Смекни!
smekni.com

Аналіз і оцінка інноваційної діяльності підприємства (стр. 2 из 3)

де ГПвх.ін.д. – вхідний потік грошей від інноваційної діяльності;

ГПвих.ін.д. – вихідний потік грошей від інноваційної діяльності.

По-четверте, необхідним є використання показників результативності стадії проведення НДДКР, стадії впровадження інновацій та діяльності підприємства з погляду тривалості процесу розробки й впровадження інновацій.

Показник результативності стадії проведення НДДКР має наступний вид:

де Рнддкр. − результативність інноваційної діяльності на стадії проведення НДДКР;

Чеф. − число самостійно розроблених новацій, що відповідають вимогам економічної ефективності підприємства;

Чпр.еф. − число придбаних об'єктів інтелектуальної власності, що відповідають вимогам економічної ефективності промислового підприємства;

Чзаг. − загальне число новацій, як результат проведення НДДКР і придбання засобів інтелектуальної власності в зовнішньому середовищі промислового підприємства;

Чреал. − число об'єктів інтелектуальної власності результатів НДДКР реалізованих у зовнішньому середовищі промислового підприємства й не використовуваних у діяльності промислового підприємства.

Показник результативності стадії впровадження інновацій має визначатися за формулою:

де Чвп.ін. − число впроваджених інновацій, що відповідають вимогам економічної ефективності підприємства;

Чроз.ін. − число розроблених інновацій, що відповідають вимогам економічної ефективності, за той же період часу.

Результативність діяльності підприємства з точки зору тривалості процесу розробки й впровадження інновацій може бути визначена за формулою:

де Тс.н. − суспільно необхідні витрати часу на розробку й використання інновацій;

Тф. − загальна тривалість циклу розробки й освоєння інновації.

Таким чином, у якості інтегрального показника, що характеризує ефективність інноваційної діяльності підприємства, може бути використаний коефіцієнт результативності інноваційної діяльності в цілому:

Відмінністю аналізу інноваційної діяльності від інших розділів економічного аналізу є те, що акцентувати увагу варто на попередньому аналізі та обґрунтуванні ефективних управлінських рішень.

Перспективний аналіз як продовження попереднього дозволяє зробити прогнозний розрахунок щодо показників діяльності підприємства в майбутньому (для цього використовуютьсь методи оцінки інвестицій). Проте аналіз поточної інвестиційної діяльності також має велике значення, оскільки забезпечує контроль за виконанням прийнятих рішень.

Інвестування інноваційного проекту здійснюється за відносно самостійними етапами: інвестиції в науково-дослідні розробки (НДР), інвестиції на виході новації на ринок, інвестиції у виробництво. За етапами життєвого циклу інновації грошові потоки та ризики також не однакові. З метою підвищення точності розрахунків економічної ефективності доцільно витрати, доходи та ризики розподілити за окремими етапами реалізації проекту (модель витрати – доходи – ризик).

Дану модель, “витрати – доходи – ризик”, варто застосовувати для аналізу інноваційної діяльності, з метою забезпечення користувачів інструментарієм. Вона, на відміну від традиційних методів, що базуються на співвідношенні “витрати – доходи”, дозволяє інноваційним менеджерам оцінити ступінь дохідності і ризику та збалансувати їх на кожному етапі розподілу інвестицій в інноваційному проекті. Рівень ризику, вважаємо, слід визначати шляхом застосування коефіцієнтів, кожен з яких коефіцієнт залежить від виду й етапу впровадження інноваційного проекту та розраховується експертом. Залежно від стану проекту і методів управління його ризиками майже однакові проекти щодо дохідності будуть значно відрізнятись за рівнем ризику. Вибір ефективного інноваційного проекту здійснюється за допомогою використання “портфельного підходу”, суть якого полягає у виборі проекту з максимальним рівнем дохідності й мінімальним ризиком.

Особливе значення має розробка та використання методики об’єктивної оцінки інноваційної активності окремих господарських одиниць, з метою визначення їх рейтингової позиції в інноваційній діяльності. Ефективна методика оцінки інноваційної діяльності передусім включає комплексний аналіз інноваційних впроваджень.

