначення економічної ефективності прив’язки тих чи інших об’єктів до певної території. Усі наукові методи тісно взаємопов’язані і доповнюють один одного.

Критерієм ефективності розміщення і територіальної організації продуктивних сил завжди вважались витрати.

Ефективність витрат поділяється на загальну та порівняльну. Загальна ефективність народного господарства визначається методом співставлення одержаного приросту новоствореної вартості (національного доходу) із затраченими капіталовкладеннями. Порівняльна ефективність розраховується при виборі найвигіднішого варіанту розміщення об’єкта серед усіх інших наявних об’єктів.

Показники ефективності такі: питомі капіталовкладення, трудоємність, фондоємність, матеріалоємність, рентабельність, терміни окупності витрат, собівартість продукції, продуктивність праці, виробничі витрати.

Техніко-економічні показники аналізу територіальної організації господарства розраховують шляхом визначення розмірів відповідних витрат на виробництво одиниці продукції. Витрати окремих ресурсів і випуск нової продукції доцільно визначати у вартісному або натуральному обчисленні:

1) матеріалоємність виробництва:

Мм = Вм/Пр,

де: Вм – витрати матеріалів, тис. грн.;

Пр – річний випуск продукції, грн., шт., т;

2) енергоємність виробництва:

Ем = Ве /Пр,

де: Ве – витрати енергії, кВт/год.;

3) трудоємність виробництва:

Тм = Зп/Пр,

де: Зп – затрати праці, людино/год.;

4) водоємність виробництва:

Вм = Вв/Пр,

де: Вв – витрати води, л;

5) фондоємність виробництва:

Фм = Вф/Пр,

де: Вф – вартість основних фондів, грн.;

6) капіталоємність виробництва:

Км = Вкв/Пр,

де: Вкв – вартість капітальних вкладень на спорудження об’єкта;

7) транспортабельність продукції:

Тп = Впр/Пр,

де: Впр – витрати на перевезення продукції;

8) собівартість продукції:

С = Вс + Вм + Во,

де: Вс і Вм – вартість сировини, матеріалів, палива, енергії та інших предметів праці та амортизаційних відрахувань, грн.;

Во – витрати на оплату праці і реалізацію продукції, грн.

3 Ринок: регіональний, збалансований

Ринкова економіка – економічна система, що базується на механізмі конкуренції, попиту і пропозиції, кон’юнктури та узгоджує приватні і суспільні інтереси.

Ринок регіональний – ринок певного товару чи товарної групи, сфера функціонування якого обмежується переважно рамками одного регіону (області, краю, республіки).

Ринок збалансований – ринок, на якому підтримується повна за загальним обсягом, структурою, асортиментом та якістю товарів відповідність між попитом і пропозицією.

Основою нової регіональної парадигми є визначення цілісності і рівноправності усіх складових єдиної регіональної системи – природно-ресурсної, економічної, соціальної, інформаційної. Сучасна концепція розміщення продуктивних сил орієнтується на досягнення їх сталого розвитку і передбачає: подолання існуючих диспропорцій у територіальній структурі національної економіки; максимальне використання переваг територіального поділу праці, особливостей природно-ресурсного та науково-виробничого потенціалу регіонів; удосконалення спеціалізації регіонів з урахуванням загальнодержавних інтересів; активізацію господарської діяльності у регіонах на ринкових засадах в умовах різних форм власності; забезпечення умов для прискореного розвитку галузей, що випускають конкурентоспроможну продукцію, та залучення іноземних інвестицій у регіони, де існують для цього найбільш сприятливі передумови; створення нормальних умов для життєдіяльності населення та ліквідацію зон надзвичайних екологічних ситуацій в окремих регіонах.

Основні концептуальні положення щодо розміщення продуктивних сил реалізуються в таких розробках прикладного характеру, як схеми-прогнози та державні програми розвитку й розміщення продуктивних сил України, економічних районів і областей на перспективу. Вони необхідні для обґрунтування економічно доцільних напрямів розвитку продуктивних сил певних територій та розробки цілеспрямованих заходів державної регіональної економічної політики, які б дали змогу забезпечити ефективне регулювання процесів регіонального розвитку, узгодження дій центральних і місцевих органів виконавчої влади у здійсненні структурної перебудови економіки країни та послідовному впровадженні ринкових відносин.

До особливостей розміщення і розвитку продуктивних сил за умов ринкової економіки можна віднести такі:

- органічне поєднання державних, регіональних і місцевих інтересів під час розміщення нових об’єктів при мінімальному залученні зовнішніх ресурсів та максимальному використанні місцевих;

- формування та інтенсивний розвиток об’єктів ринкової інфраструктури та інформаційних систем з метою створення збалансованих регіональних ринків виробництва і збуту конкурентноспроможної продукції та послуг, на яких спеціалізуються регіони;

- пріоритетний розвиток наукомістких виробництв з швидкою окупністю витрат, ресурсозбереженням і значним нагромадженням для активізації інвестиційної діяльності та структурної реорганізації економіки;

- орієнтація на прогресивну структуру регіональної економіки з високою питомою вагою галузей, що працюють на задоволення потреб споживчого сектора економіки;

- розвинутість недержавного сектора економіки, зокрема підприємницьких структур.

Задача № 4

На основі нижче наведених даних визначити оптимальний варіант розміщення продуктивних сил, зробити висновок.

Показники
Собівартість(С1, С2), тис. грн. Капітало-вкладення(К1, К2), тис. грн. Витрати на транспорт(Зт), тис. грн. Річний об’єм,тис. тон
І вар. ІІ вар. І вар. ІІ вар. І вар. ІІ вар. І вар. ІІ вар.
4500,0 3480,0 110000,0 120000,0 1980,0 2665,0 180,0 205,0

Решение:

1. Рассчитаем удельную себестоимость по вариантам размещение производительных сил:

2. Рассчитаем удельные капиталовложения по вариантам размещения производительных сил:

3. Рассчитаем удельные затраты на транспортировку продукции по вариантам размещения производительных сил:

4. Рассчитаем оптимальный вариант размещения производительных сил:

Оптимальный вариант РПС определяется по формуле приведенных затрат:

где Ен – коэффициент нормативности, Ен = 0,15.

I вариант

II вариант

Вывод: Наиболее выгодным вариантом размещения производительных сил является II вариант, т.к. Зп2 = 117,78 < Зп1 = 127,67.


Література

1. Покропівний С.Ф. Розміщення продуктивних сил.

2. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. Є.П. Качана. – К.: Вища шк., 1999.

3. Дорогунцов С.І., Пітюренко Ю.І., Олійник Я.Б. та ін. Розміщення продуктивних сил України. – К.: КНЕУ, 2000.

4. Розміщення продуктивних сил: Підручник / В.В. Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенов та ін. – К.: Знання, КОО, 1998.

5. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. – К.: Знання, 1998.

6. Економічний словник-довідник / За ред. С.В. Мочерного. – К., 1995.