Смекни!
smekni.com

Макроекономічний аналіз структури зайнятості (стр. 9 из 9)

В силу позначених причин помірне безробіття ( від 3 до 5% зайнятих ) вважається необхідним супутником розвитку ринкової економіки.

Ліберальна і соціал-демократична політекономія розглядають безробіття в зовсім іншому аспекті. Вони бачать в ній витрати для суспільства і вважають, що ці витрати навіть перевищують рівень збитків, які викликані монополізацією народного господарства. Які ж витрати суспільства викликає безробіття?

1. При безробітті недовикористовується економічний потенціал суспільства. Незайнята робоча сила не приймає участі в зростанні національного багатства. Тому в країні виникають витрати від недовикористаних виробничих можливостей.

2. При задовгому безробіттю втрачається кваліфікація вивільнених працівників. Навіть при наступному включенні в виробничий процес працівник виходить на нормальний постійний рівень виробничості праці приблизно через півроку. І весь цей період адаптації працівник недодає в результатах своєї праці в порівнянні з постійними робочими кадрами тієї чи іншої кваліфікації при рівних умовах праці.

3. Зростання безробіття, як показала медицина, підриває здоров’я нації. Вважається, що стрес, який отримує при повідомлені про звільнення робітник, по своїй силі відповідає реакції на смерть близької людини або на звістку про ув’язнення.

4. Зростання безробіття слугує фактором зростання злочинності.

5. Оцінюючи безробіття як збитки суспільства, треба згадати й такі фактори екномічної нестабільності, як зниження споживчого попиту; скорочення заощаджень; зниження інвестиційного попиту; скорочення пропозиції, спад виробництва.[10]

За перші дві місяці поточного року до Державної служби зайнятості у пошуках роботи звернулося 8 тисяч громадян.

За інформацією Головного обласного управління статистики, станом на 1 березня 2009 року на обліку у центрах зайнятості перебувало 32 тисячі незайнятих громадян. Серед незайнятих більше половини становлять жінки, чотири з кожних десяти – молоді люди у віці до 35 років.

Значне зниження цього показника спостерігалось у Глухівському, Краснопільському, Сумському районах. Навпаки, кількість безробітних зросла у всіх містах області. Рівень зареєстрованого безробіття по області порівняно з 1 лютого 2009р. майже не змінився і на 1 березня 2009р. становив 4,3% населення працездатного віку.

За повідомленнями підприємств, установ та організацій, кількість вільних робочих місць і вакантних посад упродовж лютого 2009р. зросла на 0,6% і на кінець місяця становила одну тисячу місць. У січні–лютому 2009р. працевлаштовано 2,7 тис. осіб, що в 1,7 раза менше, ніж за відповідний період минулого року.

Середній же розмір допомоги по безробіттю у лютому 2009 р. становив 593 гривні.

Розмір допомоги по безробіттю в 2,4 раза нижче середньої заробітної плати, нарахованої одному штатному працівникові у лютому 2009р., і складає 98 % від рівня мінімальної заробітної плати.[11]


Список використаної літератури

1.Бараник З. П. Статистика ринку праці: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005

2.Чепурина М.Н. Курс економічної теорії. Кіров.: АСА. 1995

3.htt://blog.nso.org.uablog/1937/

4.Василъченко В. С. Ринок праці та зайнятість. — К., 1996.

5.Юхименко П.Л., Леоненко П.М. Історія економічних вчень. Навчальний посібник. – К., 2001

6.Кейнс Д. Общая теория занятости, процента и денег. — М., 1996.

7.Савченко “Макроекономіка” , К. ,1999 р.

8.Пазюк О., Пономарьова О. проблеми безробіття в Україні // Україна: аспекти праці. - 2004. - №2.

9.п. 1 ст. 26 Закону України "Про зайнятість населення".

10.Базилевич В. Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій. – К.: Четверта хвиля, 1997.

11.http://100.sumy.ua/old/news_363_ru-Bezrobtn.-8-k-h-ba4itw-statistika.html