Для оцінки ефективності інноваційної діяльності господарюючого суб’єкта рекомендується використовувати показник модифікованої внутрішньої норми рентабельності (МІRR), який розраховується наступним чином:

де МІRR – модифікована норма рентабельності інноваційної діяльності господарюючого суб’єкта (в розрахунку на період t);

r – ставка дисконтування (в розрахунку на період t);

аT – середній часовий лаг між початком дослідження і початком проектів, виражених в періодах t;

ΣNPVi – сумма чистих поточних вартостей інноваційних проектів, розпочатих у звітний період;

PVIR – поточна вартість витрат на дослідження і розробку за період T, яка розраховується за формулою:

інноваційний аналітичний інформаційний

Розрахована модифікована внутрішня норма рентабельності дозволяє оцінити ефективність інноваційної діяльності на рівні всього господарюючого суб’єкта. Отримане значення даного показника є зручним для сприйняття менеджерами, дозволяє проводити порівняльний аналіз різних періодів за ефективністю і оцінювати її шляхом порівняння MIRRR зі ставкою дисконтування r. Також оцінку ефективності інноваційної діяльності необхідно розглядати сумісно з оцінкою ефективності інноваційних проектів чи сегментів за той же період, який для зіставлення доцільно привести до показника модифікованої внутрішньої норми рентабельності (MIRR).

Показник модифікованої внутрішньої норми рентабельності дозволяє визначити рейтингову позицію конкретного господарюючого суб’єкта в сфері інноваційної діяльності галузі в цілому.

Для визначення ефективності впровадження інноваційного проекту варто застосовувати показник цінності капіталу (чистого дисконтованого доходу – NPV), який розраховується за такою формулою, що враховує рівень інфляції та ризику.

де Р – надходження;

І – виплати;

Е – ставка дисконту;

i –рівень інфляції в країні;

r – рівень ризику.

Розрахунок цінності капіталу застосовується як для оцінки окремих інвестиційних проектів, так і для порівняння окремих інвестиційних альтернатив.

Комплексний аналіз ефективності інноваційної діяльності господарюючого суб’єкта має містити в собі п’ять етапів аналізу, функціонально пов’язаних між собою.

Перший етап (попередній) – аналіз позиції та потенціалу підприємства, оцінка його стратегічного розвитку. Здійснюється аналіз конкурентних позицій, структури інноваційного потенціалу, виявлення ступеня використання внутрішніх інноваційних можливостей підприємства, оцінка рівня інноваційної активності підприємства.

Другий етап (перспективний аналіз) – аналіз можливих варіантів розвитку підприємства та визначення потреби в інноваціях і інвестиціях. Аналіз альтернатив інвестування.

Перший та другий етапи інтегровані в процес формування стратегічної політики підприємства на основі аналізу факторів внутрішнього та зовнішнього середовищ. На даних етапах проводиться аналіз можливих варіантів розвитку підприємства та визначаються його можливості, потреби в інвестиціях, здійснюється пошук можливих альтернатив інвестування. Одночасно із цим дається оцінка ролі власного капіталу у формуванні й розвитку інноваційного потенціалу. Далі аналізується вплив основних техніко-економічних факторів на зміну структури інноваційного потенціалу у звітному періоді порівняно з попереднім та виявляються внутрішньогосподарські резерви росту інноваційного потенціалу підприємства.

Третій етап (оперативний аналіз) – аналіз поточної інноваційної діяльності, аналіз витрат на інноваційну діяльність, аналіз результативності інноваційної діяльності, аналіз надійності підприємства. Розглянемо їх детально.

Аналіз поточної інноваційної діяльності, в процесі якого розраховуються показники ефективності поточної інноваційної діяльності: проста норма прибутку на акціонерний капітал, коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт використання витрат підприємства на інноваційну діяльність, коефіцієнт співвідношення придбаних та самостійно розроблених інновацій тощо та проводиться аналіз поточних витрат на НДДКР, придбання нематеріальних активів та основних засобів на основі динаміки зміни величини витрат на інноваційну діяльність і кількості інноваційних проектів, що перебувають у розробці підприємства, у звітному періоді в порівнянні з попереднім. Виявляється вплив основних факторів на зміну цих показників. Потім виявляються внутрішні резерви підвищення інноваційної активності підприємства.

Аналіз результативності інноваційної діяльності. На цьому етапі визначається результативність інноваційної діяльності підприємства за допомогою розрахунку відповідних показників (коефіцієнт збалансованості грошових потоків, показник частки прибутку від інноваційної діяльності в загальному обсязі прибутку підприємства та ін.). Аналізується динаміка показників порівняно із попередніми періодами, проводиться оцінка ефективності реалізованих підприємством інновацій і їх впливу на показники ефективності функціонування підприємства та водночас виявляються можливі резерви поліпшення цих показників.